У Росії на території військової частини стався вибух: спрацював датчик контролю радіації, є жертва
У четвер, 8 серпня, в Росії сталася пожежа в одній з військових частин під Архангельськом.
За даними російських ЗМІ, в Архангельській області Російської Федерації перевіряють інформацію про вибух у військовій частині.
Одним з перших цю інформацію опублікував telegram-канал Mash.
За повідомленнями очевидців, подія трапилася в населеному пункті Ненокса.
Біля нього розташований ракетний полігон, на якому проходять випробування балістичних ракет для атомних підводних човнів. Екстрені служби підтвердили перевищення радіаційного рівня в Неноксі в 3 рази.
Крім того, як повідомляє канал, спрацювали датчики в сусідньому Сєвєродвінську - на підвищені показники відгукнулася автоматизована система контролю радіаційної обстановки.
Пізніше інформаційне агентство ТАСС повідомило, посилаючись на інформацію від інсайдера в екстрених службах, що одна людина загинула і щонайменше 10 постраждали в результаті пожежі у військовій частині в Сєвєродвінську Архангельської області.
"У результаті НП одна людина загинула. Інцидент почався з судна, зараз там пожежа", - сказав співрозмовник агентства.
Губернатор Архангельської області Ігор Орлов підтвердив ТАСС факт інциденту, зазначивши, що в результаті події є постраждалі.
"Постраждалі є, на місце спрямована санітарна авіація", - сказав він.
Доповнено:
За відомостями Mash, на базі стався вибух. Попередньо, 15 постраждалих після вибуху у військовій частині під Архангельськом.
Наразі у дуже важкому стані перебуває п'ять осіб. У терміновому порядку їх направили в медпункт при військовій базі, де трапився вибух.
Єврокомісар з питань оборони та космосу Андрюс Кубілюс заявив, що Україна має одну з найсильніших армій сучасної Європи та повинна стати невід’ємною частиною майбутньої європейської системи безпеки.
Генеральний секретар НАТО Марк Рютте заявив, що міністр оборони США Піт Гегсет залишив зустріч глав оборонних відомств Альянсу раніше не через політичні розбіжності чи небажання зустрічатися з президентом України Володимиром Зеленським, а через заздалегідь заплановані зобов’язання.
Президент Фінляндії Александр Стубб заявив, що головна мета Росії полягає не у прямому нападі на країни НАТО, а у спробі послабити Європу, створити атмосферу страху та змусити союзників України сумніватися у власній стійкості.
Помічник Володимира Путіна Юрій Ушаков заявив, що європейські лідери нібито намагалися змінити позицію президента США Дональда Трампа щодо війни в Україні під час саміту «Групи семи» у Франції, назвавши їхні аргументи «некорисними» для Москви.
Голова Європейської ради Антоніу Кошта двічі проводив непублічні контакти з представниками Кремля щодо війни Росії проти України, намагаючись з’ясувати можливі дипломатичні шляхи завершення бойових дій.
Американські демократи заявили, що після перемоги на виборах мають намір відновити тіснішу координацію зі своїми європейськими партнерами щодо підтримки України та закликали не списувати їх із політичної гри.
Генеральний секретар НАТО Марк Рютте заявив, що Китай відіграє важливу роль у підтримці російської військової машини, допомагаючи Москві обходити міжнародні обмеження, і закликав Пекін врахувати наслідки такої політики.
Президент Росії Володимир Путін провів телефонну розмову з президентом США Дональдом Трампом, під час якої, за повідомленнями ЗМІ, порушував тему війни проти України та намагався представити власне бачення ситуації на фронті.
Президент США Дональд Трамп і російський лідер Володимир Путін опинилися у ситуації, коли вихід із розпочатих ними криз стає дедалі складнішим. Оглядач The Washington Post Девід Ігнатіус заявив, що обидва політики потрапили у «пастку влади», де визнання помилок може коштувати їм політичного впливу.
Російський лідер Володимир Путін знову підписав указ про збільшення штатної чисельності Збройних сил РФ, що стало вже другим таким рішенням із початку 2026 року. Нове розширення російської армії відбувається на тлі триваючої війни проти України та зростання військових потреб Кремля.
Єврокомісар з питань оборони та космосу Андрюс Кубілюс заявив, що Україна має одну з найсильніших армій сучасної Європи та повинна стати невід’ємною частиною майбутньої європейської системи безпеки.
Генеральний секретар НАТО Марк Рютте заявив, що міністр оборони США Піт Гегсет залишив зустріч глав оборонних відомств Альянсу раніше не через політичні розбіжності чи небажання зустрічатися з президентом України Володимиром Зеленським, а через заздалегідь заплановані зобов’язання.
Президент Фінляндії Александр Стубб заявив, що головна мета Росії полягає не у прямому нападі на країни НАТО, а у спробі послабити Європу, створити атмосферу страху та змусити союзників України сумніватися у власній стійкості.
Помічник Володимира Путіна Юрій Ушаков заявив, що європейські лідери нібито намагалися змінити позицію президента США Дональда Трампа щодо війни в Україні під час саміту «Групи семи» у Франції, назвавши їхні аргументи «некорисними» для Москви.