У Росії на мітингах на підтримку Навального затримали понад 3 тисячі осіб: кожен десятий з них неповнолітній (Фото, Відео)
У Москві поліція відпустила, дев'ятьох дітей, затриманих раніше під час акцій протесту в підтримку російського опозиціонера Олексія Навального. Всього силовики затримали 3 181 людину, з них близько 300 - діти.
У суботу в десятках міст Росії були затримані понад 3 тисячі учасників не узгоджених з владою акцій протесту в підтримку знаходиться під вартою опозиціонера Олексія Навального. Про це напередодні повідомили дитячий омбудсмен РФ Анна Кузнецова і проєкт "ОВС-Інфо".
"Шістьох дітей відпустили з ОВС по району Філі-Давидково, ще трьох забрали батьки з відділу поліції Пресненського району", - сказала Кузнєцова.
Вона додала, що за попередніми даними, в російських містах під час мітингів було затримано близько 300 підлітків, у тому числі в Москві - 70 і в Петербурзі - близько 30. Кузнєцова розповіла, правоохоронці порушили права дітей і тримали їх понад шість годин. При цьому в поліції їх не годували та не давали води. Всі діти це підтвердили. Крім того, за словами чотирьох дітей, відпущених з ОВС по району "Філі-Давидково", в акціях вони не брали участь, а просто в цей час гуляли по центру. За останніми даними "ОВС-Інфо", загальне число затриманих на акціях на підтримку Навального в містах РФ виросло до 3 181. Лідером антирейтингу за кількістю затриманих стала Москва (1 220), де проводилась наймасовіша акція. Далі слідує Санкт-Петербург (481) і Новосибірськ (96).
Нагадаємо, 23 січня в Росії пройшов ряд акцій проти арешту опозиціонера Олексія Навального, якого днями затримали та помістили в СІЗО. Також ASPI news повідомляло, що до російського посольства в Києві принесли труси для Путіна.
Єврокомісар з питань оборони та космосу Андрюс Кубілюс заявив, що Україна має одну з найсильніших армій сучасної Європи та повинна стати невід’ємною частиною майбутньої європейської системи безпеки.
Генеральний секретар НАТО Марк Рютте заявив, що міністр оборони США Піт Гегсет залишив зустріч глав оборонних відомств Альянсу раніше не через політичні розбіжності чи небажання зустрічатися з президентом України Володимиром Зеленським, а через заздалегідь заплановані зобов’язання.
Президент Фінляндії Александр Стубб заявив, що головна мета Росії полягає не у прямому нападі на країни НАТО, а у спробі послабити Європу, створити атмосферу страху та змусити союзників України сумніватися у власній стійкості.
Помічник Володимира Путіна Юрій Ушаков заявив, що європейські лідери нібито намагалися змінити позицію президента США Дональда Трампа щодо війни в Україні під час саміту «Групи семи» у Франції, назвавши їхні аргументи «некорисними» для Москви.
Голова Європейської ради Антоніу Кошта двічі проводив непублічні контакти з представниками Кремля щодо війни Росії проти України, намагаючись з’ясувати можливі дипломатичні шляхи завершення бойових дій.
Американські демократи заявили, що після перемоги на виборах мають намір відновити тіснішу координацію зі своїми європейськими партнерами щодо підтримки України та закликали не списувати їх із політичної гри.
Генеральний секретар НАТО Марк Рютте заявив, що Китай відіграє важливу роль у підтримці російської військової машини, допомагаючи Москві обходити міжнародні обмеження, і закликав Пекін врахувати наслідки такої політики.
Президент Росії Володимир Путін провів телефонну розмову з президентом США Дональдом Трампом, під час якої, за повідомленнями ЗМІ, порушував тему війни проти України та намагався представити власне бачення ситуації на фронті.
Президент США Дональд Трамп і російський лідер Володимир Путін опинилися у ситуації, коли вихід із розпочатих ними криз стає дедалі складнішим. Оглядач The Washington Post Девід Ігнатіус заявив, що обидва політики потрапили у «пастку влади», де визнання помилок може коштувати їм політичного впливу.
Російський лідер Володимир Путін знову підписав указ про збільшення штатної чисельності Збройних сил РФ, що стало вже другим таким рішенням із початку 2026 року. Нове розширення російської армії відбувається на тлі триваючої війни проти України та зростання військових потреб Кремля.
Єврокомісар з питань оборони та космосу Андрюс Кубілюс заявив, що Україна має одну з найсильніших армій сучасної Європи та повинна стати невід’ємною частиною майбутньої європейської системи безпеки.
Генеральний секретар НАТО Марк Рютте заявив, що міністр оборони США Піт Гегсет залишив зустріч глав оборонних відомств Альянсу раніше не через політичні розбіжності чи небажання зустрічатися з президентом України Володимиром Зеленським, а через заздалегідь заплановані зобов’язання.
Президент Фінляндії Александр Стубб заявив, що головна мета Росії полягає не у прямому нападі на країни НАТО, а у спробі послабити Європу, створити атмосферу страху та змусити союзників України сумніватися у власній стійкості.
Помічник Володимира Путіна Юрій Ушаков заявив, що європейські лідери нібито намагалися змінити позицію президента США Дональда Трампа щодо війни в Україні під час саміту «Групи семи» у Франції, назвавши їхні аргументи «некорисними» для Москви.