"Тиха миша" і "Бог": що відомо про казанського стрілка Галявієва, який влаштував "колумбайн" у школі
У російській школі № 175 в місті Казань 11 травня 19-річний Ільназ Галявієв відкрив вогонь по учнях і вчителях, що призвело до смертей та поранень. ASPI news зібрало доступну інформацію про терориста.
Від стрілянини у казанській гімназії загинуло не менше дев'яти осіб та більше двадцяти отримали поранення. Що відомо про стрілка, дії якого спричинили загибель людей, які перебували у школі, читайте у матеріалі.
Ільназ Галявієв народився 11 вересня 2001 року та закінчив ту саму гімназію № 175, в якій згодом вчинив терористичний акт. До 26 квітня 2021 року юнак навчався у коледжі ТІСБІ за спеціальністю "комп'ютерні технології", звідки його виключили за невиконання учбового плану. За інформацією ЗМІ, після відрахування Галявієва з учбового закладу батько влаштував йому скандал.
Невдовзі після відрахування із коледжу, а саме 28 квітня, Галявієв отримав дозвіл на користування зброєю. ЗМІ повідомляли, що хлопець придбав найдешевший дробовик Hatsan ESCORT. Таку ж рушницю використовував керченський стрілок Владислав Росляков у 2018 році. При отриманні ліцензії ГАлявієв назвав себе мисливцем та успішно пройшов обстеження у психіатра.

Напередодні трагедії терорист створив свій телеграм-канал, який назвав "Бог". Там він розмістив кілька постів, де писав, що він, як Бог, хоче, щоб всі визнали себе його рабами. Вранці 11 травня Галявієв опублікував своє фото в масці та із сумкою з патронами, де написав, що збирається знищити велику кількість "біомаси", а потім застрілити себе. Адміністрація Telegram після трагічних подій видалила акаунт Галявієва.
Терориста зафіксували камери відеоспостереження, коли він наближався до школи. Коли стрілок зайшов до школи, стався вибух – камери відеоспостереження зафіксували, як від нього вибило двері школи. У ЗМІ зазначалося, що Галявієв при вході до школи вбив охоронця, втім, пізніше з'явилася інформація про те, що в гімназії не було охорони.
Коли стрілок виходив зі школи після здійсненого теракту, він здався поліції. Камери зафіксували, як він виходив з приміщення з піднятами руками. Під час допиту Галявієв заявив, що два місяці тому усвідомив себе Богом, він ненавидить всіх людей та відмовляється від власних батьків.За словами шкільних вчителів терориста, він був безконфліктним трієчником-одиночкою, а на батьківські збори приходив лише його батько.

За словами викладачів коледжу, де навчався терорист, він був вихованим та неконфліктним хлопцем. Ректор закладу Нелла Прусс назвала Галявієва "тихою мишею". Також вона зауважила, що хлопець ні з ким не товаришував, а починаючи із січня 2021 року перестав відвідувати заняття. Також ЗМІ повідомляли, що Галявієв не входив до жодних екстремістських груп у соцмережах чи "груп смерті".
Після теракту у школі міська влада Казані повідомила, що в гімназії №175 не було охорони, оскільки школа заборгувала кошти охоронній фірмі, незважаючи на те, що батьки вчасно здавали гроші. Батьки школярів після трагедії почали телефонувати на 112 з проханням організувати охорону учбових закладів.
Нагадаємо, що ASPI news публікувало похвилинну хронологію подій у Казані. Також повідомлялося, які теракти у російських школах ставалися протягом останніх років.
Президент США Дональд Трамп пообіцяв знову повернутися до питання санкцій проти Росії та запевнив у продовженні підтримки України, що у Києві розцінили як важливий сигнал для Кремля.
Єврокомісар з питань оборони та космосу Андрюс Кубілюс заявив, що Україна має одну з найсильніших армій сучасної Європи та повинна стати невід’ємною частиною майбутньої європейської системи безпеки.
Генеральний секретар НАТО Марк Рютте заявив, що міністр оборони США Піт Гегсет залишив зустріч глав оборонних відомств Альянсу раніше не через політичні розбіжності чи небажання зустрічатися з президентом України Володимиром Зеленським, а через заздалегідь заплановані зобов’язання.
Президент Фінляндії Александр Стубб заявив, що головна мета Росії полягає не у прямому нападі на країни НАТО, а у спробі послабити Європу, створити атмосферу страху та змусити союзників України сумніватися у власній стійкості.
Помічник Володимира Путіна Юрій Ушаков заявив, що європейські лідери нібито намагалися змінити позицію президента США Дональда Трампа щодо війни в Україні під час саміту «Групи семи» у Франції, назвавши їхні аргументи «некорисними» для Москви.
Голова Європейської ради Антоніу Кошта двічі проводив непублічні контакти з представниками Кремля щодо війни Росії проти України, намагаючись з’ясувати можливі дипломатичні шляхи завершення бойових дій.
Американські демократи заявили, що після перемоги на виборах мають намір відновити тіснішу координацію зі своїми європейськими партнерами щодо підтримки України та закликали не списувати їх із політичної гри.
Генеральний секретар НАТО Марк Рютте заявив, що Китай відіграє важливу роль у підтримці російської військової машини, допомагаючи Москві обходити міжнародні обмеження, і закликав Пекін врахувати наслідки такої політики.
Президент Росії Володимир Путін провів телефонну розмову з президентом США Дональдом Трампом, під час якої, за повідомленнями ЗМІ, порушував тему війни проти України та намагався представити власне бачення ситуації на фронті.
Президент США Дональд Трамп і російський лідер Володимир Путін опинилися у ситуації, коли вихід із розпочатих ними криз стає дедалі складнішим. Оглядач The Washington Post Девід Ігнатіус заявив, що обидва політики потрапили у «пастку влади», де визнання помилок може коштувати їм політичного впливу.
Президент США Дональд Трамп пообіцяв знову повернутися до питання санкцій проти Росії та запевнив у продовженні підтримки України, що у Києві розцінили як важливий сигнал для Кремля.
Єврокомісар з питань оборони та космосу Андрюс Кубілюс заявив, що Україна має одну з найсильніших армій сучасної Європи та повинна стати невід’ємною частиною майбутньої європейської системи безпеки.
Генеральний секретар НАТО Марк Рютте заявив, що міністр оборони США Піт Гегсет залишив зустріч глав оборонних відомств Альянсу раніше не через політичні розбіжності чи небажання зустрічатися з президентом України Володимиром Зеленським, а через заздалегідь заплановані зобов’язання.
Президент Фінляндії Александр Стубб заявив, що головна мета Росії полягає не у прямому нападі на країни НАТО, а у спробі послабити Європу, створити атмосферу страху та змусити союзників України сумніватися у власній стійкості.