У Росії пояснили, чому українські катери повернули без обладнання і зброї
Сьогодні, 21 листопада, стало відомо, що Росія не повернула 30 одиниць зброї (серед них - автомати Калашникова та пістолети Макарова), радіонавігаційне обладнання і сотні одиниць боєприпасів до артилерійських установок, вилучені в українських моряків під час інциденту в Керченській протоці.
Крім цього, морякам не повернули мобільні телефони, флеш-карти, електронні накопичувачі і особисті речі.
"Все це залишилося в якості речових доказів у Росії... Ми зараз будемо розбиратися і в разі, якщо це так, будемо робити відповідні дії", - сказав адвокат моряків Полозов.
Він додав, що передані Києву судна також є речовими доказами і передані на відповідальне зберігання. Таке зберігання, за словами адвоката, забороняє будь-які дії - в тому числі експлуатацію і ремонт.
25 листопада 2018 року російські прикордонники затримали в Керченській протоці три українських кораблі з 24 членами екіпажів.
За даними російських джерел, доходи від нафти та газу у квітні 2026 року склали лише близько 100 мільярдів рублів замість прогнозованого трильйона. Це означає, що Кремль втратив основне джерело фінансування війни та соціальних програм, а дефіцит бюджету стрімко зростає.
The Washington Post пише про загострення протистояння між адміністрацією Путіна, яку курує Сергій Кирієнко, та силовими структурами на чолі з ФСБ. На тлі падіння економіки, блокування інтернету та зростання суспільного невдоволення Кремль опинився у вирі внутрішньої боротьби, яка може підірвати стабільність влади.
Олег Шамшур заявив, що Європа зволікає з усвідомленням масштабів небезпеки, і лише пряме силове протистояння змусить її діяти рішуче. Він підкреслив, що агресія Росії є викликом не лише для України, а й для всієї європейської безпеки.
У НАТО відреагували на рішення президента США Дональда Трампа щодо скорочення військової присутності в Європі, зазначивши, що це не стало несподіванкою для союзників. Водночас у Альянсі підкреслили, що такий крок може послабити обороноздатність і створити нові виклики для європейської безпеки.
Президент США Дональд Трамп оголосив про виведення військових та ракетних підрозділів із Німеччини, що викликало занепокоєння серед союзників по НАТО. Це рішення може суттєво змінити баланс сил у Європі та поставити нові виклики для безпеки континенту.
Президент США Дональд Трамп заявив, що блокада проти Ірану призведе до повного краху його фінансової системи. Він підкреслив, що санкції та економічний тиск є головним інструментом у боротьбі з агресивною політикою Тегерана.
Президент Франції Еммануель Макрон заявив, що країни Південного Кавказу повинні орієнтуватися на Європейський Союз, адже Росія не здатна забезпечити їхню безпеку. Він наголосив, що ЄС готовий стати стратегічним партнером для регіону, пропонуючи стабільність, розвиток та реальні гарантії.
Американське видання The Washington Post повідомило, що команда Дональда Трампа розглядає сценарії поразки республіканців на виборах до Конгресу. У штабі вже готують стратегії, які мають зменшити політичні втрати та зберегти вплив Трампа у разі негативного результату.
У європейських столицях зростає страх перед можливими провокаціями з боку Росії проти НАТО. Лідери та експерти попереджають, що Кремль може вдатися до гібридних атак чи інцидентів, аби перевірити готовність альянсу до колективної відповіді.
Фрідріх Мерц відреагував на заяви Дональда Трампа про можливе скорочення американської військової присутності в країні. Він наголосив, що подібні погрози лунали й раніше, але Німеччина й надалі розраховує на союзницькі зобов’язання США та спільну роботу в рамках НАТО.
За даними російських джерел, доходи від нафти та газу у квітні 2026 року склали лише близько 100 мільярдів рублів замість прогнозованого трильйона. Це означає, що Кремль втратив основне джерело фінансування війни та соціальних програм, а дефіцит бюджету стрімко зростає.
The Washington Post пише про загострення протистояння між адміністрацією Путіна, яку курує Сергій Кирієнко, та силовими структурами на чолі з ФСБ. На тлі падіння економіки, блокування інтернету та зростання суспільного невдоволення Кремль опинився у вирі внутрішньої боротьби, яка може підірвати стабільність влади.
Олег Шамшур заявив, що Європа зволікає з усвідомленням масштабів небезпеки, і лише пряме силове протистояння змусить її діяти рішуче. Він підкреслив, що агресія Росії є викликом не лише для України, а й для всієї європейської безпеки.
У НАТО відреагували на рішення президента США Дональда Трампа щодо скорочення військової присутності в Європі, зазначивши, що це не стало несподіванкою для союзників. Водночас у Альянсі підкреслили, що такий крок може послабити обороноздатність і створити нові виклики для європейської безпеки.