У Литві обирають нового президента
У Литві в неділю, 12 травня, проходять президентські вибори і два референдуми - про розширення подвійного громадянства і скорочення кількості парламентаріїв.
Про це повідомляє Delfi.
Голосування на виборчих дільницях буде проходити з 7 до 20 годин. У списку виборців значиться 2 млн 472 тис. 405 громадян.
У президенти балотується дев'ять кандидатів: соціал-демократ Вітяніс-Повілас Андрюкайтіс, філософ Арвідас Юозайтіс, європарламентар Валентінас Мазуроніс, економіст Гітанас Науседа, члени сейму Міндаугас Пуйдокас, Нагліс Путейкіс, кандидат "селян" - прем'єр Саулюс Скверняліс, кандидат консерваторів - парламентарій Інгріда Шимоне, член Європарламенту, лідер Виборчої акції поляків Литви - Союзу християнських сімей Вальдемар Томашевський.
Раніше повідомлялось, що вибори мера Стамбула, які відбулися в Туреччині в березні цього року, викликали справжнє протистояння між правлячою політсилою президента Реджепа Тайіпа Ердогана і опозиційної Народно-республіканської партією Экрема Имамоглу.
Відомо, що результати виборів були оскаржені партією Справедливості і розвитку" (AK) президента Реджепа Тайіпа Ердогана. На думку представників правлячої політсили, дане голосування супроводжувалося корупцією і порушеннями.
Путін у Пекіні почув “Лебедине озеро”: натяк, який не можна ігнорувати. Символічна музика пролунала під час прийому російського лідера в Китаї, викликавши асоціації з останніми днями радянської влади та нагадуванням про крихкість його режиму.
Прессекретар президента РФ заявив, що будь-які дискусії про територіальну приналежність Калінінграда є «неприйнятними» та спрямованими на дестабілізацію регіону.
Заява пролунала як черговий сигнал тиску на Молдову та регіон, де Москва намагається утримати свій вплив, використовуючи тему «захисту співвітчизників».
У своєму виступі він натякнув на можливість використання арсеналу РФ, що викликало різку реакцію міжнародної спільноти та нову хвилю тривоги щодо глобальної безпеки.
Соціологи фіксують найнижчі показники підтримки за весь другий термін, пояснюючи падіння не діями опозиції, а внутрішніми кризами та суперечливими рішеннями Білого дому.
Командувач сил НАТО в Європі Алексус Грінкевич заявив, що коригування американської військової присутності не впливають на обороноздатність континенту. Він наголосив: Європа має достатньо ресурсів і сил, аби стримати будь-яку загрозу, а союзники залишаються єдиними у своїй рішучості.
Дональд Трамп знову пригрозив Ірану масштабним ударом, заявивши, що терпіння Вашингтона вичерпане.
Путін і Сі Цзіньпін у спільній заяві згадали Україну, закликавши до «усунення першопричин кризи» та переговорів. Кремль і Пекін підкреслили необхідність політико-дипломатичного врегулювання війни, намагаючись показати себе як сторони, що прагнуть миру.
Литовський міністр закордонних справ Кястутіс Будріс зробив гучну заяву: НАТО, за потреби, має бути готовим атакувати російський анклав у Калінінграді, аби зупинити загрозу з боку Москви. Його слова стали сигналом про новий рівень рішучості Балтії у протистоянні з Кремлем.
Путін у Пекіні почув “Лебедине озеро”: натяк, який не можна ігнорувати. Символічна музика пролунала під час прийому російського лідера в Китаї, викликавши асоціації з останніми днями радянської влади та нагадуванням про крихкість його режиму.
Прессекретар президента РФ заявив, що будь-які дискусії про територіальну приналежність Калінінграда є «неприйнятними» та спрямованими на дестабілізацію регіону.
Заява пролунала як черговий сигнал тиску на Молдову та регіон, де Москва намагається утримати свій вплив, використовуючи тему «захисту співвітчизників».