У Німеччині судили бойовика "ДНР", але до в’язниці не дійшло
Суд Німеччини визнав винним в участі в конфлікті на сході України громадянина своєї країни, вихідця з Киргизстану, повідомляє Deutsche welle.
Як повідомляється, Алекс Д. на сході України допомагав бойовикам близько двох років. Коли наймит повернувся в Німеччину в 2016 році, його затримали, а сьогодні, 10 липня, визнали винним у підготовці тяжкого злочину, що загрожує державній безпеці".
Наголошується, що на фотографіях, долучених до кримінальної справи, чоловік позує на танку, з автоматом Калашникова, а також поряд з іншими бойовиками у військовій формі. Що саме 43-річний Алекс робив майже два роки в зоні конфлікту, невідомо.
Закони Німеччини забороняють брати участь у військових конфліктах в іноземних державах. Але за свої протиправні події на Донбасі винний отримав термін у два роки умовно.
У дортмундської прокуратурі переконані: чоловік брав безпосередню участь у бойових діях. Але достатніх доказів, щоб довести це обвинувачення в суді, німецькі слідчі не змогли знайти, що і врятувало його від в'язниці.
Американське видання повідомило, що після рішення Дональда Трампа припинити постачання зброї Україні, посольство США в Києві залишилося без належної оборони. Це стало сигналом про різку зміну політики Вашингтона, яка поставила під сумнів безпеку дипломатів та стратегічну підтримку України.
Путін у Пекіні почув “Лебедине озеро”: натяк, який не можна ігнорувати. Символічна музика пролунала під час прийому російського лідера в Китаї, викликавши асоціації з останніми днями радянської влади та нагадуванням про крихкість його режиму.
Прессекретар президента РФ заявив, що будь-які дискусії про територіальну приналежність Калінінграда є «неприйнятними» та спрямованими на дестабілізацію регіону.
Заява пролунала як черговий сигнал тиску на Молдову та регіон, де Москва намагається утримати свій вплив, використовуючи тему «захисту співвітчизників».
У своєму виступі він натякнув на можливість використання арсеналу РФ, що викликало різку реакцію міжнародної спільноти та нову хвилю тривоги щодо глобальної безпеки.
Соціологи фіксують найнижчі показники підтримки за весь другий термін, пояснюючи падіння не діями опозиції, а внутрішніми кризами та суперечливими рішеннями Білого дому.
Командувач сил НАТО в Європі Алексус Грінкевич заявив, що коригування американської військової присутності не впливають на обороноздатність континенту. Він наголосив: Європа має достатньо ресурсів і сил, аби стримати будь-яку загрозу, а союзники залишаються єдиними у своїй рішучості.
Дональд Трамп знову пригрозив Ірану масштабним ударом, заявивши, що терпіння Вашингтона вичерпане.
Путін і Сі Цзіньпін у спільній заяві згадали Україну, закликавши до «усунення першопричин кризи» та переговорів. Кремль і Пекін підкреслили необхідність політико-дипломатичного врегулювання війни, намагаючись показати себе як сторони, що прагнуть миру.
Американське видання повідомило, що після рішення Дональда Трампа припинити постачання зброї Україні, посольство США в Києві залишилося без належної оборони. Це стало сигналом про різку зміну політики Вашингтона, яка поставила під сумнів безпеку дипломатів та стратегічну підтримку України.
Путін у Пекіні почув “Лебедине озеро”: натяк, який не можна ігнорувати. Символічна музика пролунала під час прийому російського лідера в Китаї, викликавши асоціації з останніми днями радянської влади та нагадуванням про крихкість його режиму.
Прессекретар президента РФ заявив, що будь-які дискусії про територіальну приналежність Калінінграда є «неприйнятними» та спрямованими на дестабілізацію регіону.