У Казахстані обирають президента країни
У неділю, 9 червня 2019, у Казахстані розпочалися позачергові вибори президента, які були оголошені після добровільної відставки Нурсултана Назарбаєва.
9 970 виборчих дільниць відкрилися по всій країні о 07:00 за місцевим часом, ще 64 дільниці почнуть роботу за кордоном. Право голосу на позачергових президентських виборах у Казахстані мають близько 12 млн громадян.
За посаду глави країни борються відразу 7 кандидатів, що є рекордним числом на виборах у Казахстані. Фаворитом президентських перегонів вважається діючий глава держави Касим-Жомарт Токаєв. За результатами голосування Токаєв може отримати більше 50% голосів необхідних для перемоги.
Колишній президент Казахстану Назарбаєв заявив, що не братиме участі у роботі верхньої палати парламенту. Після відставки з поста президента Назарбаєв отримав статус почесного сенатора Казахстану.
Армія РФ зазнає "шалених втрат" в Україні, які за останні два місяці склали близько 65 тисяч солдатів. Про це сказав на Мюнхенській конференції з безпеки генеральний секретар НАТО Марк Рютте, повідомило Reuters.
Колишня держсекретарка США і дружина експрезидента Штатів Біла Клінтона Гілларі Клінтон назвала "ганебною" позицію нинішнього лідера США Дональда Трампа щодо України у війні проти Росії.
Прем’єр-міністр Ізраїлю Біньямін Нетаньяху публічно окреслив перелік ключових умов, за яких Тель-Авів готовий підтримати можливі переговори між Заходом та Іраном. Йдеться не про часткові обмеження, а про повний демонтаж іранської ядерної та ракетної інфраструктури, а також ліквідацію регіональної мережі проксі-сил, яку в Ізраїлі називають «віссю терору».
Прем’єр-міністр Ізраїлю Біньямін Нетаньяху публічно окреслив перелік ключових умов, за яких Тель-Авів готовий підтримати можливі переговори між Заходом та Іраном. Йдеться не про часткові обмеження, а про повний демонтаж іранської ядерної та ракетної інфраструктури, а також ліквідацію регіональної мережі проксі-сил, яку в Ізраїлі називають «віссю терору».
Ініціативи, які можуть допомогти покласти край повномасштабній війні Росії проти України, мають заохочуватися. Про це генеральний секретар НАТО Марк Рютте заявив на пресконференції в Брюсселі напередодні засідання міністрів оборони країн-членів Альянсу.
Володимир Путін не планує брати участь у першому саміті "Ради миру", який має відбутися 19 лютого у США. Станом на момент публікації, це питання опрацьовується міністерством закордонних справ РФ.
Економіка РФ у 2025 році постала перед різким уповільненням промислового зростання, рекордним дефіцитом федерального бюджету та погіршенням фінансового стану приватного сектору, що свідчить про вичерпання моделі державного капіталізму, яка діяла з початку 2000-х років.
Атаки на логістику та ланцюги постачання російських союзників послаблюють здатність Росії вести війну, повідомило Fox News у матеріалі, який був підготований після спілкування з експертами у галузі безпеки.
Під час правління в США Джо Байдена найефективнішим інструментом, який був у російського диктатора Володимира Путіна для продовження війни проти України, виявилися його попередження про ядерну ескалацію.
Федеральне велике журі у Вашингтоні відмовило Міністерству юстиції США у спробі висунути обвинувачення проти шести законодавців-демократів, яких адміністрація Дональда Трампа намагалася притягнути до відповідальності за звернення до військовослужбовців щодо «незаконних наказів».
Армія РФ зазнає "шалених втрат" в Україні, які за останні два місяці склали близько 65 тисяч солдатів. Про це сказав на Мюнхенській конференції з безпеки генеральний секретар НАТО Марк Рютте, повідомило Reuters.
Колишня держсекретарка США і дружина експрезидента Штатів Біла Клінтона Гілларі Клінтон назвала "ганебною" позицію нинішнього лідера США Дональда Трампа щодо України у війні проти Росії.
Прем’єр-міністр Ізраїлю Біньямін Нетаньяху публічно окреслив перелік ключових умов, за яких Тель-Авів готовий підтримати можливі переговори між Заходом та Іраном. Йдеться не про часткові обмеження, а про повний демонтаж іранської ядерної та ракетної інфраструктури, а також ліквідацію регіональної мережі проксі-сил, яку в Ізраїлі називають «віссю терору».
Прем’єр-міністр Ізраїлю Біньямін Нетаньяху публічно окреслив перелік ключових умов, за яких Тель-Авів готовий підтримати можливі переговори між Заходом та Іраном. Йдеться не про часткові обмеження, а про повний демонтаж іранської ядерної та ракетної інфраструктури, а також ліквідацію регіональної мережі проксі-сил, яку в Ізраїлі називають «віссю терору».