У Литві обирають нового президента
У Литві в неділю, 12 травня, проходять президентські вибори і два референдуми - про розширення подвійного громадянства і скорочення кількості парламентаріїв.
Про це повідомляє Delfi.
Голосування на виборчих дільницях буде проходити з 7 до 20 годин. У списку виборців значиться 2 млн 472 тис. 405 громадян.
У президенти балотується дев'ять кандидатів: соціал-демократ Вітяніс-Повілас Андрюкайтіс, філософ Арвідас Юозайтіс, європарламентар Валентінас Мазуроніс, економіст Гітанас Науседа, члени сейму Міндаугас Пуйдокас, Нагліс Путейкіс, кандидат "селян" - прем'єр Саулюс Скверняліс, кандидат консерваторів - парламентарій Інгріда Шимоне, член Європарламенту, лідер Виборчої акції поляків Литви - Союзу християнських сімей Вальдемар Томашевський.
Раніше повідомлялось, що вибори мера Стамбула, які відбулися в Туреччині в березні цього року, викликали справжнє протистояння між правлячою політсилою президента Реджепа Тайіпа Ердогана і опозиційної Народно-республіканської партією Экрема Имамоглу.
Відомо, що результати виборів були оскаржені партією Справедливості і розвитку" (AK) президента Реджепа Тайіпа Ердогана. На думку представників правлячої політсили, дане голосування супроводжувалося корупцією і порушеннями.
Новий указ Володимира Путіна дозволяє російській владі запроваджувати зовнішнє управління на стратегічних підприємствах, які не змогли належним чином захистити свої об’єкти від українських ударів.
У Кремлі відреагували на повідомлення про можливу нову хвилю мобілізації в Росії, яка, за оцінками української влади та західних аналітиків, може бути пов’язана з підготовкою Москви до подальшого ведення війни проти України.
Російський правитель Володимир Путін може найближчим часом посилити удари по Україні через успішні атаки українських сил по цілях у глибині Росії.
Президент Фінляндії Александр Стубб заявив, що готовий долучитися до переговорів щодо завершення російсько-української війни, якщо виникне така потреба. Водночас фінський лідер не прагне виходити на перший план і вважає, що його нинішня роль полягає насамперед у непублічній дипломатичній роботі між Україною, США та Європою.
Володимир Путін підписав указ, який дозволяє передавати під тимчасове управління держави об’єкти критичної інфраструктури Росії, якщо їхні власники не забезпечують належний захист від атак безпілотників або не можуть оперативно відновити роботу після ударів.
У Кремлі різко відреагували на намір Великої Британії передати Україні секретні технології для виробництва далекобійних ракет Storm Shadow/SCALP.
Колишній спецпосланець США в Україні Кіт Келлог заявив, що Вашингтону потрібен час, аби збалансувати оборонну допомогу Україні та потреби Близького Сходу. В
Володимир Путін своїм виступом на з'їзді «Єдиної Росії» продемонстрував, що Кремль не налаштований згортати війну проти України та продовжує готувати російське суспільство до затяжного протистояння.
Військово-морські сили США розглядають можливість перейменувати новий авіаносець класу «Форд» USS Doris Miller на честь президента США Дональда Трампа. Якщо це рішення ухвалять, американський флот уперше отримає авіаносець, названий на честь чинного глави держави.
У Росії різко погіршилися суспільні очікування щодо майбутнього країни. За даними опитування ВЦВГД, у липні 2026 року 66% росіян вважали, що попереду на РФ чекають «важкі часи» — показник, який уже наблизився до рівнів початку 1990-х років.
Новий указ Володимира Путіна дозволяє російській владі запроваджувати зовнішнє управління на стратегічних підприємствах, які не змогли належним чином захистити свої об’єкти від українських ударів.
У Кремлі відреагували на повідомлення про можливу нову хвилю мобілізації в Росії, яка, за оцінками української влади та західних аналітиків, може бути пов’язана з підготовкою Москви до подальшого ведення війни проти України.
Російський правитель Володимир Путін може найближчим часом посилити удари по Україні через успішні атаки українських сил по цілях у глибині Росії.
Президент Фінляндії Александр Стубб заявив, що готовий долучитися до переговорів щодо завершення російсько-української війни, якщо виникне така потреба. Водночас фінський лідер не прагне виходити на перший план і вважає, що його нинішня роль полягає насамперед у непублічній дипломатичній роботі між Україною, США та Європою.