США заявили про ескалацію у відносинах з РФ
У Європі спостерігається криза безпеки, а "риторика стала досить різкою". Про це заявив постпред США при ОБСЄ Майкл Карпентер.
США в переговорах з Росією обирають "шлях діалогу та деескалації". Про це повідомило Reuters у четвер, 13 січня.
"В даний час ми стикаємося з кризою європейської безпеки. Барабанний дріб війни звучить голосно, а риторика стала досить різкою. Стягування Росією 100 тисяч військових, сучасного озброєння, систем радіоелектронної боротьби та боєприпасів поблизу кордону з Україною викликає багато питань про наміри Москви. Ми повинні поставитися до цього дуже серйозно. Ми маємо підготуватися до можливості ескалації", - сказав Карпентер, за підсумками переговорів ОБСЄ та Росії.
При цьому головним підсумком зустрічі в ОБСЄ він назвав запуск діалогу з безпеки в Європі. Дипломат наголосив, що США не мають наміру обговорювати з Росією пропозиції, що суперечать Гельсінському заключному акту, Статуту ООН і Паризької хартії.
"Не було очікувань, що сьогодні буде досягнуто якоїсь угоди. Сьогодні початок процесу або оголошення про його швидкий початок. І, як я заявив раніше, ми сподіваємося на відкритий та щирий діалог, але ми перевіримо, чи справді РФ готова до взаємодії. По лінії ОБСЄ продовжиться обговорення питань європейської безпеки, ми не обговорюватимемо сфери впливу, ми не обмежуватимемо суверенні права держав на вибір союзів, і ми не будемо віддавати переваги безпеці однієї держави порівняно з іншою, але якщо ми зможемо знайти засоби взаємного стримування. якщо ми знайдемо сфери для налагодження довіри, для зниження ризиків, для забезпечення зв'язку в кризовій ситуації, то ми готові взятися за справу", - наголосив Карпентер.
Нагадаємо, що заступник керівника МЗС РФ Сергій Рябков висловив сподівання, що НАТО усвідомлює небезпеку заведення в глухий кут діалогу щодо вимог Москви. Він заявив, що воєнно-політичний блок повинен зробити крок назустріч вимогам РФ. У разі невиконання певних пунктів представники Москви не називають, які саме кроки мають намір здійснювати проти інших держав. Також ASPI news повідомляло, що віцеспікер Ради Федерації Росії Костянтин Косачов впевнений, що на переговорах між Росією та США у Женеві був діалог, "а не два монологи".
Соціологи фіксують найнижчі показники підтримки за весь другий термін, пояснюючи падіння не діями опозиції, а внутрішніми кризами та суперечливими рішеннями Білого дому.
Командувач сил НАТО в Європі Алексус Грінкевич заявив, що коригування американської військової присутності не впливають на обороноздатність континенту. Він наголосив: Європа має достатньо ресурсів і сил, аби стримати будь-яку загрозу, а союзники залишаються єдиними у своїй рішучості.
Дональд Трамп знову пригрозив Ірану масштабним ударом, заявивши, що терпіння Вашингтона вичерпане.
Путін і Сі Цзіньпін у спільній заяві згадали Україну, закликавши до «усунення першопричин кризи» та переговорів. Кремль і Пекін підкреслили необхідність політико-дипломатичного врегулювання війни, намагаючись показати себе як сторони, що прагнуть миру.
Литовський міністр закордонних справ Кястутіс Будріс зробив гучну заяву: НАТО, за потреби, має бути готовим атакувати російський анклав у Калінінграді, аби зупинити загрозу з боку Москви. Його слова стали сигналом про новий рівень рішучості Балтії у протистоянні з Кремлем.
Це перша настільки відверта оцінка дій Кремля від китайського лідера, яка пролунала на тлі патової ситуації у війні та офіційного візиту Путіна до Пекіна.
Москва прагне показати, що союз із Китаєм стає головною опорою для Росії у протистоянні із Заходом.
У заяві Дмитра Пєскова пролунало підтвердження готовності Кремля до контактів із європейськими лідерами. Водночас він дав зрозуміти, що Москва прагне визначати формат і учасників переговорів. У Європі ж наголошують, що справжній діалог можливий лише після завершення війни та відновлення територіальної цілісності України.
Російський пропагандист поставив речнику Кремля Дмитру Пєскову незручне запитання про ядерну зброю, змусивши його виправдовуватися щодо готовності Москви застосувати ракети проти України.
Будівництво нової бальної зали Дональда Трампа у Вашингтоні зіткнулося з серйозною юридичною перешкодою: федеральний суддя заборонив продовжувати роботи через відсутність схвалення Конгресу.
Соціологи фіксують найнижчі показники підтримки за весь другий термін, пояснюючи падіння не діями опозиції, а внутрішніми кризами та суперечливими рішеннями Білого дому.
Командувач сил НАТО в Європі Алексус Грінкевич заявив, що коригування американської військової присутності не впливають на обороноздатність континенту. Він наголосив: Європа має достатньо ресурсів і сил, аби стримати будь-яку загрозу, а союзники залишаються єдиними у своїй рішучості.
Дональд Трамп знову пригрозив Ірану масштабним ударом, заявивши, що терпіння Вашингтона вичерпане.
Путін і Сі Цзіньпін у спільній заяві згадали Україну, закликавши до «усунення першопричин кризи» та переговорів. Кремль і Пекін підкреслили необхідність політико-дипломатичного врегулювання війни, намагаючись показати себе як сторони, що прагнуть миру.