У 2014 році Росія "врятувала" Крим від українських націоналістів, - Шойгу
У 2014 році Росія під керівництвом Володимира Путіна нібито "врятувала" півострів Крим від "українських неофашистів, ультранаціоналістів, екстремістів та найманців із європейських країн та США". Про це заявив міністр оборони країни-агресора Сергій Шойгу.
Окупація півострова Крим допомогла не допустити туди українських націоналістів та американських найманців у 2014 році, після подій Євромайдану. Про це заявив очільник МО РФ Сергій Шойгу, пишуть росЗМІ.
Представник Кремля наголосив, що "ультранаціоналісти та найманці" нібито мали прибути до Криму, і тоді у світі "нікому б мало не здалося". "Там було б таке вогнище, що не загасили б усім світом", – заявив Шойгу, який додав, що на Донбасі українські військові нібито не відстоюють територіальну цілісність країни, а разом націоналістами намагаються "навести свої порядки" у Донецькій та Луганській областях.
ASPI news повідомляло, що міністр оборони Росії Сергій Шойгу звинуватив Сполучені Штати Америки в нібито підготовці провокації на Донбасі з використанням хімікатів. У оборонному відомстві України вважають, що до цих слів потрібно ставитися як до конкретної провокації Кремля, сценарій якої вже розроблений. Також нагадаємо, що президент РФ Володимир Путін прокоментував захоплення українських територій у 2014 році. Він зазначив, що Росія була змушена окупувати український Крим.
Соціологи фіксують найнижчі показники підтримки за весь другий термін, пояснюючи падіння не діями опозиції, а внутрішніми кризами та суперечливими рішеннями Білого дому.
Командувач сил НАТО в Європі Алексус Грінкевич заявив, що коригування американської військової присутності не впливають на обороноздатність континенту. Він наголосив: Європа має достатньо ресурсів і сил, аби стримати будь-яку загрозу, а союзники залишаються єдиними у своїй рішучості.
Дональд Трамп знову пригрозив Ірану масштабним ударом, заявивши, що терпіння Вашингтона вичерпане.
Путін і Сі Цзіньпін у спільній заяві згадали Україну, закликавши до «усунення першопричин кризи» та переговорів. Кремль і Пекін підкреслили необхідність політико-дипломатичного врегулювання війни, намагаючись показати себе як сторони, що прагнуть миру.
Литовський міністр закордонних справ Кястутіс Будріс зробив гучну заяву: НАТО, за потреби, має бути готовим атакувати російський анклав у Калінінграді, аби зупинити загрозу з боку Москви. Його слова стали сигналом про новий рівень рішучості Балтії у протистоянні з Кремлем.
Це перша настільки відверта оцінка дій Кремля від китайського лідера, яка пролунала на тлі патової ситуації у війні та офіційного візиту Путіна до Пекіна.
Москва прагне показати, що союз із Китаєм стає головною опорою для Росії у протистоянні із Заходом.
У заяві Дмитра Пєскова пролунало підтвердження готовності Кремля до контактів із європейськими лідерами. Водночас він дав зрозуміти, що Москва прагне визначати формат і учасників переговорів. У Європі ж наголошують, що справжній діалог можливий лише після завершення війни та відновлення територіальної цілісності України.
Російський пропагандист поставив речнику Кремля Дмитру Пєскову незручне запитання про ядерну зброю, змусивши його виправдовуватися щодо готовності Москви застосувати ракети проти України.
Будівництво нової бальної зали Дональда Трампа у Вашингтоні зіткнулося з серйозною юридичною перешкодою: федеральний суддя заборонив продовжувати роботи через відсутність схвалення Конгресу.
Соціологи фіксують найнижчі показники підтримки за весь другий термін, пояснюючи падіння не діями опозиції, а внутрішніми кризами та суперечливими рішеннями Білого дому.
Командувач сил НАТО в Європі Алексус Грінкевич заявив, що коригування американської військової присутності не впливають на обороноздатність континенту. Він наголосив: Європа має достатньо ресурсів і сил, аби стримати будь-яку загрозу, а союзники залишаються єдиними у своїй рішучості.
Дональд Трамп знову пригрозив Ірану масштабним ударом, заявивши, що терпіння Вашингтона вичерпане.
Путін і Сі Цзіньпін у спільній заяві згадали Україну, закликавши до «усунення першопричин кризи» та переговорів. Кремль і Пекін підкреслили необхідність політико-дипломатичного врегулювання війни, намагаючись показати себе як сторони, що прагнуть миру.