У Казахстані обирають президента країни
У неділю, 9 червня 2019, у Казахстані розпочалися позачергові вибори президента, які були оголошені після добровільної відставки Нурсултана Назарбаєва.
9 970 виборчих дільниць відкрилися по всій країні о 07:00 за місцевим часом, ще 64 дільниці почнуть роботу за кордоном. Право голосу на позачергових президентських виборах у Казахстані мають близько 12 млн громадян.
За посаду глави країни борються відразу 7 кандидатів, що є рекордним числом на виборах у Казахстані. Фаворитом президентських перегонів вважається діючий глава держави Касим-Жомарт Токаєв. За результатами голосування Токаєв може отримати більше 50% голосів необхідних для перемоги.
Колишній президент Казахстану Назарбаєв заявив, що не братиме участі у роботі верхньої палати парламенту. Після відставки з поста президента Назарбаєв отримав статус почесного сенатора Казахстану.
Прем'єрка Данії Метте Фредеріксен вважає, що можливе силове захоплення Гренландії Сполученими Штатами покладе край Північноатлантичного альянсу.
Обґрунтування президента США Дональда Трампа для силового втручання у Венесуелі різко посилило занепокоєння в Європі щодо можливих наслідків для Гренландії, Данії та всього НАТО.
У Державному департаменті США наголосили, що Штати прагнуть не допустити перетворення Західної півкулі на безпечне місце для наркоторговців, іранських маріонеток або ворожих режимів, які загрожують їхній національній безпеці.
Канцлер Німеччини Фрідріх Мерц вирішив звільнити начальника апарату канцелярії Якоба Шрота, який входив до його найближчого оточення.
У документі Міністерства оборони Німеччини йдеться, що Росія нарощує приховані дії проти критичної інфраструктури країни в межах гібридної війни, яку в Берліні розцінюють як можливу "передмову" до масштабнішого конфлікту.
Державний департамент США опублікував пост у соціальних мережах, в якому закликає "не грати в ігри" з президентом США Дональдом Трампом.
Президент США Дональд Трамп після операції у Венесуелі заявив, що Куба "готова впасти", оскільки Гавана більше не може покладатися на Каракас у питаннях безпеки та нафти, повідомило Fox News.
Представники країн Балтії виступили із серією заяв, у яких наголосили, що Данія та Гренландія повинні самостійно вирішувати питання, які стосуються їхніх інтересів.
Побоюючись роздратувати президента США Дональда Трампа та втратити безпекову підтримку Сполучених Штатів, Євросоюз фактично уникає чіткої оцінки ситуації у Венесуелі, підриваючи цим власні аргументи про захист суверенітету і правил міжнародного порядку.
Росія вдалася до нищівної критики США на засіданні Ради Безпеки ООН, назвавши військову операцію у Венесуелі та захоплення диктатора Ніколаса Мадуро "розбоєм".
Прем'єрка Данії Метте Фредеріксен вважає, що можливе силове захоплення Гренландії Сполученими Штатами покладе край Північноатлантичного альянсу.
Обґрунтування президента США Дональда Трампа для силового втручання у Венесуелі різко посилило занепокоєння в Європі щодо можливих наслідків для Гренландії, Данії та всього НАТО.
У Державному департаменті США наголосили, що Штати прагнуть не допустити перетворення Західної півкулі на безпечне місце для наркоторговців, іранських маріонеток або ворожих режимів, які загрожують їхній національній безпеці.
Канцлер Німеччини Фрідріх Мерц вирішив звільнити начальника апарату канцелярії Якоба Шрота, який входив до його найближчого оточення.