"США давали Афганістану шанс": політолог пояснив на прикладі майбутнє українсько-американських відносин
Після виведення американських військ з Афганістану радикальний ісламістський рух "Талібан" швидко захопив владу у державі. Політолог, нардеп III-VI скликань Тарас Чорновіл не виключає, що США може так само розчаруватися в українцях.
"Можна скільки завгодно лаяти американську владу за виведення військ з Афганістану, що відкрило талібам шлях до захоплення усієї країни. Але ж річ не в Америці. Ніхто не буде нескінченно утримувати збройні контингенти та вічно закачувати до країни демократію, якщо вона там не приживається. В Афганістані внаслідок тривалих кривавих воєн, які розпочалися після вторгнення військ СРСР, зруйнувалася стара патріархальна система держави й у вакуум хлинули найгірші вчення та традиції. Що зробили США, то це дали афганському народу шанс зробити інший вибір. Військові стримували наступ ісламістських угруповань, а в цей час до країни пробували експортувати демократію, освіту, медицину, розвиток, рівність жінок та принципи прав людини. Все це закінчилося повним провалом", – зазначив Чорновіл.
На думку політолога, американська допомога не гарантувала миттєвого розв'язання усіх проблем, подолання бідності, ліквідації корупції та клановості. Тому в Афганістані дуже скоро почав домінувати принцип "пошуку простих рішень". А їх якраз пропонували таліби. Вони й перемогли у боротьбі за суспільну думку. Там знайшлася традиційна більшість у горезвісних трьох чвертях населення. Тому, вважає експерт, схожість у взаєминах між США та Афганістаном й США та Україною є помітною.
"Америка вже давно не та країна, якій до всього було діло й скрізь треба було впроваджувати західну цивілізацію. Американці пішли з Афганістану, коли побачили, що ані народ, ані влада не хочуть демократії та цивілізаційного розвитку. Народ хоче солодкої казки, а влада лише корупційних можливостей. Американці орієнтуються на більшість, позаяк демократія і є владою більшості. А чи не те саме відбувається зараз в Україні? Так, нас ще не списали остаточно, як Афганістан. Втім насправді це лише трошки інша дипломатична тональність та питання часу. Вони ж нас моніторять й суспільні настрої вивчають", – підсумував Чорновіл.
Раніше директор соціологічної служби "Український барометр" Віктор Небоженко пояснів, які наслідки матиме для України зростання напруженості в Середній Азії.
Литовський міністр закордонних справ Кястутіс Будріс зробив гучну заяву: НАТО, за потреби, має бути готовим атакувати російський анклав у Калінінграді, аби зупинити загрозу з боку Москви. Його слова стали сигналом про новий рівень рішучості Балтії у протистоянні з Кремлем.
Це перша настільки відверта оцінка дій Кремля від китайського лідера, яка пролунала на тлі патової ситуації у війні та офіційного візиту Путіна до Пекіна.
Москва прагне показати, що союз із Китаєм стає головною опорою для Росії у протистоянні із Заходом.
У заяві Дмитра Пєскова пролунало підтвердження готовності Кремля до контактів із європейськими лідерами. Водночас він дав зрозуміти, що Москва прагне визначати формат і учасників переговорів. У Європі ж наголошують, що справжній діалог можливий лише після завершення війни та відновлення територіальної цілісності України.
Російський пропагандист поставив речнику Кремля Дмитру Пєскову незручне запитання про ядерну зброю, змусивши його виправдовуватися щодо готовності Москви застосувати ракети проти України.
Будівництво нової бальної зали Дональда Трампа у Вашингтоні зіткнулося з серйозною юридичною перешкодою: федеральний суддя заборонив продовжувати роботи через відсутність схвалення Конгресу.
Білий дім опублікував фото Дональда Трампа в образі Джеймса Бонда, що одразу викликало хвилю реакцій у світі. Президент США постає у стилізованому костюмі агента 007, тримаючи зброю та демонструючи позу класичного шпигуна.
Росія на переговорах із ЄС у Кишиневі висунула вимогу щодо складу посередників, фактично намагаючись заблокувати участь окремих європейських дипломатів.
Американські психіатри заявили, що поведінка Дональда Трампа може свідчити про психічні розлади, які становлять загрозу для його здатності керувати державою. Експерти наголошують, що його агресивні висловлювання, схильність до маніпуляцій та відсутність емпатії можуть бути ознаками серйозних патологій.
Китай після зустрічі Дональда Трампа та Сі Цзіньпіна заявив про готовність разом із США сприяти завершенню війни Росії проти України, наголосивши, що складні проблеми не мають простих рішень і мирні переговори потребують часу.
Литовський міністр закордонних справ Кястутіс Будріс зробив гучну заяву: НАТО, за потреби, має бути готовим атакувати російський анклав у Калінінграді, аби зупинити загрозу з боку Москви. Його слова стали сигналом про новий рівень рішучості Балтії у протистоянні з Кремлем.
Це перша настільки відверта оцінка дій Кремля від китайського лідера, яка пролунала на тлі патової ситуації у війні та офіційного візиту Путіна до Пекіна.
Москва прагне показати, що союз із Китаєм стає головною опорою для Росії у протистоянні із Заходом.
У заяві Дмитра Пєскова пролунало підтвердження готовності Кремля до контактів із європейськими лідерами. Водночас він дав зрозуміти, що Москва прагне визначати формат і учасників переговорів. У Європі ж наголошують, що справжній діалог можливий лише після завершення війни та відновлення територіальної цілісності України.