У Дортмунді опинився на лаві за співпрацю з бойовиками "ДНР" громадянин Німеччини
Громадянин Німеччини з українським корінням, який долучився до терористів НВФ на Донбасі, постав перед судом у німецькому Дортмунді в середу, 3 липня.
Про це передає DW.
Як інформує видання, обвинувачений чоловік заявив про свій "громадянський обов'язок", який виконував з бойовикам "ДНР" у війні на Донбасі.
Чоловік, ім'я якого не розголошується, перебував на окупованому Донбасі в період з 2014 до 2016 року.
Повідомляється, що він заперечує, що брав участь в бойових діях на боці бойовиків.
Обвинувачений 43-річний громадянин Німеччини стверджує, що народився за часів СРСР і що його батько був українцем,
Обвинувачений міста Лені у федеральній землі Північний Рейн - Вестфалія приєднався до бойовиків "ДНР" на Донбасі, оскільки вважав цей вчинок своїм "громадянським обов'язком".
Зазначається, що пізніше обвинувачений заявив про своє розчарування в бойовиках "ДНР".
"Я ніколи не був на фронті (...) Я підтримував людей, які збагатилися на війні", - сказав на суді 43-річний обвинувачений, інформує dpa.
За його словами, його навчили користуватися зброєю. Однак спочатку він займався лагодженням зруйнованих газо - і водопроводів, оскільки раніше вже працював зварювальником, а потім вже потрапив у підрозділи охорони, але "ніколи не був на фронті".
Чоловіка заарештували після посадки в аеропорту Ганновера. Його звинувачують у підготовці масштабного насильницького акту, що створює загрозу для держави, а також у порушенні закону про контроль над бойовими озброєннями. Як зазначає агентство, обвинувачений може сподіватися на умовне покарання.
Нагадаємо, в Бресті суд відклав до 8 липня розгляд справи білоруса, який брав участь в терористичних операціях у рядах окупантів на ТОТ України.
Телефонна розмова між президентом Фінляндії Олександром Стуббом та президентом США Дональдом Трампом стала важливим сигналом для Європи: обговорювали майбутнє НАТО, підтримку України та кризу навколо Ірану.
Дональд Трамп пригрозив припинити постачання зброї Україні, якщо європейські союзники не долучаться до операції зі зняття блокади Ормузької протоки, яку контролює Іран. Ця заява стала черговим сигналом про можливий перегляд американської політики щодо НАТО та підтримки Києва.
Олександр Лукашенко заявив, що Білорусь “готуватиметься до війни”, адже на мирний час нині марно сподіватися. Він скликав нараду з військовим керівництвом, підсумував перевірку армії та наголосив: країна не хоче війни, але мусить бути готовою відповісти на будь-яку загрозу.
НАТО відповіло на заяви Дональда Трампа про можливий вихід США з Альянсу: європейські лідери закликали до збереження єдності та холодного розуму, наголошуючи, що без союзників не існує сильних Сполучених Штатів.
Глава Чехії пояснив, що Північноатлантичний альянс не може бути втягнутим у війну проти Ірану, оскільки його основна місія — захист країн-членів у разі прямої агресії. Він підкреслив, що США не зазнали нападу, а отже, немає правових чи політичних підстав для залучення НАТО до цього конфлікту.
Кір Стармер відповів на заяви Дональда Трампа про можливий вихід США з НАТО, наголосивши, що Велика Британія не дозволить собі бути втягнутою у «чужу війну». Він підкреслив, що Лондон залишатиметься відданим власним інтересам і безпеці, водночас підтримуючи союзників у межах міжнародних домовленостей.
Дональд Трамп серйозно розглядає можливість виходу США з НАТО, повідомляють американські ЗМІ. Така перспектива може кардинально змінити баланс сил у світі та поставити під сумнів безпекові гарантії для європейських союзників.
Дональд Трамп заявив, що Америка перемагає всюди — від економіки й армії до космосу, коментуючи успішний запуск місії NASA Artemis II на орбіту навколо Місяця. Він підкреслив, що до цих досягнень “ніхто й не наближається”, а США утримують глобальне лідерство, за яким спостерігає весь світ.
Американське видання Foreign Policy констатує, що кампанія США проти Ірану не принесла очікуваних результатів. Дональд Трамп обіцяв швидку перемогу, але реальність виявилася іншою: Іран зберіг контроль над своїми стратегічними позиціями, а регіон став ще більш нестабільним.
Аналітики Інституту вивчення війни (ISW) повідомили, що Росія активно застосовує приховану мобілізацію, намагаючись уникнути політичних ризиків від офіційного призову.
Телефонна розмова між президентом Фінляндії Олександром Стуббом та президентом США Дональдом Трампом стала важливим сигналом для Європи: обговорювали майбутнє НАТО, підтримку України та кризу навколо Ірану.
Дональд Трамп пригрозив припинити постачання зброї Україні, якщо європейські союзники не долучаться до операції зі зняття блокади Ормузької протоки, яку контролює Іран. Ця заява стала черговим сигналом про можливий перегляд американської політики щодо НАТО та підтримки Києва.
Олександр Лукашенко заявив, що Білорусь “готуватиметься до війни”, адже на мирний час нині марно сподіватися. Він скликав нараду з військовим керівництвом, підсумував перевірку армії та наголосив: країна не хоче війни, але мусить бути готовою відповісти на будь-яку загрозу.
НАТО відповіло на заяви Дональда Трампа про можливий вихід США з Альянсу: європейські лідери закликали до збереження єдності та холодного розуму, наголошуючи, що без союзників не існує сильних Сполучених Штатів.