У Дортмунді опинився на лаві за співпрацю з бойовиками "ДНР" громадянин Німеччини
Громадянин Німеччини з українським корінням, який долучився до терористів НВФ на Донбасі, постав перед судом у німецькому Дортмунді в середу, 3 липня.
Про це передає DW.
Як інформує видання, обвинувачений чоловік заявив про свій "громадянський обов'язок", який виконував з бойовикам "ДНР" у війні на Донбасі.
Чоловік, ім'я якого не розголошується, перебував на окупованому Донбасі в період з 2014 до 2016 року.
Повідомляється, що він заперечує, що брав участь в бойових діях на боці бойовиків.
Обвинувачений 43-річний громадянин Німеччини стверджує, що народився за часів СРСР і що його батько був українцем,
Обвинувачений міста Лені у федеральній землі Північний Рейн - Вестфалія приєднався до бойовиків "ДНР" на Донбасі, оскільки вважав цей вчинок своїм "громадянським обов'язком".
Зазначається, що пізніше обвинувачений заявив про своє розчарування в бойовиках "ДНР".
"Я ніколи не був на фронті (...) Я підтримував людей, які збагатилися на війні", - сказав на суді 43-річний обвинувачений, інформує dpa.
За його словами, його навчили користуватися зброєю. Однак спочатку він займався лагодженням зруйнованих газо - і водопроводів, оскільки раніше вже працював зварювальником, а потім вже потрапив у підрозділи охорони, але "ніколи не був на фронті".
Чоловіка заарештували після посадки в аеропорту Ганновера. Його звинувачують у підготовці масштабного насильницького акту, що створює загрозу для держави, а також у порушенні закону про контроль над бойовими озброєннями. Як зазначає агентство, обвинувачений може сподіватися на умовне покарання.
Нагадаємо, в Бресті суд відклав до 8 липня розгляд справи білоруса, який брав участь в терористичних операціях у рядах окупантів на ТОТ України.
Володимир Путін винайшов новий спосіб заманити росіян у війну проти України: указом він дозволив учасникам бойових дій та їхнім сім’ям не гасити прострочені кредити, але лише тим, хто з 1 травня 2026 року укладе контракт із Міноборони РФ щонайменше на рік.
Карл Більдт наголошує, що Путін та Трамп опинилися у схожій пастці: кожен розпочав війну, яку вважав легкою прогулянкою, але обидва загрузли у хаосі без шансів на перемогу. Кремль не може здолати Україну, а США не здатні зламати Іран, і тепер обидва лідери намагаються врятувати власні режими від краху.
Александр Стубб у своєму інтерв’ю підкреслив, що Європа повинна мати спільну позицію на будь-яких переговорах із Росією. Він заявив, що готовий взяти на себе роль представника ЄС, аби донести до Кремля чіткий меседж: агресія проти України не може залишитися безкарною, а мир можливий лише на справедливих умовах.
Інтерв’ю з представниками російського бізнесу, політичних кіл та західних спецслужб показують картину ізольованого Путіна, який зациклений на війні в Україні, тоді як його оточення дедалі більше усвідомлює катастрофічні наслідки для економіки та майбутнього країни.
Кая Каллас назвала удари Росії «огидними терористичними актами», спрямованими на те, щоб убити якомога більше цивільних. Вона наголосила, що використання «Орєшніка» є політичною тактикою залякування та безрозсудним ризиком ядерної ескалації, який свідчить про глухий кут, у який зайшла Москва.
П’ять країн НАТО виступили проти створення фонду щорічної допомоги Україні, який мав би забезпечити стабільне фінансування у розмірі 40 мільярдів євро. Генсек Марк Рютте заявив, що попри відсутність консенсусу, союзники продовжать підтримку Києва, адже це питання безпеки всього континенту.
Американське видання повідомило, що після рішення Дональда Трампа припинити постачання зброї Україні, посольство США в Києві залишилося без належної оборони. Це стало сигналом про різку зміну політики Вашингтона, яка поставила під сумнів безпеку дипломатів та стратегічну підтримку України.
Путін у Пекіні почув “Лебедине озеро”: натяк, який не можна ігнорувати. Символічна музика пролунала під час прийому російського лідера в Китаї, викликавши асоціації з останніми днями радянської влади та нагадуванням про крихкість його режиму.
Прессекретар президента РФ заявив, що будь-які дискусії про територіальну приналежність Калінінграда є «неприйнятними» та спрямованими на дестабілізацію регіону.
Володимир Путін винайшов новий спосіб заманити росіян у війну проти України: указом він дозволив учасникам бойових дій та їхнім сім’ям не гасити прострочені кредити, але лише тим, хто з 1 травня 2026 року укладе контракт із Міноборони РФ щонайменше на рік.
Карл Більдт наголошує, що Путін та Трамп опинилися у схожій пастці: кожен розпочав війну, яку вважав легкою прогулянкою, але обидва загрузли у хаосі без шансів на перемогу. Кремль не може здолати Україну, а США не здатні зламати Іран, і тепер обидва лідери намагаються врятувати власні режими від краху.
Александр Стубб у своєму інтерв’ю підкреслив, що Європа повинна мати спільну позицію на будь-яких переговорах із Росією. Він заявив, що готовий взяти на себе роль представника ЄС, аби донести до Кремля чіткий меседж: агресія проти України не може залишитися безкарною, а мир можливий лише на справедливих умовах.
Інтерв’ю з представниками російського бізнесу, політичних кіл та західних спецслужб показують картину ізольованого Путіна, який зациклений на війні в Україні, тоді як його оточення дедалі більше усвідомлює катастрофічні наслідки для економіки та майбутнього країни.