У Литві обирають нового президента
У Литві в неділю, 12 травня, проходять президентські вибори і два референдуми - про розширення подвійного громадянства і скорочення кількості парламентаріїв.
Про це повідомляє Delfi.
Голосування на виборчих дільницях буде проходити з 7 до 20 годин. У списку виборців значиться 2 млн 472 тис. 405 громадян.
У президенти балотується дев'ять кандидатів: соціал-демократ Вітяніс-Повілас Андрюкайтіс, філософ Арвідас Юозайтіс, європарламентар Валентінас Мазуроніс, економіст Гітанас Науседа, члени сейму Міндаугас Пуйдокас, Нагліс Путейкіс, кандидат "селян" - прем'єр Саулюс Скверняліс, кандидат консерваторів - парламентарій Інгріда Шимоне, член Європарламенту, лідер Виборчої акції поляків Литви - Союзу християнських сімей Вальдемар Томашевський.
Раніше повідомлялось, що вибори мера Стамбула, які відбулися в Туреччині в березні цього року, викликали справжнє протистояння між правлячою політсилою президента Реджепа Тайіпа Ердогана і опозиційної Народно-республіканської партією Экрема Имамоглу.
Відомо, що результати виборів були оскаржені партією Справедливості і розвитку" (AK) президента Реджепа Тайіпа Ердогана. На думку представників правлячої політсили, дане голосування супроводжувалося корупцією і порушеннями.
Росія розглядає можливість проведення операцій проти країн Балтії, однак наразі Кремль не ухвалив остаточного рішення щодо їх реалізації.
Адміністрація Дональда Трампа змушена призупинити реалізацію одного з найбільш масштабних архітектурних проєктів президента у Вашингтоні.
Сенат Конгресу США зробив важливий крок до посилення санкційного тиску на Росію: законопроєкт, відомий як «проєкт Грема», отримав переконливу підтримку під час фінального голосування.
Володимир Путін може спробувати перевірити готовність НАТО до прямого протистояння з Росією ще до завершення війни проти України.
Відомий американський телеведучий Fox News Браян Кілмід закликав президента США Дональда Трампа змінити склад переговорної команди, яка займається контактами з Іраном.
У російському суспільстві посилюються сумніви щодо війни проти України, а дедалі більше громадян починають ставити запитання про її справжню мету та перспективи.
Ізраїль більше не може розраховувати на те, що Сполучені Штати й надалі забезпечуватимуть його безпеку в попередніх масштабах.
Американська політична активістка та блогерка Лора Лумер, яку ЗМІ називають наближеною до президента США Дональда Трампа, виступила з гучною заявою щодо президента Росії Володимира Путіна.
Сполучені Штати зацікавлені в українських технологіях протидії безпілотникам, адже саме Україна стала країною, яка першою у світі здобула унікальний практичний досвід ведення сучасної війни із масовим застосуванням дронів.
Російський лідер Володимир Путін наближає для себе найгірший сценарій розвитку війни, відмовляючись від припинення вогню та продовжуючи курс на ескалацію.
Росія розглядає можливість проведення операцій проти країн Балтії, однак наразі Кремль не ухвалив остаточного рішення щодо їх реалізації.
Адміністрація Дональда Трампа змушена призупинити реалізацію одного з найбільш масштабних архітектурних проєктів президента у Вашингтоні.
Сенат Конгресу США зробив важливий крок до посилення санкційного тиску на Росію: законопроєкт, відомий як «проєкт Грема», отримав переконливу підтримку під час фінального голосування.
Володимир Путін може спробувати перевірити готовність НАТО до прямого протистояння з Росією ще до завершення війни проти України.