У Литві обирають нового президента
У Литві в неділю, 12 травня, проходять президентські вибори і два референдуми - про розширення подвійного громадянства і скорочення кількості парламентаріїв.
Про це повідомляє Delfi.
Голосування на виборчих дільницях буде проходити з 7 до 20 годин. У списку виборців значиться 2 млн 472 тис. 405 громадян.
У президенти балотується дев'ять кандидатів: соціал-демократ Вітяніс-Повілас Андрюкайтіс, філософ Арвідас Юозайтіс, європарламентар Валентінас Мазуроніс, економіст Гітанас Науседа, члени сейму Міндаугас Пуйдокас, Нагліс Путейкіс, кандидат "селян" - прем'єр Саулюс Скверняліс, кандидат консерваторів - парламентарій Інгріда Шимоне, член Європарламенту, лідер Виборчої акції поляків Литви - Союзу християнських сімей Вальдемар Томашевський.
Раніше повідомлялось, що вибори мера Стамбула, які відбулися в Туреччині в березні цього року, викликали справжнє протистояння між правлячою політсилою президента Реджепа Тайіпа Ердогана і опозиційної Народно-республіканської партією Экрема Имамоглу.
Відомо, що результати виборів були оскаржені партією Справедливості і розвитку" (AK) президента Реджепа Тайіпа Ердогана. На думку представників правлячої політсили, дане голосування супроводжувалося корупцією і порушеннями.
Американський сенатор Ліндсі Грем присвятив останні дні свого життя завершенню політичної місії, яку вважав однією з найважливіших у своїй кар'єрі, – посиленню міжнародного тиску на Росію та зміцненню підтримки України.
Європейські союзники України дедалі уважніше аналізують дії Кремля, оскільки низка останніх подій може свідчити про підготовку Росії до нової фази протистояння із Заходом.
Раптова смерть американського сенатора Ліндсі Грема створила нову політичну реальність для України у Вашингтоні, адже саме він протягом останніх років був одним із найвпливовіших прихильників Києва серед республіканців та мав безпосередній доступ до президента США Дональда Трампа.
Міністр закордонних справ Польщі Радослав Сікорський заявив, що Росія наразі не має достатніх ресурсів для прямого військового нападу на Польщу, однак Варшава володіє інформацією про можливу підготовку Москвою провокацій.
Політика президента США Дональда Трампа та очільника Кремля Володимира Путіна дедалі частіше стає предметом порівнянь на тлі війни Росії проти України та загострення ситуації на Близькому Сході.
Президент США Дональд Трамп уперше публічно розповів про свою останню телефонну розмову із сенатором Ліндсі Гремом, смерть якого стала однією з найгучніших політичних подій останніх днів у Сполучених Штатах.
Повномасштабна війна Росії проти України продемонструвала не лише нові принципи сучасних бойових дій, а й виявила серйозні слабкі місця у системі безпеки Сполучених Штатів.
Президент Фінляндії Александр Стубб заявив, що Україна вже здобула свою головну перемогу у війні, незважаючи на те, що бойові дії тривають.
Рішення президента США Дональда Трампа підтримати передачу Україні ліцензій на виробництво зенітно-ракетних комплексів Patriot може стати одним із найсерйозніших стратегічних ударів по планах Кремля за весь час повномасштабної війни.
Рішення президента США Дональда Трампа підтримати передачу Україні ліцензій на виробництво зенітно-ракетних комплексів Patriot може стати одним із найсерйозніших стратегічних ударів по планах Кремля за весь час повномасштабної війни.
Американський сенатор Ліндсі Грем присвятив останні дні свого життя завершенню політичної місії, яку вважав однією з найважливіших у своїй кар'єрі, – посиленню міжнародного тиску на Росію та зміцненню підтримки України.
Європейські союзники України дедалі уважніше аналізують дії Кремля, оскільки низка останніх подій може свідчити про підготовку Росії до нової фази протистояння із Заходом.
Раптова смерть американського сенатора Ліндсі Грема створила нову політичну реальність для України у Вашингтоні, адже саме він протягом останніх років був одним із найвпливовіших прихильників Києва серед республіканців та мав безпосередній доступ до президента США Дональда Трампа.
Міністр закордонних справ Польщі Радослав Сікорський заявив, що Росія наразі не має достатніх ресурсів для прямого військового нападу на Польщу, однак Варшава володіє інформацією про можливу підготовку Москвою провокацій.