У Казахстані п'ять країн поділили Каспійське море

Як повідомляє прес-центр Міністерства закордонних справ Казахстану, документ ставить крапку в узгодженні позицій Росії, Казахстану, Азербайджану, Туркменістану та Ірану по статусу Каспію, яке тривало 22 роки через кардинальних розбіжностей між прибережними країнами.
Конвенція регулює весь комплекс питань, пов'язаних з правами і зобов'язаннями прибережних держав щодо використання Каспійського моря, включаючи його води, дно, надра, природні ресурси і повітряний простір над ним.
Зокрема, вирішено питаннях розмежування акваторії. Встановлено територіальні води шириною 15 морських миль. Їх зовнішні кордони знаходять статус державних. До територіальних вод примикають 10-мильні рибальські зони, де кожна держава володіє винятковими правами на промисел. Рибальство буде здійснюватися на основі узгоджених національних квот. За межами рибальських зон зберігається загальне водний простір. Поза морських державних кордонів буде діяти свобода мореплавання для суден під прапорами прибережних країн.
За словами посла з особливих доручень міністерства закордонних справ Казахстану Зульфії Аманжоловой, розмежування дна Каспійського моря відповідно до Конвенції про його правовий статус буде проводитися по озерному принципом, а поверхні – з морського, але зі змінами, повідомила посол.
"Дно Каспійського моря в конвенції буде розмежовуватись по озерному принципом, поверхня Каспію буде розмежовуватись за принципом морського права, але з деякими змінами. Ми застосували принцип mutatis mutandis, тобто ми беремо ті положення, які підходять до Каспійського моря з необхідними змінами", - сказала Аманжолова на брифінгу в Астані в п'ятницю.
Президенти домовилися поставити конкретні завдання міністерствам закордонних справ з метою виконання положень Конвенції про правовий статус Каспійського моря. Міністерствам закордонних справ доручено сформувати групу високого рівня з питань Каспійського моря. Завданням цієї групи на найближчу перспективу є розробка і узгодження Угоди про методику встановлення прямих вихідних ліній на Каспійському морі.
Глави держав також домовилися про необхідність розробки Угоди про заходи довіри на Каспійському морі. Ця угода повинна служити загальним цілям забезпечення миру і стабільності в регіоні.
Президенти прикаспійських країн поставили завдання перед переговорними командами прибережних держав про завершення роботи над Угодою, спрямованим на протидію незаконному промислу біологічних ресурсів Каспійського моря.
Уряд Російської Федерації розглядає можливість підвищення ставки податку на додану вартість, щоб утримати дефіцит бюджету під контролем і зберегти резерви. Раніше Володимир Путін обіцяв, що до 2030 року податки підвищувати не будуть, повідомило Reuters.
Дискусія про можливість запровадження безпольотної зони над Україною знову активізувалася після останніх масованих атак російських дронів на території Польщі та Румунії. Варшава вкотре підняла питання захисту українського неба, однак у НАТО й далі відчувається стриманість.
Дискусія про можливість запровадження безпольотної зони над Україною знову активізувалася після останніх масованих атак російських дронів на території Польщі та Румунії. Варшава вкотре підняла питання захисту українського неба, однак у НАТО й далі відчувається стриманість.
Рейтинг схвалення президента США Дональда Трампа на другому терміні впав до нового мінімуму, повідомило Newsweek із посиланням на опитування The Economist та YouGov.
Ізраїльські війська у вівторок офіційно розпочали довгоочікуваний наземний наступ на місто Газа. Армія оборони Ізраїлю (ЦАХАЛ) підтвердила, що підрозділи двох дивізій за підтримки авіації та флоту висунулися на околиці найбільшого міста анклаву, готуючись до просування вглиб території. ʼ
Ізраїльські війська у вівторок офіційно розпочали довгоочікуваний наземний наступ на місто Газа. Армія оборони Ізраїлю (ЦАХАЛ) підтвердила, що підрозділи двох дивізій за підтримки авіації та флоту висунулися на околиці найбільшого міста анклаву, готуючись до просування вглиб території. ʼ
Після вбивства консервативного активіста Чарлі Кірка віцепрезидент США Джей Ді Венс заявив, що ліберальні інституції «просувають насильство та тероризм» і пообіцяв «знищити» їхній вплив. Він звинуватив фонди Джорджа Сороса Open Society та Ford Foundation у фінансуванні матеріалів, які нібито виправдовували смерть Кірка.
Після вбивства консервативного активіста Чарлі Кірка віцепрезидент США Джей Ді Венс заявив, що ліберальні інституції «просувають насильство та тероризм» і пообіцяв «знищити» їхній вплив. Він звинуватив фонди Джорджа Сороса Open Society та Ford Foundation у фінансуванні матеріалів, які нібито виправдовували смерть Кірка.
Президент Польщі Кароль Навроцький підписав резолюцію про надання згоди на присутність на території країни військових підрозділів іноземних держав-членів НАТО. Про це повідомило Бюро національної безпеки Польщі у X.
Президент США Дональд Трамп заявив, що готовий запровадити новий масштабний пакет санкцій проти Росії лише після того, як усі країни НАТО припинять закупівлі російської нафти. Відповідну заяву він оприлюднив у своєму дописі в соцмережах у суботу.
Уряд Російської Федерації розглядає можливість підвищення ставки податку на додану вартість, щоб утримати дефіцит бюджету під контролем і зберегти резерви. Раніше Володимир Путін обіцяв, що до 2030 року податки підвищувати не будуть, повідомило Reuters.
Дискусія про можливість запровадження безпольотної зони над Україною знову активізувалася після останніх масованих атак російських дронів на території Польщі та Румунії. Варшава вкотре підняла питання захисту українського неба, однак у НАТО й далі відчувається стриманість.
Дискусія про можливість запровадження безпольотної зони над Україною знову активізувалася після останніх масованих атак російських дронів на території Польщі та Румунії. Варшава вкотре підняла питання захисту українського неба, однак у НАТО й далі відчувається стриманість.
Рейтинг схвалення президента США Дональда Трампа на другому терміні впав до нового мінімуму, повідомило Newsweek із посиланням на опитування The Economist та YouGov.