У Казахстані під час протестів загинуло понад 160 людей, - ЗМІ
Під час акцій протестів у Казахстані загинуло понад 160 людей, включаючи двох дітей. Найбільше загиблих в Алмати.
В Алмати під час протестів загинуло 103 особи, серед них дві дитини – 11-річний хлопчик та чотирирічна дівчинка. У Кизилордінській, Жамбилській та Алматинській областях - 21, 10 та вісім смертей відповідно, інформують казахські ЗМІ.
За медичною допомогою звернулося понад дві тисячі постраждалих. "2 265 осіб звернулися за медичною допомогою. Найбільше в Алмати - 1 100 осіб, в Алмаатинській області - 300 осіб та по 200 осіб - у Жамбилській та Кизилордінській областях", - зазначили місцеві інформресурси. Нині на стаціонарному лікуванні перебувають 719 осіб, у тяжкому стані – 83 пацієнти. Також у Казахстані під час протестів загинуло 16 представників силових органів. Загалом затримано 852 учасників терористичних акцій, масових заворушень, мародерства, пограбувань та інших злочинів. Вилучено з незаконного обігу 18 одиниць вогнепальної зброї та майже 1,4 тис. боєприпасів до них. Наразі правоохоронці проводять по хостелах та орендованих квартирах. У Нур-Султані доставлено до поліції 161 іноземця на предмет перевірки законності перебування в столиці.
ASPI news інформувало, що державний секретар США Ентоні Блінкен заявив, що Сполучені Штати дуже стурбовані ситуацією у Казахстані. Вашингтон має питання щодо запиту на введення сил безпеки ОДКБ під керівництвом Росії. Також ми писали, що у Казахстані повідомили про загибель та поранення дітей внаслідок стрілянини на вулицях.
Прессекретар президента РФ заявив, що будь-які дискусії про територіальну приналежність Калінінграда є «неприйнятними» та спрямованими на дестабілізацію регіону.
Заява пролунала як черговий сигнал тиску на Молдову та регіон, де Москва намагається утримати свій вплив, використовуючи тему «захисту співвітчизників».
У своєму виступі він натякнув на можливість використання арсеналу РФ, що викликало різку реакцію міжнародної спільноти та нову хвилю тривоги щодо глобальної безпеки.
Соціологи фіксують найнижчі показники підтримки за весь другий термін, пояснюючи падіння не діями опозиції, а внутрішніми кризами та суперечливими рішеннями Білого дому.
Командувач сил НАТО в Європі Алексус Грінкевич заявив, що коригування американської військової присутності не впливають на обороноздатність континенту. Він наголосив: Європа має достатньо ресурсів і сил, аби стримати будь-яку загрозу, а союзники залишаються єдиними у своїй рішучості.
Дональд Трамп знову пригрозив Ірану масштабним ударом, заявивши, що терпіння Вашингтона вичерпане.
Путін і Сі Цзіньпін у спільній заяві згадали Україну, закликавши до «усунення першопричин кризи» та переговорів. Кремль і Пекін підкреслили необхідність політико-дипломатичного врегулювання війни, намагаючись показати себе як сторони, що прагнуть миру.
Литовський міністр закордонних справ Кястутіс Будріс зробив гучну заяву: НАТО, за потреби, має бути готовим атакувати російський анклав у Калінінграді, аби зупинити загрозу з боку Москви. Його слова стали сигналом про новий рівень рішучості Балтії у протистоянні з Кремлем.
Це перша настільки відверта оцінка дій Кремля від китайського лідера, яка пролунала на тлі патової ситуації у війні та офіційного візиту Путіна до Пекіна.
Прессекретар президента РФ заявив, що будь-які дискусії про територіальну приналежність Калінінграда є «неприйнятними» та спрямованими на дестабілізацію регіону.
Заява пролунала як черговий сигнал тиску на Молдову та регіон, де Москва намагається утримати свій вплив, використовуючи тему «захисту співвітчизників».
У своєму виступі він натякнув на можливість використання арсеналу РФ, що викликало різку реакцію міжнародної спільноти та нову хвилю тривоги щодо глобальної безпеки.