У Казахстані під час протестів загинуло понад 160 людей, - ЗМІ
Під час акцій протестів у Казахстані загинуло понад 160 людей, включаючи двох дітей. Найбільше загиблих в Алмати.
В Алмати під час протестів загинуло 103 особи, серед них дві дитини – 11-річний хлопчик та чотирирічна дівчинка. У Кизилордінській, Жамбилській та Алматинській областях - 21, 10 та вісім смертей відповідно, інформують казахські ЗМІ.
За медичною допомогою звернулося понад дві тисячі постраждалих. "2 265 осіб звернулися за медичною допомогою. Найбільше в Алмати - 1 100 осіб, в Алмаатинській області - 300 осіб та по 200 осіб - у Жамбилській та Кизилордінській областях", - зазначили місцеві інформресурси. Нині на стаціонарному лікуванні перебувають 719 осіб, у тяжкому стані – 83 пацієнти. Також у Казахстані під час протестів загинуло 16 представників силових органів. Загалом затримано 852 учасників терористичних акцій, масових заворушень, мародерства, пограбувань та інших злочинів. Вилучено з незаконного обігу 18 одиниць вогнепальної зброї та майже 1,4 тис. боєприпасів до них. Наразі правоохоронці проводять по хостелах та орендованих квартирах. У Нур-Султані доставлено до поліції 161 іноземця на предмет перевірки законності перебування в столиці.
ASPI news інформувало, що державний секретар США Ентоні Блінкен заявив, що Сполучені Штати дуже стурбовані ситуацією у Казахстані. Вашингтон має питання щодо запиту на введення сил безпеки ОДКБ під керівництвом Росії. Також ми писали, що у Казахстані повідомили про загибель та поранення дітей внаслідок стрілянини на вулицях.
Карл Більдт наголошує, що Путін та Трамп опинилися у схожій пастці: кожен розпочав війну, яку вважав легкою прогулянкою, але обидва загрузли у хаосі без шансів на перемогу. Кремль не може здолати Україну, а США не здатні зламати Іран, і тепер обидва лідери намагаються врятувати власні режими від краху.
Александр Стубб у своєму інтерв’ю підкреслив, що Європа повинна мати спільну позицію на будь-яких переговорах із Росією. Він заявив, що готовий взяти на себе роль представника ЄС, аби донести до Кремля чіткий меседж: агресія проти України не може залишитися безкарною, а мир можливий лише на справедливих умовах.
Інтерв’ю з представниками російського бізнесу, політичних кіл та західних спецслужб показують картину ізольованого Путіна, який зациклений на війні в Україні, тоді як його оточення дедалі більше усвідомлює катастрофічні наслідки для економіки та майбутнього країни.
Кая Каллас назвала удари Росії «огидними терористичними актами», спрямованими на те, щоб убити якомога більше цивільних. Вона наголосила, що використання «Орєшніка» є політичною тактикою залякування та безрозсудним ризиком ядерної ескалації, який свідчить про глухий кут, у який зайшла Москва.
П’ять країн НАТО виступили проти створення фонду щорічної допомоги Україні, який мав би забезпечити стабільне фінансування у розмірі 40 мільярдів євро. Генсек Марк Рютте заявив, що попри відсутність консенсусу, союзники продовжать підтримку Києва, адже це питання безпеки всього континенту.
Американське видання повідомило, що після рішення Дональда Трампа припинити постачання зброї Україні, посольство США в Києві залишилося без належної оборони. Це стало сигналом про різку зміну політики Вашингтона, яка поставила під сумнів безпеку дипломатів та стратегічну підтримку України.
Путін у Пекіні почув “Лебедине озеро”: натяк, який не можна ігнорувати. Символічна музика пролунала під час прийому російського лідера в Китаї, викликавши асоціації з останніми днями радянської влади та нагадуванням про крихкість його режиму.
Прессекретар президента РФ заявив, що будь-які дискусії про територіальну приналежність Калінінграда є «неприйнятними» та спрямованими на дестабілізацію регіону.
Заява пролунала як черговий сигнал тиску на Молдову та регіон, де Москва намагається утримати свій вплив, використовуючи тему «захисту співвітчизників».
Карл Більдт наголошує, що Путін та Трамп опинилися у схожій пастці: кожен розпочав війну, яку вважав легкою прогулянкою, але обидва загрузли у хаосі без шансів на перемогу. Кремль не може здолати Україну, а США не здатні зламати Іран, і тепер обидва лідери намагаються врятувати власні режими від краху.
Александр Стубб у своєму інтерв’ю підкреслив, що Європа повинна мати спільну позицію на будь-яких переговорах із Росією. Він заявив, що готовий взяти на себе роль представника ЄС, аби донести до Кремля чіткий меседж: агресія проти України не може залишитися безкарною, а мир можливий лише на справедливих умовах.
Інтерв’ю з представниками російського бізнесу, політичних кіл та західних спецслужб показують картину ізольованого Путіна, який зациклений на війні в Україні, тоді як його оточення дедалі більше усвідомлює катастрофічні наслідки для економіки та майбутнього країни.
Кая Каллас назвала удари Росії «огидними терористичними актами», спрямованими на те, щоб убити якомога більше цивільних. Вона наголосила, що використання «Орєшніка» є політичною тактикою залякування та безрозсудним ризиком ядерної ескалації, який свідчить про глухий кут, у який зайшла Москва.