У Швейцарії відбулись масові протести через впровадження 5G
У Берні 21 вересня відбулася акція протесту проти впровадження стандарту мобільного широкосмугового зв'язку п'ятого покоління 5G і, за словами активістів, "примусового опромінення", якому вони можуть піддатися, повідомляє dw.
У демонстрації під гаслом "Стоп 5G" взяли участь кілька тисяч чоловік. Деякі з них називали впровадження п'ятого покоління мобільного зв'язку в Швейцарії "злочином проти прав людини".
"Той факт, що сьогодні на вулиці вийшли стільки людей, - це потужний сигнал проти неконтрольованого впровадження мереж 5G", - написала в комюніке мітингу одна з його організаторів Тамлін Шибер Ульман.
Противники 5G вважають, що ця мобільна технологія може серйозно вплинути на здоров'я населення і навколишнє середовище. Вони роблять акцент на тому, що ризики, які вона несе, поки невідомі, і намагаються зібрати 100 тисяч підписів, щоб провести референдум на мораторій нової технології до їх з'ясування. Крім того, активісти вимагають прискорити розвиток оптоволоконного зв'язку, який, на їхню думку, є нешкідливим.
У лютому Швейцарія надала частоти 5G трьом великим операторам. На початку липня в країні почали працювати 334 вишки з частотами 5G. Однак низка швейцарських кантонів - Женева, Фрібур, Во і Невшатель, - як запобіжний захід відклали будівництво антен для мобільного зв'язку нового покоління.
Наразі проводиться декілька досліджень впливу нової технології на здоров'я людини. Всесвітня організація охорони здоров'я повідомила агентству AFP, що почала "проводити оцінку ризику для здоров'я від впливу радіочастотних полів". У 2018 році уряд Швейцарії також призначив групу експертів для вивчення ризиків, пов'язаних із впровадженням 5G. Їхні висновки повинні опублікувати до кінця року.
Інтерв’ю з представниками російського бізнесу, політичних кіл та західних спецслужб показують картину ізольованого Путіна, який зациклений на війні в Україні, тоді як його оточення дедалі більше усвідомлює катастрофічні наслідки для економіки та майбутнього країни.
Кая Каллас назвала удари Росії «огидними терористичними актами», спрямованими на те, щоб убити якомога більше цивільних. Вона наголосила, що використання «Орєшніка» є політичною тактикою залякування та безрозсудним ризиком ядерної ескалації, який свідчить про глухий кут, у який зайшла Москва.
П’ять країн НАТО виступили проти створення фонду щорічної допомоги Україні, який мав би забезпечити стабільне фінансування у розмірі 40 мільярдів євро. Генсек Марк Рютте заявив, що попри відсутність консенсусу, союзники продовжать підтримку Києва, адже це питання безпеки всього континенту.
Американське видання повідомило, що після рішення Дональда Трампа припинити постачання зброї Україні, посольство США в Києві залишилося без належної оборони. Це стало сигналом про різку зміну політики Вашингтона, яка поставила під сумнів безпеку дипломатів та стратегічну підтримку України.
Путін у Пекіні почув “Лебедине озеро”: натяк, який не можна ігнорувати. Символічна музика пролунала під час прийому російського лідера в Китаї, викликавши асоціації з останніми днями радянської влади та нагадуванням про крихкість його режиму.
Прессекретар президента РФ заявив, що будь-які дискусії про територіальну приналежність Калінінграда є «неприйнятними» та спрямованими на дестабілізацію регіону.
Заява пролунала як черговий сигнал тиску на Молдову та регіон, де Москва намагається утримати свій вплив, використовуючи тему «захисту співвітчизників».
У своєму виступі він натякнув на можливість використання арсеналу РФ, що викликало різку реакцію міжнародної спільноти та нову хвилю тривоги щодо глобальної безпеки.
Соціологи фіксують найнижчі показники підтримки за весь другий термін, пояснюючи падіння не діями опозиції, а внутрішніми кризами та суперечливими рішеннями Білого дому.
Інтерв’ю з представниками російського бізнесу, політичних кіл та західних спецслужб показують картину ізольованого Путіна, який зациклений на війні в Україні, тоді як його оточення дедалі більше усвідомлює катастрофічні наслідки для економіки та майбутнього країни.
Кая Каллас назвала удари Росії «огидними терористичними актами», спрямованими на те, щоб убити якомога більше цивільних. Вона наголосила, що використання «Орєшніка» є політичною тактикою залякування та безрозсудним ризиком ядерної ескалації, який свідчить про глухий кут, у який зайшла Москва.
П’ять країн НАТО виступили проти створення фонду щорічної допомоги Україні, який мав би забезпечити стабільне фінансування у розмірі 40 мільярдів євро. Генсек Марк Рютте заявив, що попри відсутність консенсусу, союзники продовжать підтримку Києва, адже це питання безпеки всього континенту.
Американське видання повідомило, що після рішення Дональда Трампа припинити постачання зброї Україні, посольство США в Києві залишилося без належної оборони. Це стало сигналом про різку зміну політики Вашингтона, яка поставила під сумнів безпеку дипломатів та стратегічну підтримку України.