Трамп побив власний рекорд із роздратування виборців у США – The Economist
Президент США Дональд Трамп побив власний рекорд зі швидкого роздратування американських виборців. За три місяці після інавгурації його рейтинг підтримки знизився на 14 пунктів – це гірший показник, ніж під час його першого терміну на посаді президента.
За даними YouGov/The Economist, американці дедалі критичніше ставляться до економічної політики Трампа. Особливо розчаровані його підходом до інфляції, створення робочих місць та нестабільної тарифної політики, яка викликала коливання на ринках і знизила оптимізм навіть серед республіканців.
Його рейтинг схвалення впав на 14 пунктів після того, як він вступив на посаду, що суттєвіше, ніж падіння на п'ять пунктів, яке він зазнав до цього часу під час свого першого терміну президентства.
Після повернення до влади Трамп узявся за радикальні зміни – скоротив держапарат, урізав програми допомоги фермерам і впровадив митні обмеження. Така політика, за оцінками експертів, вже почала відштовхувати частину його електорату, включно з тими, хто проголосував за нього через економічне розчарування за часів його попередника Джо Байдена.
Американці дають Трампу чистий рейтинг мінус 7 процентних пунктів щодо його управління економікою, порівняно з позитивними рейтингами на цьому етапі під час його першого терміну. Майже кожен п’ятий виборець Трампа у 2024 році сказав, що не схвалює його поведінку з інфляцією та цінами, тоді як 12% не схвалюють його роботу з робочими місцями та економікою. Так само на початку квітня дані опитування споживачів Мічиганського університету показали, що республіканці менш оптимістично налаштовані щодо економіки, ніж будь-коли під час першого терміну пана Трампа, окрім грудня 2020 року, після того, як він програв переобрання.
Хоча база Трампа залишається стабільною – понад 92% республіканців, які голосували за нього у листопаді, все ще підтримують його. Проте "мінливі виборці та рідкісні виборці", багато з яких були розчаровані економічною політикою Байдена, привели його до перемоги у 2024-му. Вони менш ідеологічні та можуть легко змінити думку.
Згідно з виборчим опитуванням Cooperative Election Study, 84% виборців, які підтримали Трампа як у 2020, так і в 2024 роках, були білими; 74% визнали себе консервативними, а 72% були старше 45 років.
Нові виборці, яких він залучив у 2024 році, були іншими: 65% були білими, лише 42% сказали, що вони консервативні, і лише 41% були старшими за 45 років. Якщо Трампу не вдасться забезпечити "економічний бум", який він обіцяв під час кампанії, ці виборці можуть легко виступити проти нього.
Найбільший спад у підтримці фіксується серед молоді та латиноамериканців, які відіграли ключову роль у його останній перемозі. Наприклад, серед латиноамериканських респондентів чисте схвалення Трампа становить мінус 37 процентних пунктів, а серед тих, хто молодше 30 років, – мінус 25.
Негативні сигнали надходять також зі штатів, які забезпечили Трампу перемогу у 2024 році: у всіх шести з них (Аризона, Невада, Джорджія, Пенсильванія, Мічиган і Вісконсин) його рейтинг зараз у "мінусі". У Вірджинії та Нью-Джерсі — мінус 11 і мінус 14 відповідно.
Республіканці занепокоєні тривожними змінами в настроях виборців, адже втрата довіри може позначитися на проміжних виборах 2026 року до Конгресу, а також до Верховного суду штату Вісконсин, виборів губернаторів.
Новий указ Володимира Путіна дозволяє російській владі запроваджувати зовнішнє управління на стратегічних підприємствах, які не змогли належним чином захистити свої об’єкти від українських ударів.
У Кремлі відреагували на повідомлення про можливу нову хвилю мобілізації в Росії, яка, за оцінками української влади та західних аналітиків, може бути пов’язана з підготовкою Москви до подальшого ведення війни проти України.
Російський правитель Володимир Путін може найближчим часом посилити удари по Україні через успішні атаки українських сил по цілях у глибині Росії.
Президент Фінляндії Александр Стубб заявив, що готовий долучитися до переговорів щодо завершення російсько-української війни, якщо виникне така потреба. Водночас фінський лідер не прагне виходити на перший план і вважає, що його нинішня роль полягає насамперед у непублічній дипломатичній роботі між Україною, США та Європою.
Володимир Путін підписав указ, який дозволяє передавати під тимчасове управління держави об’єкти критичної інфраструктури Росії, якщо їхні власники не забезпечують належний захист від атак безпілотників або не можуть оперативно відновити роботу після ударів.
У Кремлі різко відреагували на намір Великої Британії передати Україні секретні технології для виробництва далекобійних ракет Storm Shadow/SCALP.
Колишній спецпосланець США в Україні Кіт Келлог заявив, що Вашингтону потрібен час, аби збалансувати оборонну допомогу Україні та потреби Близького Сходу. В
Володимир Путін своїм виступом на з'їзді «Єдиної Росії» продемонстрував, що Кремль не налаштований згортати війну проти України та продовжує готувати російське суспільство до затяжного протистояння.
Військово-морські сили США розглядають можливість перейменувати новий авіаносець класу «Форд» USS Doris Miller на честь президента США Дональда Трампа. Якщо це рішення ухвалять, американський флот уперше отримає авіаносець, названий на честь чинного глави держави.
У Росії різко погіршилися суспільні очікування щодо майбутнього країни. За даними опитування ВЦВГД, у липні 2026 року 66% росіян вважали, що попереду на РФ чекають «важкі часи» — показник, який уже наблизився до рівнів початку 1990-х років.
Новий указ Володимира Путіна дозволяє російській владі запроваджувати зовнішнє управління на стратегічних підприємствах, які не змогли належним чином захистити свої об’єкти від українських ударів.
У Кремлі відреагували на повідомлення про можливу нову хвилю мобілізації в Росії, яка, за оцінками української влади та західних аналітиків, може бути пов’язана з підготовкою Москви до подальшого ведення війни проти України.
Російський правитель Володимир Путін може найближчим часом посилити удари по Україні через успішні атаки українських сил по цілях у глибині Росії.
Президент Фінляндії Александр Стубб заявив, що готовий долучитися до переговорів щодо завершення російсько-української війни, якщо виникне така потреба. Водночас фінський лідер не прагне виходити на перший план і вважає, що його нинішня роль полягає насамперед у непублічній дипломатичній роботі між Україною, США та Європою.