США не визнає вибори до Держдуми РФ на окупованих територіях
Вашингтон не визнав і ніколи не визнає легітимними проведені вибори на окупованому півострові Крим та в ОРДЛО. Про це йдеться у заяві на сайті Державного Департаменту США у понеділок, 20 вересня.
"Ми не визнаємо проведення виборів до Державної думи Росії на суверенній українській території і підтверджуємо нашу непохитну підтримку територіальної цілісності й суверенітету України ", — зазначили в зовнішньополітичному відомстві США.У Держдепартаменті підкреслили, що вибори до Держдуми РФ відбулися в умовах обмеження свободи справедливого волевиявлення, а ухвалення низки законів серйозно обмежило політичний плюралізм і не дало змоги російському народу реалізувати свої громадянські й політичні права.
Також у заяві зазначається, що обмеження, які вводив уряд РФ та маргіналізація політичних фігур не дали змогу спостерігати за виборчим процесом представникам ОБСЄ та БДІПЛ. "Ці дії суперечать зобов’язанням Росії, зокрема за Міжнародним пактом про громадянські та політичні права, а також її зобов’язанням перед ОБСЄ та іншими міжнародними і регіональними організаціями. Ми закликаємо Росію дотримуватися своїх міжнародних зобов’язань із поваги прав людини та основних свобод і припинити кампанію тиску на громадянське суспільство, політичну опозицію та незалежні ЗМІ", — йдеться в заяві Держдепу. Раніше Євросоюз також заявив, що не визнає вибори до Держдуми РФ на території анексованого Криму. Також лідери ЄС зазначили, що голосування жителів "ЛДНР" на російських виборах суперечить мінським угодам.

ASPI news повідомляло, що Росія звозила на вибори до Держдуми людей із ОРДЛО. Також відомо, що російський байкер Хірург отримав паспорт "ДНР".
Єврокомісар з питань оборони та космосу Андрюс Кубілюс заявив, що Україна має одну з найсильніших армій сучасної Європи та повинна стати невід’ємною частиною майбутньої європейської системи безпеки.
Генеральний секретар НАТО Марк Рютте заявив, що міністр оборони США Піт Гегсет залишив зустріч глав оборонних відомств Альянсу раніше не через політичні розбіжності чи небажання зустрічатися з президентом України Володимиром Зеленським, а через заздалегідь заплановані зобов’язання.
Президент Фінляндії Александр Стубб заявив, що головна мета Росії полягає не у прямому нападі на країни НАТО, а у спробі послабити Європу, створити атмосферу страху та змусити союзників України сумніватися у власній стійкості.
Помічник Володимира Путіна Юрій Ушаков заявив, що європейські лідери нібито намагалися змінити позицію президента США Дональда Трампа щодо війни в Україні під час саміту «Групи семи» у Франції, назвавши їхні аргументи «некорисними» для Москви.
Голова Європейської ради Антоніу Кошта двічі проводив непублічні контакти з представниками Кремля щодо війни Росії проти України, намагаючись з’ясувати можливі дипломатичні шляхи завершення бойових дій.
Американські демократи заявили, що після перемоги на виборах мають намір відновити тіснішу координацію зі своїми європейськими партнерами щодо підтримки України та закликали не списувати їх із політичної гри.
Генеральний секретар НАТО Марк Рютте заявив, що Китай відіграє важливу роль у підтримці російської військової машини, допомагаючи Москві обходити міжнародні обмеження, і закликав Пекін врахувати наслідки такої політики.
Президент Росії Володимир Путін провів телефонну розмову з президентом США Дональдом Трампом, під час якої, за повідомленнями ЗМІ, порушував тему війни проти України та намагався представити власне бачення ситуації на фронті.
Президент США Дональд Трамп і російський лідер Володимир Путін опинилися у ситуації, коли вихід із розпочатих ними криз стає дедалі складнішим. Оглядач The Washington Post Девід Ігнатіус заявив, що обидва політики потрапили у «пастку влади», де визнання помилок може коштувати їм політичного впливу.
Російський лідер Володимир Путін знову підписав указ про збільшення штатної чисельності Збройних сил РФ, що стало вже другим таким рішенням із початку 2026 року. Нове розширення російської армії відбувається на тлі триваючої війни проти України та зростання військових потреб Кремля.
Єврокомісар з питань оборони та космосу Андрюс Кубілюс заявив, що Україна має одну з найсильніших армій сучасної Європи та повинна стати невід’ємною частиною майбутньої європейської системи безпеки.
Генеральний секретар НАТО Марк Рютте заявив, що міністр оборони США Піт Гегсет залишив зустріч глав оборонних відомств Альянсу раніше не через політичні розбіжності чи небажання зустрічатися з президентом України Володимиром Зеленським, а через заздалегідь заплановані зобов’язання.
Президент Фінляндії Александр Стубб заявив, що головна мета Росії полягає не у прямому нападі на країни НАТО, а у спробі послабити Європу, створити атмосферу страху та змусити союзників України сумніватися у власній стійкості.
Помічник Володимира Путіна Юрій Ушаков заявив, що європейські лідери нібито намагалися змінити позицію президента США Дональда Трампа щодо війни в Україні під час саміту «Групи семи» у Франції, назвавши їхні аргументи «некорисними» для Москви.