У Казахстані обирають президента країни
У неділю, 9 червня 2019, у Казахстані розпочалися позачергові вибори президента, які були оголошені після добровільної відставки Нурсултана Назарбаєва.
9 970 виборчих дільниць відкрилися по всій країні о 07:00 за місцевим часом, ще 64 дільниці почнуть роботу за кордоном. Право голосу на позачергових президентських виборах у Казахстані мають близько 12 млн громадян.
За посаду глави країни борються відразу 7 кандидатів, що є рекордним числом на виборах у Казахстані. Фаворитом президентських перегонів вважається діючий глава держави Касим-Жомарт Токаєв. За результатами голосування Токаєв може отримати більше 50% голосів необхідних для перемоги.
Колишній президент Казахстану Назарбаєв заявив, що не братиме участі у роботі верхньої палати парламенту. Після відставки з поста президента Назарбаєв отримав статус почесного сенатора Казахстану.
Російський правитель Володимир Путін може найближчим часом посилити удари по Україні через успішні атаки українських сил по цілях у глибині Росії.
Президент Фінляндії Александр Стубб заявив, що готовий долучитися до переговорів щодо завершення російсько-української війни, якщо виникне така потреба. Водночас фінський лідер не прагне виходити на перший план і вважає, що його нинішня роль полягає насамперед у непублічній дипломатичній роботі між Україною, США та Європою.
Володимир Путін підписав указ, який дозволяє передавати під тимчасове управління держави об’єкти критичної інфраструктури Росії, якщо їхні власники не забезпечують належний захист від атак безпілотників або не можуть оперативно відновити роботу після ударів.
У Кремлі різко відреагували на намір Великої Британії передати Україні секретні технології для виробництва далекобійних ракет Storm Shadow/SCALP.
Колишній спецпосланець США в Україні Кіт Келлог заявив, що Вашингтону потрібен час, аби збалансувати оборонну допомогу Україні та потреби Близького Сходу. В
Володимир Путін своїм виступом на з'їзді «Єдиної Росії» продемонстрував, що Кремль не налаштований згортати війну проти України та продовжує готувати російське суспільство до затяжного протистояння.
Військово-морські сили США розглядають можливість перейменувати новий авіаносець класу «Форд» USS Doris Miller на честь президента США Дональда Трампа. Якщо це рішення ухвалять, американський флот уперше отримає авіаносець, названий на честь чинного глави держави.
У Росії різко погіршилися суспільні очікування щодо майбутнього країни. За даними опитування ВЦВГД, у липні 2026 року 66% росіян вважали, що попереду на РФ чекають «важкі часи» — показник, який уже наблизився до рівнів початку 1990-х років.
НАТО розробило детальну концепцію наземних бойових дій на випадок масштабного нападу Росії на країни Альянсу.
Президент США Дональд Трамп опублікував карту, на якій Ормузьку протоку позначено як «нову територію Сполучених Штатів».
Російський правитель Володимир Путін може найближчим часом посилити удари по Україні через успішні атаки українських сил по цілях у глибині Росії.
Президент Фінляндії Александр Стубб заявив, що готовий долучитися до переговорів щодо завершення російсько-української війни, якщо виникне така потреба. Водночас фінський лідер не прагне виходити на перший план і вважає, що його нинішня роль полягає насамперед у непублічній дипломатичній роботі між Україною, США та Європою.
Володимир Путін підписав указ, який дозволяє передавати під тимчасове управління держави об’єкти критичної інфраструктури Росії, якщо їхні власники не забезпечують належний захист від атак безпілотників або не можуть оперативно відновити роботу після ударів.
У Кремлі різко відреагували на намір Великої Британії передати Україні секретні технології для виробництва далекобійних ракет Storm Shadow/SCALP.