У Литві обирають нового президента
У Литві в неділю, 12 травня, проходять президентські вибори і два референдуми - про розширення подвійного громадянства і скорочення кількості парламентаріїв.
Про це повідомляє Delfi.
Голосування на виборчих дільницях буде проходити з 7 до 20 годин. У списку виборців значиться 2 млн 472 тис. 405 громадян.
У президенти балотується дев'ять кандидатів: соціал-демократ Вітяніс-Повілас Андрюкайтіс, філософ Арвідас Юозайтіс, європарламентар Валентінас Мазуроніс, економіст Гітанас Науседа, члени сейму Міндаугас Пуйдокас, Нагліс Путейкіс, кандидат "селян" - прем'єр Саулюс Скверняліс, кандидат консерваторів - парламентарій Інгріда Шимоне, член Європарламенту, лідер Виборчої акції поляків Литви - Союзу християнських сімей Вальдемар Томашевський.
Раніше повідомлялось, що вибори мера Стамбула, які відбулися в Туреччині в березні цього року, викликали справжнє протистояння між правлячою політсилою президента Реджепа Тайіпа Ердогана і опозиційної Народно-республіканської партією Экрема Имамоглу.
Відомо, що результати виборів були оскаржені партією Справедливості і розвитку" (AK) президента Реджепа Тайіпа Ердогана. На думку представників правлячої політсили, дане голосування супроводжувалося корупцією і порушеннями.
Китайський лідер отримав унікальний шанс вплинути на Кремль, і міжнародні оглядачі вважають, що саме його позиція може стати вирішальною для припинення російської агресії.
За даними британського видання The i Paper, найближчі союзники диктатора вважають, що продовження бойових дій загрожує самому Кремлю, адже економічні та політичні ризики досягли критичної точки.
Російський президент Володимир Путін заявив про можливість застосування нової ракети “Орєшнік” із ядерними боєголовками, що викликало хвилю занепокоєння у світі. Кремль оприлюднив відео, яке стало черговим інструментом пропаганди та психологічного тиску на міжнародну спільноту.
Путін переконує Трампа у перемозі, але його армія загрузла на фронті — Зеленський називає це черговим прикладом російської пропаганди, яка не відповідає реальності.
Американський президент Дональд Трамп оголосив, що готовий направити своїх представників до Москви для переговорів. У Києві та Вашингтоні цей крок розглядають як потенційний дипломатичний маневр, який може змінити баланс сил у війні, але водночас викликає сумніви щодо реальних намірів Кремля.
Поки Володимир Путін готується до найпохмурішого параду за роки правління, навіть лояльні до Кремля голоси починають звучати інакше. Bloomberg пише, що росіяни втомилися від нескінченного конфлікту, який руйнує їхнє життя, і дедалі частіше звинувачують владу у провалі.
У Кремлі заявили, що Володимир Путін готовий до діалогу з Європейським Союзом, проте сам ініціювати контакти не буде. Дмитро Пєсков пояснив, що Росія «не була ініціатором» розриву відносин, і тепер чекає, коли ЄС сам звернеться до Москви.
У Москві готуються до параду 9 травня так, ніби це фронтова операція: Кремль оголосив про посилені заходи безпеки для Володимира Путіна, прикриваючи страх перед Україною та власними внутрішніми загрозами.
Юрій Ушаков, найближчий радник Володимира Путіна, зробив фрейдівську обмовку, яка розкрила справжні наміри Кремля. Замість обіцянок миру він фактично визнав, що Росія прагне лише паузи у війні, аби перегрупуватися.
Китайський лідер отримав унікальний шанс вплинути на Кремль, і міжнародні оглядачі вважають, що саме його позиція може стати вирішальною для припинення російської агресії.
За даними британського видання The i Paper, найближчі союзники диктатора вважають, що продовження бойових дій загрожує самому Кремлю, адже економічні та політичні ризики досягли критичної точки.
Російський президент Володимир Путін заявив про можливість застосування нової ракети “Орєшнік” із ядерними боєголовками, що викликало хвилю занепокоєння у світі. Кремль оприлюднив відео, яке стало черговим інструментом пропаганди та психологічного тиску на міжнародну спільноту.