У Кремлі підтвердили зустріч нормандської четвірки і участь Путіна
Сьогодні, 18 листопада, прессекретар президента РФ Дмитро Пєсков підтвердив участь російського лідера в нормандському саміті.
Саміт у "нормандському форматі" запланований на 9 грудня, в рамках підготовки до нього у президента Володимира Путіна на понеділок заплановано телефонну розмову, повідомив прессекретар голови держави Дмитро Пєсков.
"Телефонна розмова буде багато в чому пов'язана з підготовкою до "нормандського формату", який зараз запланований на 9 грудня. Це дійсно так, підготовка ведеться і вже вступила в завершальну стадію... Я не буду висловлювати якісь очікування. Це дуже серйозна зустріч, довгоочікувана. Їй передував досить тривалий період перед тим, як ця зустріч була запланована. Була дуже велика перерва - це ми з жалем констатуємо - в роботі "нормандського формату", - пояснив прессекретар Путіна.
Пєсков закликав не завищувати очікування, щоб потім не розчаровуватися, і в той же час не занижувати, сподіваючись, що все-таки підготовка матиме свої результати, повідомляє Інтерфакс.
Представник Кремля підтвердив, що саміт "нормандської четвірки" планується скликати в Парижі.
Раніше президент Володимир Зеленський заявив, що умовами зустрічі лідерів країн нормандського формату є узгодження "формули Штайнмаєра" і розведення сил і засобів у Золотому і Петровському. Україна ці умови виконала.
Новий указ Володимира Путіна дозволяє російській владі запроваджувати зовнішнє управління на стратегічних підприємствах, які не змогли належним чином захистити свої об’єкти від українських ударів.
У Кремлі відреагували на повідомлення про можливу нову хвилю мобілізації в Росії, яка, за оцінками української влади та західних аналітиків, може бути пов’язана з підготовкою Москви до подальшого ведення війни проти України.
Російський правитель Володимир Путін може найближчим часом посилити удари по Україні через успішні атаки українських сил по цілях у глибині Росії.
Президент Фінляндії Александр Стубб заявив, що готовий долучитися до переговорів щодо завершення російсько-української війни, якщо виникне така потреба. Водночас фінський лідер не прагне виходити на перший план і вважає, що його нинішня роль полягає насамперед у непублічній дипломатичній роботі між Україною, США та Європою.
Володимир Путін підписав указ, який дозволяє передавати під тимчасове управління держави об’єкти критичної інфраструктури Росії, якщо їхні власники не забезпечують належний захист від атак безпілотників або не можуть оперативно відновити роботу після ударів.
У Кремлі різко відреагували на намір Великої Британії передати Україні секретні технології для виробництва далекобійних ракет Storm Shadow/SCALP.
Колишній спецпосланець США в Україні Кіт Келлог заявив, що Вашингтону потрібен час, аби збалансувати оборонну допомогу Україні та потреби Близького Сходу. В
Володимир Путін своїм виступом на з'їзді «Єдиної Росії» продемонстрував, що Кремль не налаштований згортати війну проти України та продовжує готувати російське суспільство до затяжного протистояння.
Військово-морські сили США розглядають можливість перейменувати новий авіаносець класу «Форд» USS Doris Miller на честь президента США Дональда Трампа. Якщо це рішення ухвалять, американський флот уперше отримає авіаносець, названий на честь чинного глави держави.
У Росії різко погіршилися суспільні очікування щодо майбутнього країни. За даними опитування ВЦВГД, у липні 2026 року 66% росіян вважали, що попереду на РФ чекають «важкі часи» — показник, який уже наблизився до рівнів початку 1990-х років.
Новий указ Володимира Путіна дозволяє російській владі запроваджувати зовнішнє управління на стратегічних підприємствах, які не змогли належним чином захистити свої об’єкти від українських ударів.
У Кремлі відреагували на повідомлення про можливу нову хвилю мобілізації в Росії, яка, за оцінками української влади та західних аналітиків, може бути пов’язана з підготовкою Москви до подальшого ведення війни проти України.
Російський правитель Володимир Путін може найближчим часом посилити удари по Україні через успішні атаки українських сил по цілях у глибині Росії.
Президент Фінляндії Александр Стубб заявив, що готовий долучитися до переговорів щодо завершення російсько-української війни, якщо виникне така потреба. Водночас фінський лідер не прагне виходити на перший план і вважає, що його нинішня роль полягає насамперед у непублічній дипломатичній роботі між Україною, США та Європою.