У Ватикані прийнята відставка єпископа, що покривав сексуальні злочини
У п'ятницю, 18 травня. Папа Римський Франциск прийняв відставку бразильського єпископа, імовірно підозрюваного в приховуванні сексуального насильства.
Про це повідомляє AFP з посиланням на заяву Ватикану.
Цю заяву було зроблено після того, як Папа Франциск минулого тижня прийняв знаменну нову міру, щоб зобов'язати тих, хто знає про сексуальне насильство в Католицькій Церкві, повідомляти про це своєму начальству.
60-річний Вільсон Діас де Олівейра зізнався бразильської поліції у квітні 2019 року, що він вкрав 4000 доларів з коштів приходу для особистого використання, аргументуючи особистими фінансовими труднощами повідомляють місцеві ЗМІ.
Крім того в ЗМІ повідомляють, що Діас також нібито захищав священика, обвинуваченого в сексуальному насильстві.
Діас також зізнався слідчим, що купив дві прибережні нерухомості в Бразилії вартістю більше мільйона реалів ($250 000), але стверджував, що використовував гроші своєї сім'ї і свій дохід від церкви, повідомляє новинний портал G1.
Під час визнання своїх діянь перед прихильниками він визнав свою провину і підкреслив, що продовжує нести у своєму серці любов до парафіян.
."Я прошу дозволу піти у відставку заради любові Христової і заради блага єпархії", - сказав він у листі, опублікованому єпархією Лимейры, міста в штаті Сан-Паулу на півдні Бразилії.
Діас був тимчасово замінений Орландо Брандесом, архієпископом Апаресіди.
Брандес сказав журналістам, що якщо Діас буде засуджений "він, звичайно, залишиться священиком, але священиком, який не пов'язаний з Церквою", - додав він.
Це була "санітарна міра, терміново прийнята Папою", сказав Фернандо Альтемейер-молодший, професор теології в Католицькому університеті PUC Сан-Паулу.
- Єпархія розпалася на частини, — сказав Альтемайер.
"Єпископ, призначений на тимчасовій основі, буде грати перехідну роль і намагатися залікувати рани."
Президент США Дональд Трамп пообіцяв знову повернутися до питання санкцій проти Росії та запевнив у продовженні підтримки України, що у Києві розцінили як важливий сигнал для Кремля.
Єврокомісар з питань оборони та космосу Андрюс Кубілюс заявив, що Україна має одну з найсильніших армій сучасної Європи та повинна стати невід’ємною частиною майбутньої європейської системи безпеки.
Генеральний секретар НАТО Марк Рютте заявив, що міністр оборони США Піт Гегсет залишив зустріч глав оборонних відомств Альянсу раніше не через політичні розбіжності чи небажання зустрічатися з президентом України Володимиром Зеленським, а через заздалегідь заплановані зобов’язання.
Президент Фінляндії Александр Стубб заявив, що головна мета Росії полягає не у прямому нападі на країни НАТО, а у спробі послабити Європу, створити атмосферу страху та змусити союзників України сумніватися у власній стійкості.
Помічник Володимира Путіна Юрій Ушаков заявив, що європейські лідери нібито намагалися змінити позицію президента США Дональда Трампа щодо війни в Україні під час саміту «Групи семи» у Франції, назвавши їхні аргументи «некорисними» для Москви.
Голова Європейської ради Антоніу Кошта двічі проводив непублічні контакти з представниками Кремля щодо війни Росії проти України, намагаючись з’ясувати можливі дипломатичні шляхи завершення бойових дій.
Американські демократи заявили, що після перемоги на виборах мають намір відновити тіснішу координацію зі своїми європейськими партнерами щодо підтримки України та закликали не списувати їх із політичної гри.
Генеральний секретар НАТО Марк Рютте заявив, що Китай відіграє важливу роль у підтримці російської військової машини, допомагаючи Москві обходити міжнародні обмеження, і закликав Пекін врахувати наслідки такої політики.
Президент Росії Володимир Путін провів телефонну розмову з президентом США Дональдом Трампом, під час якої, за повідомленнями ЗМІ, порушував тему війни проти України та намагався представити власне бачення ситуації на фронті.
Президент США Дональд Трамп і російський лідер Володимир Путін опинилися у ситуації, коли вихід із розпочатих ними криз стає дедалі складнішим. Оглядач The Washington Post Девід Ігнатіус заявив, що обидва політики потрапили у «пастку влади», де визнання помилок може коштувати їм політичного впливу.
Президент США Дональд Трамп пообіцяв знову повернутися до питання санкцій проти Росії та запевнив у продовженні підтримки України, що у Києві розцінили як важливий сигнал для Кремля.
Єврокомісар з питань оборони та космосу Андрюс Кубілюс заявив, що Україна має одну з найсильніших армій сучасної Європи та повинна стати невід’ємною частиною майбутньої європейської системи безпеки.
Генеральний секретар НАТО Марк Рютте заявив, що міністр оборони США Піт Гегсет залишив зустріч глав оборонних відомств Альянсу раніше не через політичні розбіжності чи небажання зустрічатися з президентом України Володимиром Зеленським, а через заздалегідь заплановані зобов’язання.
Президент Фінляндії Александр Стубб заявив, що головна мета Росії полягає не у прямому нападі на країни НАТО, а у спробі послабити Європу, створити атмосферу страху та змусити союзників України сумніватися у власній стійкості.