У Польщі пропонують укласти договір з Україною щодо заробітчан: що може змінитися
Польський міністр виступив з ініціативою щодо врегулювання статусу і прав українських заробітчан у Польщі. Він пояснив, що і навіщо слід зробити.
Польщі та Україні варто укласти міждержавну угоду, аби врегулювати права українських заробітчан. Про це заявив у суботу, 4 липня, міністр сільського господарства і розвитку села Польщі Кшиштоф Ардановський.
За словами Ардановського, політичні та економічні відносини між двома державами складаються добрі, і Україна та Польща обов'язково зроблять висновки з уроків історії і більше не ворогуватимуть одна з одною. Обидві держави можуть разом будувати спільне хороше майбутнє, - сказав урядовець на церемонії у пам'ять воїнів УНР на Українському військовому кладовищі у місті Александрув-Куявський.
Тисячі український заробітчан у Польщі користуються повагою, а їхні працелюбність і порядність високо цінуються місцевими роботодавцями, - сказав міністр. Слід укласти міждержавний договір, який би забезпечив безпеку українських заробітчан у Польщі, а також додержання їхніх прав і гарантій, - заявив Кшиштоф Ардановський.
Раніше ASPI news повідомляло, що керівник польської Асоціації переробників овочів і фруктів Анджей Гайовнічек заявив: польська економіка не може розвиватися без українських заробітчан, зокрема від дефіциту робочих рук потерпає агросектор. Також повідомлялося, що Польща вирішила послабити карантин заради в'їзду заробітчан з України.
Прессекретар президента РФ заявив, що будь-які дискусії про територіальну приналежність Калінінграда є «неприйнятними» та спрямованими на дестабілізацію регіону.
Заява пролунала як черговий сигнал тиску на Молдову та регіон, де Москва намагається утримати свій вплив, використовуючи тему «захисту співвітчизників».
У своєму виступі він натякнув на можливість використання арсеналу РФ, що викликало різку реакцію міжнародної спільноти та нову хвилю тривоги щодо глобальної безпеки.
Соціологи фіксують найнижчі показники підтримки за весь другий термін, пояснюючи падіння не діями опозиції, а внутрішніми кризами та суперечливими рішеннями Білого дому.
Командувач сил НАТО в Європі Алексус Грінкевич заявив, що коригування американської військової присутності не впливають на обороноздатність континенту. Він наголосив: Європа має достатньо ресурсів і сил, аби стримати будь-яку загрозу, а союзники залишаються єдиними у своїй рішучості.
Дональд Трамп знову пригрозив Ірану масштабним ударом, заявивши, що терпіння Вашингтона вичерпане.
Путін і Сі Цзіньпін у спільній заяві згадали Україну, закликавши до «усунення першопричин кризи» та переговорів. Кремль і Пекін підкреслили необхідність політико-дипломатичного врегулювання війни, намагаючись показати себе як сторони, що прагнуть миру.
Литовський міністр закордонних справ Кястутіс Будріс зробив гучну заяву: НАТО, за потреби, має бути готовим атакувати російський анклав у Калінінграді, аби зупинити загрозу з боку Москви. Його слова стали сигналом про новий рівень рішучості Балтії у протистоянні з Кремлем.
Це перша настільки відверта оцінка дій Кремля від китайського лідера, яка пролунала на тлі патової ситуації у війні та офіційного візиту Путіна до Пекіна.
Прессекретар президента РФ заявив, що будь-які дискусії про територіальну приналежність Калінінграда є «неприйнятними» та спрямованими на дестабілізацію регіону.
Заява пролунала як черговий сигнал тиску на Молдову та регіон, де Москва намагається утримати свій вплив, використовуючи тему «захисту співвітчизників».
У своєму виступі він натякнув на можливість використання арсеналу РФ, що викликало різку реакцію міжнародної спільноти та нову хвилю тривоги щодо глобальної безпеки.