Учасників антиросійської акції в Тбілісі помістили під адміністративний арешт
Грузинський телеканал "Руставі-2" повідомив про судове засідання щодо учасників акції протесту, яка відбулася в Тбілісі і стала причиною зіткнень з грузинськими силовиками.
Так, стало відомо, що міський суд Тбілісі помістив під адміністративний арешт дев'ять осіб, які брали участь в акції протесту біля парламенту Грузії 20 червня.
За даними телеканалу, всього при розгоні мітингу поліцейські затримали понад 100 осіб. "Грузія Online" повідомляє про десятки затриманих. У МВС поки не коментували цю інформацію.
В основному затриманих звинувачують у опорі поліції і дрібному хуліганстві, зазначає Перший канал Грузії.
Нагадуємо, у Російській Федерації з'явилася реакція Кремля на акції протестів, які другий день відбуваються в столиці Грузії Тбілісі.
Як повідомляє видання "Дождь", прес-секретар президента Росії Дмитро Пєсков назвав ситуацію в Грузії "русофобською провокацією".
Також відомо, що учасники протесту в Тбілісі розгромили офіс правлячої партії "Грузинська мрія - Демократична Грузія", розташований на проспекті Руставелі.
Крім того, сьогодні стало відомо, що акції протесту в Тбілісі стали причиною зіткнень зі співробітниками правоохоронних органів, в результаті яких 240 людей отримали травми різного ступеня тяжкості.
Путін і Сі Цзіньпін у спільній заяві згадали Україну, закликавши до «усунення першопричин кризи» та переговорів. Кремль і Пекін підкреслили необхідність політико-дипломатичного врегулювання війни, намагаючись показати себе як сторони, що прагнуть миру.
Литовський міністр закордонних справ Кястутіс Будріс зробив гучну заяву: НАТО, за потреби, має бути готовим атакувати російський анклав у Калінінграді, аби зупинити загрозу з боку Москви. Його слова стали сигналом про новий рівень рішучості Балтії у протистоянні з Кремлем.
Це перша настільки відверта оцінка дій Кремля від китайського лідера, яка пролунала на тлі патової ситуації у війні та офіційного візиту Путіна до Пекіна.
Москва прагне показати, що союз із Китаєм стає головною опорою для Росії у протистоянні із Заходом.
У заяві Дмитра Пєскова пролунало підтвердження готовності Кремля до контактів із європейськими лідерами. Водночас він дав зрозуміти, що Москва прагне визначати формат і учасників переговорів. У Європі ж наголошують, що справжній діалог можливий лише після завершення війни та відновлення територіальної цілісності України.
Російський пропагандист поставив речнику Кремля Дмитру Пєскову незручне запитання про ядерну зброю, змусивши його виправдовуватися щодо готовності Москви застосувати ракети проти України.
Будівництво нової бальної зали Дональда Трампа у Вашингтоні зіткнулося з серйозною юридичною перешкодою: федеральний суддя заборонив продовжувати роботи через відсутність схвалення Конгресу.
Білий дім опублікував фото Дональда Трампа в образі Джеймса Бонда, що одразу викликало хвилю реакцій у світі. Президент США постає у стилізованому костюмі агента 007, тримаючи зброю та демонструючи позу класичного шпигуна.
Росія на переговорах із ЄС у Кишиневі висунула вимогу щодо складу посередників, фактично намагаючись заблокувати участь окремих європейських дипломатів.
Американські психіатри заявили, що поведінка Дональда Трампа може свідчити про психічні розлади, які становлять загрозу для його здатності керувати державою. Експерти наголошують, що його агресивні висловлювання, схильність до маніпуляцій та відсутність емпатії можуть бути ознаками серйозних патологій.
Путін і Сі Цзіньпін у спільній заяві згадали Україну, закликавши до «усунення першопричин кризи» та переговорів. Кремль і Пекін підкреслили необхідність політико-дипломатичного врегулювання війни, намагаючись показати себе як сторони, що прагнуть миру.
Литовський міністр закордонних справ Кястутіс Будріс зробив гучну заяву: НАТО, за потреби, має бути готовим атакувати російський анклав у Калінінграді, аби зупинити загрозу з боку Москви. Його слова стали сигналом про новий рівень рішучості Балтії у протистоянні з Кремлем.
Це перша настільки відверта оцінка дій Кремля від китайського лідера, яка пролунала на тлі патової ситуації у війні та офіційного візиту Путіна до Пекіна.
Москва прагне показати, що союз із Китаєм стає головною опорою для Росії у протистоянні із Заходом.