Фільм "Hollywoodgate" це погляд на Афганістан після того, як звідти вийшла Америка - Алі Реза Резазаде
Віце-президент іранської опозиції Алі Реза Резазаде вказує, що після виставлення кандидатури в президенти Камали Гарріс, американці зацікавились фільмом берлінського видавництва «Hollywoodgate», в якому описано вихід американських військ із Афганістану.
Після того як Дональд Трамп вказав на кривавий вихід американських військ з Афганістану за правління Джо Байдена разом з віце-президентом Камалою Гарріс, американці зацікавились подією та фільм «Hollywoodgate» почав набирати популярність. Фільм знімався більше року та описує повсякденне життя в Афганістані командувача військово-повітряними силами Талібану. Прем'єра фільму відбулася поза конкурсом на 80 Венеціанському міжнародному фестивалі. Офіційно у США фільм вийшов 19 липня 2024 року.
Режисер описав традиції Афганістану та засудив відношення до жінок, в тому числі, примусове покриття обличчя.
"Те, що я намагався показати, це те, що я бачив. Оскільки я тримав цю камеру, мене тримали подалі від щоденних страждань афганців. Проте я відчуваю це всюди, куди б я не пішов. Всередині всіх воріт, через які я пройшов, одна річ, яку я не можу пройти повз, - це непристойна сила тих, хто поклоняється війні, і біль, який вона завдає поколінням", - зазначив режисер фільму.

#алірезазаде #талібан #війна #hollywoodgate #афганістан #фільм
Командувач сил НАТО в Європі Алексус Грінкевич заявив, що коригування американської військової присутності не впливають на обороноздатність континенту. Він наголосив: Європа має достатньо ресурсів і сил, аби стримати будь-яку загрозу, а союзники залишаються єдиними у своїй рішучості.
Дональд Трамп знову пригрозив Ірану масштабним ударом, заявивши, що терпіння Вашингтона вичерпане.
Путін і Сі Цзіньпін у спільній заяві згадали Україну, закликавши до «усунення першопричин кризи» та переговорів. Кремль і Пекін підкреслили необхідність політико-дипломатичного врегулювання війни, намагаючись показати себе як сторони, що прагнуть миру.
Литовський міністр закордонних справ Кястутіс Будріс зробив гучну заяву: НАТО, за потреби, має бути готовим атакувати російський анклав у Калінінграді, аби зупинити загрозу з боку Москви. Його слова стали сигналом про новий рівень рішучості Балтії у протистоянні з Кремлем.
Це перша настільки відверта оцінка дій Кремля від китайського лідера, яка пролунала на тлі патової ситуації у війні та офіційного візиту Путіна до Пекіна.
Москва прагне показати, що союз із Китаєм стає головною опорою для Росії у протистоянні із Заходом.
У заяві Дмитра Пєскова пролунало підтвердження готовності Кремля до контактів із європейськими лідерами. Водночас він дав зрозуміти, що Москва прагне визначати формат і учасників переговорів. У Європі ж наголошують, що справжній діалог можливий лише після завершення війни та відновлення територіальної цілісності України.
Російський пропагандист поставив речнику Кремля Дмитру Пєскову незручне запитання про ядерну зброю, змусивши його виправдовуватися щодо готовності Москви застосувати ракети проти України.
Будівництво нової бальної зали Дональда Трампа у Вашингтоні зіткнулося з серйозною юридичною перешкодою: федеральний суддя заборонив продовжувати роботи через відсутність схвалення Конгресу.
Білий дім опублікував фото Дональда Трампа в образі Джеймса Бонда, що одразу викликало хвилю реакцій у світі. Президент США постає у стилізованому костюмі агента 007, тримаючи зброю та демонструючи позу класичного шпигуна.
Командувач сил НАТО в Європі Алексус Грінкевич заявив, що коригування американської військової присутності не впливають на обороноздатність континенту. Він наголосив: Європа має достатньо ресурсів і сил, аби стримати будь-яку загрозу, а союзники залишаються єдиними у своїй рішучості.
Дональд Трамп знову пригрозив Ірану масштабним ударом, заявивши, що терпіння Вашингтона вичерпане.
Путін і Сі Цзіньпін у спільній заяві згадали Україну, закликавши до «усунення першопричин кризи» та переговорів. Кремль і Пекін підкреслили необхідність політико-дипломатичного врегулювання війни, намагаючись показати себе як сторони, що прагнуть миру.
Литовський міністр закордонних справ Кястутіс Будріс зробив гучну заяву: НАТО, за потреби, має бути готовим атакувати російський анклав у Калінінграді, аби зупинити загрозу з боку Москви. Його слова стали сигналом про новий рівень рішучості Балтії у протистоянні з Кремлем.