У Дортмунді опинився на лаві за співпрацю з бойовиками "ДНР" громадянин Німеччини
Громадянин Німеччини з українським корінням, який долучився до терористів НВФ на Донбасі, постав перед судом у німецькому Дортмунді в середу, 3 липня.
Про це передає DW.
Як інформує видання, обвинувачений чоловік заявив про свій "громадянський обов'язок", який виконував з бойовикам "ДНР" у війні на Донбасі.
Чоловік, ім'я якого не розголошується, перебував на окупованому Донбасі в період з 2014 до 2016 року.
Повідомляється, що він заперечує, що брав участь в бойових діях на боці бойовиків.
Обвинувачений 43-річний громадянин Німеччини стверджує, що народився за часів СРСР і що його батько був українцем,
Обвинувачений міста Лені у федеральній землі Північний Рейн - Вестфалія приєднався до бойовиків "ДНР" на Донбасі, оскільки вважав цей вчинок своїм "громадянським обов'язком".
Зазначається, що пізніше обвинувачений заявив про своє розчарування в бойовиках "ДНР".
"Я ніколи не був на фронті (...) Я підтримував людей, які збагатилися на війні", - сказав на суді 43-річний обвинувачений, інформує dpa.
За його словами, його навчили користуватися зброєю. Однак спочатку він займався лагодженням зруйнованих газо - і водопроводів, оскільки раніше вже працював зварювальником, а потім вже потрапив у підрозділи охорони, але "ніколи не був на фронті".
Чоловіка заарештували після посадки в аеропорту Ганновера. Його звинувачують у підготовці масштабного насильницького акту, що створює загрозу для держави, а також у порушенні закону про контроль над бойовими озброєннями. Як зазначає агентство, обвинувачений може сподіватися на умовне покарання.
Нагадаємо, в Бресті суд відклав до 8 липня розгляд справи білоруса, який брав участь в терористичних операціях у рядах окупантів на ТОТ України.
Президент Росії Володимир Путін відреагував на падіння російського дрона на багатоповерхівку в румунському Галаці, намагаючись перекласти відповідальність на Україну та звинуватити Київ у «провокації». Його заява викликала різку критику, адже трагедія стала черговим доказом того, що війна Кремля виходить за межі України та створює пряму загрозу для країн ЄС і НАТО.
Ексдиректор ЦРУ Майкл Морелл визнав: Захід не дослухався достатньо уважно до слів Путіна, коли той відкрито озвучував свої цілі у війні проти України. Він наголосив, що Кремль від самого початку прагнув знищити українську державність і підірвати європейську безпеку, а недооцінка цих планів коштувала світу дорого.
НАТО та Євросоюз виступили із жорсткою заявою після падіння російського дрона на багатоповерхівку в румунському Галаці.
У ніч проти 29 травня російський безпілотник врізався у десятиповерховий житловий будинок у румунському Галаці, поранивши двох людей. Міністр закордонних справ Лумініца Одобеску назвала інцидент «серйозною та безвідповідальною ескалацією» з боку Кремля, яка ставить під загрозу безпеку громадян та регіональну стабільність.
Кая Каллас попередила Європу: переговори з Росією можуть стати небезпечною пасткою, яка відволікає від реальних рішень і грає на руку Кремлю. Вона закликала не дозволити Москві диктувати правила та наголосила, що санкції й ключові рішення залишаються виключно у компетенції європейських держав.
Понтифік під час загальної аудієнції у Ватикані заявив, що з тривогою стежить за війною в Україні, яка останніми днями значно загострилася. Він підкреслив, що війна не створює безпеки, а лише поглиблює проблеми, руйнує домівки та місця молитви, забирає життя невинних людей.
Глава МЗС Польщі Радослав Сікорський наголосив, що сьогодні Росія не має сил для великого наступу проти НАТО, адже супутникова розвідка зафіксувала б підготовку подібного масштабу.
Президент США Дональд Трамп повідомив про результати регулярного медичного обстеження у військово-медичному центрі Волтера Ріда, назвавши їх «ідеальними». Він також заявив, що успішно пройшов когнітивний тест із 30 запитань, який, на його переконання, не зміг би скласти його попередник Барак Обама.
Володимир Путін винайшов новий спосіб заманити росіян у війну проти України: указом він дозволив учасникам бойових дій та їхнім сім’ям не гасити прострочені кредити, але лише тим, хто з 1 травня 2026 року укладе контракт із Міноборони РФ щонайменше на рік.
Карл Більдт наголошує, що Путін та Трамп опинилися у схожій пастці: кожен розпочав війну, яку вважав легкою прогулянкою, але обидва загрузли у хаосі без шансів на перемогу. Кремль не може здолати Україну, а США не здатні зламати Іран, і тепер обидва лідери намагаються врятувати власні режими від краху.
Президент Росії Володимир Путін відреагував на падіння російського дрона на багатоповерхівку в румунському Галаці, намагаючись перекласти відповідальність на Україну та звинуватити Київ у «провокації». Його заява викликала різку критику, адже трагедія стала черговим доказом того, що війна Кремля виходить за межі України та створює пряму загрозу для країн ЄС і НАТО.
Ексдиректор ЦРУ Майкл Морелл визнав: Захід не дослухався достатньо уважно до слів Путіна, коли той відкрито озвучував свої цілі у війні проти України. Він наголосив, що Кремль від самого початку прагнув знищити українську державність і підірвати європейську безпеку, а недооцінка цих планів коштувала світу дорого.
НАТО та Євросоюз виступили із жорсткою заявою після падіння російського дрона на багатоповерхівку в румунському Галаці.
У ніч проти 29 травня російський безпілотник врізався у десятиповерховий житловий будинок у румунському Галаці, поранивши двох людей. Міністр закордонних справ Лумініца Одобеску назвала інцидент «серйозною та безвідповідальною ескалацією» з боку Кремля, яка ставить під загрозу безпеку громадян та регіональну стабільність.