У Дортмунді опинився на лаві за співпрацю з бойовиками "ДНР" громадянин Німеччини
Громадянин Німеччини з українським корінням, який долучився до терористів НВФ на Донбасі, постав перед судом у німецькому Дортмунді в середу, 3 липня.
Про це передає DW.
Як інформує видання, обвинувачений чоловік заявив про свій "громадянський обов'язок", який виконував з бойовикам "ДНР" у війні на Донбасі.
Чоловік, ім'я якого не розголошується, перебував на окупованому Донбасі в період з 2014 до 2016 року.
Повідомляється, що він заперечує, що брав участь в бойових діях на боці бойовиків.
Обвинувачений 43-річний громадянин Німеччини стверджує, що народився за часів СРСР і що його батько був українцем,
Обвинувачений міста Лені у федеральній землі Північний Рейн - Вестфалія приєднався до бойовиків "ДНР" на Донбасі, оскільки вважав цей вчинок своїм "громадянським обов'язком".
Зазначається, що пізніше обвинувачений заявив про своє розчарування в бойовиках "ДНР".
"Я ніколи не був на фронті (...) Я підтримував людей, які збагатилися на війні", - сказав на суді 43-річний обвинувачений, інформує dpa.
За його словами, його навчили користуватися зброєю. Однак спочатку він займався лагодженням зруйнованих газо - і водопроводів, оскільки раніше вже працював зварювальником, а потім вже потрапив у підрозділи охорони, але "ніколи не був на фронті".
Чоловіка заарештували після посадки в аеропорту Ганновера. Його звинувачують у підготовці масштабного насильницького акту, що створює загрозу для держави, а також у порушенні закону про контроль над бойовими озброєннями. Як зазначає агентство, обвинувачений може сподіватися на умовне покарання.
Нагадаємо, в Бресті суд відклав до 8 липня розгляд справи білоруса, який брав участь в терористичних операціях у рядах окупантів на ТОТ України.
Американське видання повідомило, що після рішення Дональда Трампа припинити постачання зброї Україні, посольство США в Києві залишилося без належної оборони. Це стало сигналом про різку зміну політики Вашингтона, яка поставила під сумнів безпеку дипломатів та стратегічну підтримку України.
Путін у Пекіні почув “Лебедине озеро”: натяк, який не можна ігнорувати. Символічна музика пролунала під час прийому російського лідера в Китаї, викликавши асоціації з останніми днями радянської влади та нагадуванням про крихкість його режиму.
Прессекретар президента РФ заявив, що будь-які дискусії про територіальну приналежність Калінінграда є «неприйнятними» та спрямованими на дестабілізацію регіону.
Заява пролунала як черговий сигнал тиску на Молдову та регіон, де Москва намагається утримати свій вплив, використовуючи тему «захисту співвітчизників».
У своєму виступі він натякнув на можливість використання арсеналу РФ, що викликало різку реакцію міжнародної спільноти та нову хвилю тривоги щодо глобальної безпеки.
Соціологи фіксують найнижчі показники підтримки за весь другий термін, пояснюючи падіння не діями опозиції, а внутрішніми кризами та суперечливими рішеннями Білого дому.
Командувач сил НАТО в Європі Алексус Грінкевич заявив, що коригування американської військової присутності не впливають на обороноздатність континенту. Він наголосив: Європа має достатньо ресурсів і сил, аби стримати будь-яку загрозу, а союзники залишаються єдиними у своїй рішучості.
Дональд Трамп знову пригрозив Ірану масштабним ударом, заявивши, що терпіння Вашингтона вичерпане.
Путін і Сі Цзіньпін у спільній заяві згадали Україну, закликавши до «усунення першопричин кризи» та переговорів. Кремль і Пекін підкреслили необхідність політико-дипломатичного врегулювання війни, намагаючись показати себе як сторони, що прагнуть миру.
Американське видання повідомило, що після рішення Дональда Трампа припинити постачання зброї Україні, посольство США в Києві залишилося без належної оборони. Це стало сигналом про різку зміну політики Вашингтона, яка поставила під сумнів безпеку дипломатів та стратегічну підтримку України.
Путін у Пекіні почув “Лебедине озеро”: натяк, який не можна ігнорувати. Символічна музика пролунала під час прийому російського лідера в Китаї, викликавши асоціації з останніми днями радянської влади та нагадуванням про крихкість його режиму.
Прессекретар президента РФ заявив, що будь-які дискусії про територіальну приналежність Калінінграда є «неприйнятними» та спрямованими на дестабілізацію регіону.