У Мадриді з’явилася площа на честь видатної української письменниці
У столиці Іспанії Мадриді площу, на якій розташоване посольство України в Іспанії, назвали на честь всесвітньо відомої української письменниці Лесі Українки.
У посольстві України в Іспанії зазначили, що мерія міста Мадрид присвоїла ім’я Лесі Українки площі у столиці Іспанії, на якій розташоване Посольство України. Мерія також підтримала пропозицію дипломатичної установи України щодо встановлення на цій площі пам’ятника поетесі, повідомляє "Європейська правда". Повідомляється, що іспанський письменник Хосе Андрес Альваро Окаріс нещодавно випустив працю "Леся Українка – душа України" - до 150-річного ювілею поетеси, до якої увійшла збірка її творів іспанською мовою. Минулого року письменник видав книгу про Тараса Шевченка, до якої також додаються перекладені твори. Посол України в Іспанії Анатолій Щерба нагородив іспанського письменника Хосе Андреса Альваро Окаріса Почесною Грамотою Посольства України в Іспанії.
ASPI news писало, що у польському Кракові на території Палацу Вєльопольських встановили пам’ятник Анні Київській – Королеві Франції. Урочисте відкриття скульптури відбулося 19 2019 року листопада за участю заступника президента Кракова Богуслава Космідера та київської делегації на чолі із заступником голови КМДА Валентином Мондриївським. Раніше повідомлялося, що Московський фонд "Відродження" планував встановити в Куйбишевському районі Донецька пам'ятник на честь Миколи II.
Командувач сил НАТО в Європі Алексус Грінкевич заявив, що коригування американської військової присутності не впливають на обороноздатність континенту. Він наголосив: Європа має достатньо ресурсів і сил, аби стримати будь-яку загрозу, а союзники залишаються єдиними у своїй рішучості.
Дональд Трамп знову пригрозив Ірану масштабним ударом, заявивши, що терпіння Вашингтона вичерпане.
Путін і Сі Цзіньпін у спільній заяві згадали Україну, закликавши до «усунення першопричин кризи» та переговорів. Кремль і Пекін підкреслили необхідність політико-дипломатичного врегулювання війни, намагаючись показати себе як сторони, що прагнуть миру.
Литовський міністр закордонних справ Кястутіс Будріс зробив гучну заяву: НАТО, за потреби, має бути готовим атакувати російський анклав у Калінінграді, аби зупинити загрозу з боку Москви. Його слова стали сигналом про новий рівень рішучості Балтії у протистоянні з Кремлем.
Це перша настільки відверта оцінка дій Кремля від китайського лідера, яка пролунала на тлі патової ситуації у війні та офіційного візиту Путіна до Пекіна.
Москва прагне показати, що союз із Китаєм стає головною опорою для Росії у протистоянні із Заходом.
У заяві Дмитра Пєскова пролунало підтвердження готовності Кремля до контактів із європейськими лідерами. Водночас він дав зрозуміти, що Москва прагне визначати формат і учасників переговорів. У Європі ж наголошують, що справжній діалог можливий лише після завершення війни та відновлення територіальної цілісності України.
Російський пропагандист поставив речнику Кремля Дмитру Пєскову незручне запитання про ядерну зброю, змусивши його виправдовуватися щодо готовності Москви застосувати ракети проти України.
Будівництво нової бальної зали Дональда Трампа у Вашингтоні зіткнулося з серйозною юридичною перешкодою: федеральний суддя заборонив продовжувати роботи через відсутність схвалення Конгресу.
Білий дім опублікував фото Дональда Трампа в образі Джеймса Бонда, що одразу викликало хвилю реакцій у світі. Президент США постає у стилізованому костюмі агента 007, тримаючи зброю та демонструючи позу класичного шпигуна.
Командувач сил НАТО в Європі Алексус Грінкевич заявив, що коригування американської військової присутності не впливають на обороноздатність континенту. Він наголосив: Європа має достатньо ресурсів і сил, аби стримати будь-яку загрозу, а союзники залишаються єдиними у своїй рішучості.
Дональд Трамп знову пригрозив Ірану масштабним ударом, заявивши, що терпіння Вашингтона вичерпане.
Путін і Сі Цзіньпін у спільній заяві згадали Україну, закликавши до «усунення першопричин кризи» та переговорів. Кремль і Пекін підкреслили необхідність політико-дипломатичного врегулювання війни, намагаючись показати себе як сторони, що прагнуть миру.
Литовський міністр закордонних справ Кястутіс Будріс зробив гучну заяву: НАТО, за потреби, має бути готовим атакувати російський анклав у Калінінграді, аби зупинити загрозу з боку Москви. Його слова стали сигналом про новий рівень рішучості Балтії у протистоянні з Кремлем.