Трамп не виключає використання сили для розширення США - Алі Реза Резазаде
Лідер іранської опозиції у Вашингтоні Алі Реза Резазаде зазначив, що Дональд Трамп, обраний президент США, заявив, що не виключає можливість використання військової або економічної сили для розширення території країни.
Він також пообіцяв помилування для учасників заворушень 6 січня 2021 року в Капітолії, що може призвести до значних змін у системі правосуддя США та на міжнародній арені, коли він вступить на посаду через два тижні.
На 70-хвилинній пресконференції у своєму клубі Mar-a-Lago у Флориді Трамп розповів про свої амбіції щодо територіального розширення. Він запропонував придбати Гренландію, пригрозив повернути Панамський канал і заявив про можливість економічного тиску на Канаду, щоб зробити її 51-м штатом США. Також він заявив, що перейменує Мексиканську затоку на «Американську затоку».
Трамп попередив, що ситуація на Близькому Сході загостриться, якщо заручники в Газі не будуть звільнені до дня його інавгурації. Він також розкритикував Міністерство юстиції за їх дії щодо подій 6 січня, відмовившись виключити можливість помилування для обвинувачених у насильницьких злочинах.
«Ми розглядаємо це питання», — відповів Трамп на запитання про можливі помилування для осіб, обвинувачених у насильстві під час штурму Капітолію. На сьогодні у зв’язку з подіями 6 січня обвинувачення висунуті або вироки винесені майже 1600 людям.
Пресконференція стала черговим прикладом звичної для Трампа манери висловлювання: він часто відходив від теми, робив образливі заяви, неправдиві твердження і перебільшення. Він порівняв систему правосуддя США з системами «третіх країн» і «бананових республік» і продовжив критикувати суддів та прокурорів, які ведуть справи проти нього.
Ця пресконференція мала на меті презентувати інвестиції в США від еміратського забудовника, який має давні зв’язки з Трампом. Однак Трамп швидко відійшов від теми, заявивши, що результати листопадових виборів досі підраховуються, і знову висловився проти суддів та прокурорів, які ведуть кримінальні справи проти нього.
#трамп #політика #сша #розширення #міжнароднісправи #помилування #міністерствоюстиції #глобальнізагрози #алірезазаде #резазаде
Єврокомісар з питань оборони та космосу Андрюс Кубілюс заявив, що Україна має одну з найсильніших армій сучасної Європи та повинна стати невід’ємною частиною майбутньої європейської системи безпеки.
Генеральний секретар НАТО Марк Рютте заявив, що міністр оборони США Піт Гегсет залишив зустріч глав оборонних відомств Альянсу раніше не через політичні розбіжності чи небажання зустрічатися з президентом України Володимиром Зеленським, а через заздалегідь заплановані зобов’язання.
Президент Фінляндії Александр Стубб заявив, що головна мета Росії полягає не у прямому нападі на країни НАТО, а у спробі послабити Європу, створити атмосферу страху та змусити союзників України сумніватися у власній стійкості.
Помічник Володимира Путіна Юрій Ушаков заявив, що європейські лідери нібито намагалися змінити позицію президента США Дональда Трампа щодо війни в Україні під час саміту «Групи семи» у Франції, назвавши їхні аргументи «некорисними» для Москви.
Голова Європейської ради Антоніу Кошта двічі проводив непублічні контакти з представниками Кремля щодо війни Росії проти України, намагаючись з’ясувати можливі дипломатичні шляхи завершення бойових дій.
Американські демократи заявили, що після перемоги на виборах мають намір відновити тіснішу координацію зі своїми європейськими партнерами щодо підтримки України та закликали не списувати їх із політичної гри.
Генеральний секретар НАТО Марк Рютте заявив, що Китай відіграє важливу роль у підтримці російської військової машини, допомагаючи Москві обходити міжнародні обмеження, і закликав Пекін врахувати наслідки такої політики.
Президент Росії Володимир Путін провів телефонну розмову з президентом США Дональдом Трампом, під час якої, за повідомленнями ЗМІ, порушував тему війни проти України та намагався представити власне бачення ситуації на фронті.
Президент США Дональд Трамп і російський лідер Володимир Путін опинилися у ситуації, коли вихід із розпочатих ними криз стає дедалі складнішим. Оглядач The Washington Post Девід Ігнатіус заявив, що обидва політики потрапили у «пастку влади», де визнання помилок може коштувати їм політичного впливу.
Російський лідер Володимир Путін знову підписав указ про збільшення штатної чисельності Збройних сил РФ, що стало вже другим таким рішенням із початку 2026 року. Нове розширення російської армії відбувається на тлі триваючої війни проти України та зростання військових потреб Кремля.
Єврокомісар з питань оборони та космосу Андрюс Кубілюс заявив, що Україна має одну з найсильніших армій сучасної Європи та повинна стати невід’ємною частиною майбутньої європейської системи безпеки.
Генеральний секретар НАТО Марк Рютте заявив, що міністр оборони США Піт Гегсет залишив зустріч глав оборонних відомств Альянсу раніше не через політичні розбіжності чи небажання зустрічатися з президентом України Володимиром Зеленським, а через заздалегідь заплановані зобов’язання.
Президент Фінляндії Александр Стубб заявив, що головна мета Росії полягає не у прямому нападі на країни НАТО, а у спробі послабити Європу, створити атмосферу страху та змусити союзників України сумніватися у власній стійкості.
Помічник Володимира Путіна Юрій Ушаков заявив, що європейські лідери нібито намагалися змінити позицію президента США Дональда Трампа щодо війни в Україні під час саміту «Групи семи» у Франції, назвавши їхні аргументи «некорисними» для Москви.