У турецькій Анталії закрили готель після скандалу з українськими туристами (Відео)
У Туреччині влада закрила шикарний п'ятизірковий готель, в якому на Великдень проходила масштабна вечірка з порушенням карантинних норм. Готель люск-сегмента відкрився в Анталії зовсім недавно. Вечірку без масок в готелі зняв аніматор-українець з іншого готелю.
Незважаючи на те, що Туреччина пішла на локдаун на травневі свята, деякі готелі курортних регіонів порушували правила карантину. За інформацією видання "Страна", 3 травня в Анталії перестав працювати 5-зірковий готель Bosphorus Sorgun в районі Манавгат після гучного скандалу. В готелі пройшла масова вечірка для туристів з України, Росії і Білорусі без масок і дотримання дистанції.
Губернатор Анталії Ерсін Язиджі заявив в ефірі CNN Türk, що готель закритий, а у його у власників відкликали туристичний сертифікат, без якого вони не зможуть функціонувати. Туристів розселили по інших готелях. Повідомляється, що ніч в Bosphorus Sorgun коштувала 5-7 тисяч грн у сезон.
Українка Оксана, що працює в іншому готелі в Анталії, розповіла "Стране", що в даному готелі в основному відпочивають українці і росіяни. Відео вечірки зняв аніматор, він сам з України, але працює в іншому готелі. Хлопець пробрався в готель під виглядом гостя.
Раніше посол України в Туреччині Андрій Сибіга розповів, що тотальний карантин в цій країні не стосується туристів. ASPI news повідомляло, що в КМДА повідомили, як постраждав туризм через пандемію COVID-19.
Соціологи фіксують найнижчі показники підтримки за весь другий термін, пояснюючи падіння не діями опозиції, а внутрішніми кризами та суперечливими рішеннями Білого дому.
Командувач сил НАТО в Європі Алексус Грінкевич заявив, що коригування американської військової присутності не впливають на обороноздатність континенту. Він наголосив: Європа має достатньо ресурсів і сил, аби стримати будь-яку загрозу, а союзники залишаються єдиними у своїй рішучості.
Дональд Трамп знову пригрозив Ірану масштабним ударом, заявивши, що терпіння Вашингтона вичерпане.
Путін і Сі Цзіньпін у спільній заяві згадали Україну, закликавши до «усунення першопричин кризи» та переговорів. Кремль і Пекін підкреслили необхідність політико-дипломатичного врегулювання війни, намагаючись показати себе як сторони, що прагнуть миру.
Литовський міністр закордонних справ Кястутіс Будріс зробив гучну заяву: НАТО, за потреби, має бути готовим атакувати російський анклав у Калінінграді, аби зупинити загрозу з боку Москви. Його слова стали сигналом про новий рівень рішучості Балтії у протистоянні з Кремлем.
Це перша настільки відверта оцінка дій Кремля від китайського лідера, яка пролунала на тлі патової ситуації у війні та офіційного візиту Путіна до Пекіна.
Москва прагне показати, що союз із Китаєм стає головною опорою для Росії у протистоянні із Заходом.
У заяві Дмитра Пєскова пролунало підтвердження готовності Кремля до контактів із європейськими лідерами. Водночас він дав зрозуміти, що Москва прагне визначати формат і учасників переговорів. У Європі ж наголошують, що справжній діалог можливий лише після завершення війни та відновлення територіальної цілісності України.
Російський пропагандист поставив речнику Кремля Дмитру Пєскову незручне запитання про ядерну зброю, змусивши його виправдовуватися щодо готовності Москви застосувати ракети проти України.
Будівництво нової бальної зали Дональда Трампа у Вашингтоні зіткнулося з серйозною юридичною перешкодою: федеральний суддя заборонив продовжувати роботи через відсутність схвалення Конгресу.
Соціологи фіксують найнижчі показники підтримки за весь другий термін, пояснюючи падіння не діями опозиції, а внутрішніми кризами та суперечливими рішеннями Білого дому.
Командувач сил НАТО в Європі Алексус Грінкевич заявив, що коригування американської військової присутності не впливають на обороноздатність континенту. Він наголосив: Європа має достатньо ресурсів і сил, аби стримати будь-яку загрозу, а союзники залишаються єдиними у своїй рішучості.
Дональд Трамп знову пригрозив Ірану масштабним ударом, заявивши, що терпіння Вашингтона вичерпане.
Путін і Сі Цзіньпін у спільній заяві згадали Україну, закликавши до «усунення першопричин кризи» та переговорів. Кремль і Пекін підкреслили необхідність політико-дипломатичного врегулювання війни, намагаючись показати себе як сторони, що прагнуть миру.