У Швейцарії відбулись масові протести через впровадження 5G
У Берні 21 вересня відбулася акція протесту проти впровадження стандарту мобільного широкосмугового зв'язку п'ятого покоління 5G і, за словами активістів, "примусового опромінення", якому вони можуть піддатися, повідомляє dw.
У демонстрації під гаслом "Стоп 5G" взяли участь кілька тисяч чоловік. Деякі з них називали впровадження п'ятого покоління мобільного зв'язку в Швейцарії "злочином проти прав людини".
"Той факт, що сьогодні на вулиці вийшли стільки людей, - це потужний сигнал проти неконтрольованого впровадження мереж 5G", - написала в комюніке мітингу одна з його організаторів Тамлін Шибер Ульман.
Противники 5G вважають, що ця мобільна технологія може серйозно вплинути на здоров'я населення і навколишнє середовище. Вони роблять акцент на тому, що ризики, які вона несе, поки невідомі, і намагаються зібрати 100 тисяч підписів, щоб провести референдум на мораторій нової технології до їх з'ясування. Крім того, активісти вимагають прискорити розвиток оптоволоконного зв'язку, який, на їхню думку, є нешкідливим.
У лютому Швейцарія надала частоти 5G трьом великим операторам. На початку липня в країні почали працювати 334 вишки з частотами 5G. Однак низка швейцарських кантонів - Женева, Фрібур, Во і Невшатель, - як запобіжний захід відклали будівництво антен для мобільного зв'язку нового покоління.
Наразі проводиться декілька досліджень впливу нової технології на здоров'я людини. Всесвітня організація охорони здоров'я повідомила агентству AFP, що почала "проводити оцінку ризику для здоров'я від впливу радіочастотних полів". У 2018 році уряд Швейцарії також призначив групу експертів для вивчення ризиків, пов'язаних із впровадженням 5G. Їхні висновки повинні опублікувати до кінця року.
Вибори в Угорщині стали точкою напруги для України та Росії: Forbes пояснив, що на кону стоїть не лише внутрішня політика Будапешта, а й майбутнє регіональної безпеки. Результати голосування можуть визначити, чи залишиться Угорщина союзником Кремля, чи відкриє нову сторінку у відносинах із Києвом та ЄС.
Ексвіцепрезидентка США Камала Гарріс заявила, що поки не ухвалювала остаточного рішення щодо можливого балотування у президенти у 2028 році. Її позиція свідчить про прагнення зосередитися на нинішніх викликах, залишаючи питання майбутньої кампанії відкритим.
Рютте кинув виклик традиційній архітектурі НАТО, заявивши, що Європа має позбутися «нездорової залежності» від США, і тим самим відкрив дискусію про нову роль альянсу у світі.
Орбан опинився в епіцентрі геополітичного спектаклю: Кремль і Вашингтон синхронно намагаються втримати його при владі, перетворюючи Будапешт на арену без правил.
Президентка Єврокомісії Урсула фон дер Ляєн оголосила, що вимагатиме від прем’єра Угорщини Віктора Орбана термінових пояснень щодо його контактів із Росією.
Венс відреагував на закиди Тегерана щодо порушення перемир’я, заявивши, що Вашингтон діє в межах домовленостей і прагне уникнути ескалації. Його слова пролунали на тлі нових звинувачень з боку Ірану, який наполягає, що США порушили умови тимчасового миру.
Прем’єр-міністр Угорщини Віктор Орбан заявив, що не бачить нічого особливого у своїй метафоричній розмові з президентом Росії Володимиром Путіним, де вони обговорювали образи миші та лева.
Розслідування міжнародних журналістських проєктів показало, що міністр закордонних справ Угорщини Петер Сіяярто протягом 2023–2025 років регулярно інформував Сергія Лаврова про внутрішні плани ЄС та координував із Москвою блокування рішень, які могли наблизити Україну до членства в Євросоюзі.
Міністерство закордонних справ України відреагувало на заяву віцепрезидента США Джей Ді Венса, який у контексті угорських виборів зробив різкі зауваження щодо Києва.
Американські заяви про «перемогу» в Ірані викликали хвилю критики, адже реальна ситуація на місці далека від тріумфу. Видання Politico наголошує, що Вашингтон намагається подати військові дії як успішні, тоді як факти свідчать про нестабільність, нові загрози та відсутність стратегічного результату.
Вибори в Угорщині стали точкою напруги для України та Росії: Forbes пояснив, що на кону стоїть не лише внутрішня політика Будапешта, а й майбутнє регіональної безпеки. Результати голосування можуть визначити, чи залишиться Угорщина союзником Кремля, чи відкриє нову сторінку у відносинах із Києвом та ЄС.
Ексвіцепрезидентка США Камала Гарріс заявила, що поки не ухвалювала остаточного рішення щодо можливого балотування у президенти у 2028 році. Її позиція свідчить про прагнення зосередитися на нинішніх викликах, залишаючи питання майбутньої кампанії відкритим.
Рютте кинув виклик традиційній архітектурі НАТО, заявивши, що Європа має позбутися «нездорової залежності» від США, і тим самим відкрив дискусію про нову роль альянсу у світі.
Орбан опинився в епіцентрі геополітичного спектаклю: Кремль і Вашингтон синхронно намагаються втримати його при владі, перетворюючи Будапешт на арену без правил.