У Дортмунді опинився на лаві за співпрацю з бойовиками "ДНР" громадянин Німеччини
Громадянин Німеччини з українським корінням, який долучився до терористів НВФ на Донбасі, постав перед судом у німецькому Дортмунді в середу, 3 липня.
Про це передає DW.
Як інформує видання, обвинувачений чоловік заявив про свій "громадянський обов'язок", який виконував з бойовикам "ДНР" у війні на Донбасі.
Чоловік, ім'я якого не розголошується, перебував на окупованому Донбасі в період з 2014 до 2016 року.
Повідомляється, що він заперечує, що брав участь в бойових діях на боці бойовиків.
Обвинувачений 43-річний громадянин Німеччини стверджує, що народився за часів СРСР і що його батько був українцем,
Обвинувачений міста Лені у федеральній землі Північний Рейн - Вестфалія приєднався до бойовиків "ДНР" на Донбасі, оскільки вважав цей вчинок своїм "громадянським обов'язком".
Зазначається, що пізніше обвинувачений заявив про своє розчарування в бойовиках "ДНР".
"Я ніколи не був на фронті (...) Я підтримував людей, які збагатилися на війні", - сказав на суді 43-річний обвинувачений, інформує dpa.
За його словами, його навчили користуватися зброєю. Однак спочатку він займався лагодженням зруйнованих газо - і водопроводів, оскільки раніше вже працював зварювальником, а потім вже потрапив у підрозділи охорони, але "ніколи не був на фронті".
Чоловіка заарештували після посадки в аеропорту Ганновера. Його звинувачують у підготовці масштабного насильницького акту, що створює загрозу для держави, а також у порушенні закону про контроль над бойовими озброєннями. Як зазначає агентство, обвинувачений може сподіватися на умовне покарання.
Нагадаємо, в Бресті суд відклав до 8 липня розгляд справи білоруса, який брав участь в терористичних операціях у рядах окупантів на ТОТ України.
Американський президент Дональд Трамп оголосив, що готовий направити своїх представників до Москви для переговорів. У Києві та Вашингтоні цей крок розглядають як потенційний дипломатичний маневр, який може змінити баланс сил у війні, але водночас викликає сумніви щодо реальних намірів Кремля.
Поки Володимир Путін готується до найпохмурішого параду за роки правління, навіть лояльні до Кремля голоси починають звучати інакше. Bloomberg пише, що росіяни втомилися від нескінченного конфлікту, який руйнує їхнє життя, і дедалі частіше звинувачують владу у провалі.
У Кремлі заявили, що Володимир Путін готовий до діалогу з Європейським Союзом, проте сам ініціювати контакти не буде. Дмитро Пєсков пояснив, що Росія «не була ініціатором» розриву відносин, і тепер чекає, коли ЄС сам звернеться до Москви.
У Москві готуються до параду 9 травня так, ніби це фронтова операція: Кремль оголосив про посилені заходи безпеки для Володимира Путіна, прикриваючи страх перед Україною та власними внутрішніми загрозами.
Юрій Ушаков, найближчий радник Володимира Путіна, зробив фрейдівську обмовку, яка розкрила справжні наміри Кремля. Замість обіцянок миру він фактично визнав, що Росія прагне лише паузи у війні, аби перегрупуватися.
За даними російських джерел, доходи від нафти та газу у квітні 2026 року склали лише близько 100 мільярдів рублів замість прогнозованого трильйона. Це означає, що Кремль втратив основне джерело фінансування війни та соціальних програм, а дефіцит бюджету стрімко зростає.
The Washington Post пише про загострення протистояння між адміністрацією Путіна, яку курує Сергій Кирієнко, та силовими структурами на чолі з ФСБ. На тлі падіння економіки, блокування інтернету та зростання суспільного невдоволення Кремль опинився у вирі внутрішньої боротьби, яка може підірвати стабільність влади.
Олег Шамшур заявив, що Європа зволікає з усвідомленням масштабів небезпеки, і лише пряме силове протистояння змусить її діяти рішуче. Він підкреслив, що агресія Росії є викликом не лише для України, а й для всієї європейської безпеки.
У НАТО відреагували на рішення президента США Дональда Трампа щодо скорочення військової присутності в Європі, зазначивши, що це не стало несподіванкою для союзників. Водночас у Альянсі підкреслили, що такий крок може послабити обороноздатність і створити нові виклики для європейської безпеки.
Президент США Дональд Трамп оголосив про виведення військових та ракетних підрозділів із Німеччини, що викликало занепокоєння серед союзників по НАТО. Це рішення може суттєво змінити баланс сил у Європі та поставити нові виклики для безпеки континенту.
Американський президент Дональд Трамп оголосив, що готовий направити своїх представників до Москви для переговорів. У Києві та Вашингтоні цей крок розглядають як потенційний дипломатичний маневр, який може змінити баланс сил у війні, але водночас викликає сумніви щодо реальних намірів Кремля.
Поки Володимир Путін готується до найпохмурішого параду за роки правління, навіть лояльні до Кремля голоси починають звучати інакше. Bloomberg пише, що росіяни втомилися від нескінченного конфлікту, який руйнує їхнє життя, і дедалі частіше звинувачують владу у провалі.
У Кремлі заявили, що Володимир Путін готовий до діалогу з Європейським Союзом, проте сам ініціювати контакти не буде. Дмитро Пєсков пояснив, що Росія «не була ініціатором» розриву відносин, і тепер чекає, коли ЄС сам звернеться до Москви.
У Москві готуються до параду 9 травня так, ніби це фронтова операція: Кремль оголосив про посилені заходи безпеки для Володимира Путіна, прикриваючи страх перед Україною та власними внутрішніми загрозами.