У Швейцарії відбулись масові протести через впровадження 5G
У Берні 21 вересня відбулася акція протесту проти впровадження стандарту мобільного широкосмугового зв'язку п'ятого покоління 5G і, за словами активістів, "примусового опромінення", якому вони можуть піддатися, повідомляє dw.
У демонстрації під гаслом "Стоп 5G" взяли участь кілька тисяч чоловік. Деякі з них називали впровадження п'ятого покоління мобільного зв'язку в Швейцарії "злочином проти прав людини".
"Той факт, що сьогодні на вулиці вийшли стільки людей, - це потужний сигнал проти неконтрольованого впровадження мереж 5G", - написала в комюніке мітингу одна з його організаторів Тамлін Шибер Ульман.
Противники 5G вважають, що ця мобільна технологія може серйозно вплинути на здоров'я населення і навколишнє середовище. Вони роблять акцент на тому, що ризики, які вона несе, поки невідомі, і намагаються зібрати 100 тисяч підписів, щоб провести референдум на мораторій нової технології до їх з'ясування. Крім того, активісти вимагають прискорити розвиток оптоволоконного зв'язку, який, на їхню думку, є нешкідливим.
У лютому Швейцарія надала частоти 5G трьом великим операторам. На початку липня в країні почали працювати 334 вишки з частотами 5G. Однак низка швейцарських кантонів - Женева, Фрібур, Во і Невшатель, - як запобіжний захід відклали будівництво антен для мобільного зв'язку нового покоління.
Наразі проводиться декілька досліджень впливу нової технології на здоров'я людини. Всесвітня організація охорони здоров'я повідомила агентству AFP, що почала "проводити оцінку ризику для здоров'я від впливу радіочастотних полів". У 2018 році уряд Швейцарії також призначив групу експертів для вивчення ризиків, пов'язаних із впровадженням 5G. Їхні висновки повинні опублікувати до кінця року.
Новий указ Володимира Путіна дозволяє російській владі запроваджувати зовнішнє управління на стратегічних підприємствах, які не змогли належним чином захистити свої об’єкти від українських ударів.
У Кремлі відреагували на повідомлення про можливу нову хвилю мобілізації в Росії, яка, за оцінками української влади та західних аналітиків, може бути пов’язана з підготовкою Москви до подальшого ведення війни проти України.
Російський правитель Володимир Путін може найближчим часом посилити удари по Україні через успішні атаки українських сил по цілях у глибині Росії.
Президент Фінляндії Александр Стубб заявив, що готовий долучитися до переговорів щодо завершення російсько-української війни, якщо виникне така потреба. Водночас фінський лідер не прагне виходити на перший план і вважає, що його нинішня роль полягає насамперед у непублічній дипломатичній роботі між Україною, США та Європою.
Володимир Путін підписав указ, який дозволяє передавати під тимчасове управління держави об’єкти критичної інфраструктури Росії, якщо їхні власники не забезпечують належний захист від атак безпілотників або не можуть оперативно відновити роботу після ударів.
У Кремлі різко відреагували на намір Великої Британії передати Україні секретні технології для виробництва далекобійних ракет Storm Shadow/SCALP.
Колишній спецпосланець США в Україні Кіт Келлог заявив, що Вашингтону потрібен час, аби збалансувати оборонну допомогу Україні та потреби Близького Сходу. В
Володимир Путін своїм виступом на з'їзді «Єдиної Росії» продемонстрував, що Кремль не налаштований згортати війну проти України та продовжує готувати російське суспільство до затяжного протистояння.
Військово-морські сили США розглядають можливість перейменувати новий авіаносець класу «Форд» USS Doris Miller на честь президента США Дональда Трампа. Якщо це рішення ухвалять, американський флот уперше отримає авіаносець, названий на честь чинного глави держави.
У Росії різко погіршилися суспільні очікування щодо майбутнього країни. За даними опитування ВЦВГД, у липні 2026 року 66% росіян вважали, що попереду на РФ чекають «важкі часи» — показник, який уже наблизився до рівнів початку 1990-х років.
Новий указ Володимира Путіна дозволяє російській владі запроваджувати зовнішнє управління на стратегічних підприємствах, які не змогли належним чином захистити свої об’єкти від українських ударів.
У Кремлі відреагували на повідомлення про можливу нову хвилю мобілізації в Росії, яка, за оцінками української влади та західних аналітиків, може бути пов’язана з підготовкою Москви до подальшого ведення війни проти України.
Російський правитель Володимир Путін може найближчим часом посилити удари по Україні через успішні атаки українських сил по цілях у глибині Росії.
Президент Фінляндії Александр Стубб заявив, що готовий долучитися до переговорів щодо завершення російсько-української війни, якщо виникне така потреба. Водночас фінський лідер не прагне виходити на перший план і вважає, що його нинішня роль полягає насамперед у непублічній дипломатичній роботі між Україною, США та Європою.