Німеччина має готуватись до війни – Пісторіус
Очільник Міноборони Німеччини Борис Пісторіус закликає зробити країну "готовою до війни" на тлі зростання загрози з боку Росії. Про це повідомило The Washington Post.
Зазначається, що ініціатива викликала гострі політичні дискусії, хоча сам міністр залишається найпопулярнішим політиком у ФРН - навіть попри опір усередині соціал-демократичної партії. Як вважає Пісторіус, Німеччина має зміцнити оборону, адже агресивна політика Москви та заклики США до більшої самостійності Європи у сфері безпеки вимагають конкретних дій.
Як відомо, після Другої світової війни країна позиціонувала себе як "мирний проєкт", однак сьогодні експерти визнають, що Бундесвер залишається недоукомплектованим і технічно відсталим. Армії бракує близько 80 тисяч військовослужбовців до запланованих 260 тисяч, яких планують набрати протягом наступного десятиліття. "Німці хотіли б бути як Швейцарія - економічно успішними, але політично нейтральними. Ми не готові знову серйозно думати про війну", - прокоментував однопартієць міністра Зігмар Габріель.
Для часткового вирішення проблеми комплектування Пісторіус запропонував модель добровільної служби - компроміс між позицією партії, яка виступає проти примусового призову, та необхідністю посилити армію. Проте цю ініціативу заблокував Християнсько-демократичний союз. Пізніше урядова коаліція висунула нову ідею - частковий призов через лотерею, однак Пісторіус не підтримав і цей варіант.
Американське видання повідомило, що після рішення Дональда Трампа припинити постачання зброї Україні, посольство США в Києві залишилося без належної оборони. Це стало сигналом про різку зміну політики Вашингтона, яка поставила під сумнів безпеку дипломатів та стратегічну підтримку України.
Путін у Пекіні почув “Лебедине озеро”: натяк, який не можна ігнорувати. Символічна музика пролунала під час прийому російського лідера в Китаї, викликавши асоціації з останніми днями радянської влади та нагадуванням про крихкість його режиму.
Прессекретар президента РФ заявив, що будь-які дискусії про територіальну приналежність Калінінграда є «неприйнятними» та спрямованими на дестабілізацію регіону.
Заява пролунала як черговий сигнал тиску на Молдову та регіон, де Москва намагається утримати свій вплив, використовуючи тему «захисту співвітчизників».
У своєму виступі він натякнув на можливість використання арсеналу РФ, що викликало різку реакцію міжнародної спільноти та нову хвилю тривоги щодо глобальної безпеки.
Соціологи фіксують найнижчі показники підтримки за весь другий термін, пояснюючи падіння не діями опозиції, а внутрішніми кризами та суперечливими рішеннями Білого дому.
Командувач сил НАТО в Європі Алексус Грінкевич заявив, що коригування американської військової присутності не впливають на обороноздатність континенту. Він наголосив: Європа має достатньо ресурсів і сил, аби стримати будь-яку загрозу, а союзники залишаються єдиними у своїй рішучості.
Дональд Трамп знову пригрозив Ірану масштабним ударом, заявивши, що терпіння Вашингтона вичерпане.
Путін і Сі Цзіньпін у спільній заяві згадали Україну, закликавши до «усунення першопричин кризи» та переговорів. Кремль і Пекін підкреслили необхідність політико-дипломатичного врегулювання війни, намагаючись показати себе як сторони, що прагнуть миру.
Американське видання повідомило, що після рішення Дональда Трампа припинити постачання зброї Україні, посольство США в Києві залишилося без належної оборони. Це стало сигналом про різку зміну політики Вашингтона, яка поставила під сумнів безпеку дипломатів та стратегічну підтримку України.
Путін у Пекіні почув “Лебедине озеро”: натяк, який не можна ігнорувати. Символічна музика пролунала під час прийому російського лідера в Китаї, викликавши асоціації з останніми днями радянської влади та нагадуванням про крихкість його режиму.
Прессекретар президента РФ заявив, що будь-які дискусії про територіальну приналежність Калінінграда є «неприйнятними» та спрямованими на дестабілізацію регіону.