Україна зобов'язана запросити ПАРЄ на спостереження за виборами, - президент асамблеї
Президентка Парламентської асамблеї Ради Європи Ліліан Морі Паск'є висловила жаль з приводу рішення Верховної ради України відкликати запрошення на спостереження за достроковими парламентськими виборами 21 липня.
Про це йдеться у заяві Паск'є, яка є у розпорядженні "Європейської правди".
Відповідаючи на лист спікера Верховної ради, Паск'є зазначила, що Асамблея має тривалу практику, що сягає 1994 року, співпраці з Україною щодо спостереження за виборами, що дозволило "істотно поліпшити" законодавчу базу країни та виборчої практики.
"Я повинна підкреслити, що Україна, як член Ради Європи, перебуває під процедурою моніторингу Асамблеї та має зобов'язання запропонувати Асамблеї спостерігати за президентськими й парламентськими виборами", - додала вона.
Минулого тижня Парламентська асамблея Ради Європи погодилася повернути росіян без жодних санкцій.
Трамп знову кинув виклик НАТО, назвавши Альянс "паперовим тигром" і заявивши, що Путін його не боїться. Ці слова пролунали на тлі дискусій про можливий вихід США з блоку, що викликало хвилю занепокоєння серед союзників.
Довіра до Путіна стрімко знижується, а блокування Telegram стало символом розриву між владою та суспільством: росіяни обирають VPN і невдоволення замість покори цензурі.
Лідер угорської опозиції виступив із заявою, що чітко окреслює його ставлення до Росії та війни в Україні. Він наголосив, що країна не може залишатися осторонь агресії, яка руйнує європейську безпеку, і закликав до більш рішучої позиції Будапешта у відносинах із Москвою.
У дипломатичному просторі розгорівся новий конфлікт після того, як Марія Захарова заявила про «шок» Москви через пошкодження православного храму Святого Миколая у Тегерані внаслідок ударів США та Ізраїлю. Російська сторона засудила «варварські атаки» на місця культу, намагаючись виступити в ролі захисника релігійних святинь.
У нічному небі над Іраном розгорнулася сцена, що нагадує військову драму з високим ризиком і тонкою межею між життям і смертю.
Президент США Дональд Трамп заявив про намір провести масштабні кадрові чистки у своїй адміністрації, що може призвести до звільнення десятків високопосадовців. За його словами, нова команда має бути повністю відданою його політичному курсу та готовою реалізовувати стратегічні рішення без опору.
У Москві відреагували на заяви Дональда Трампа про можливий вихід Сполучених Штатів з Північноатлантичного альянсу. Заступник голови Радбезу РФ Дмитро Медведєв назвав ці слова «позерством» та «чистим шоу», наголосивши, що Конгрес заблокує будь-яку спробу президента реалізувати такий крок.
Президент США Дональд Трамп заявив, що його адміністрація готує два ключові кроки проти Ірану, які мають стати частиною ширшої стратегії стримування. Він підкреслив, що ці дії спрямовані на обмеження військових можливостей Тегерана та запобігання його співпраці з Росією, яка використовує іранську підтримку у війні проти України.
Президент США Дональд Трамп заявив про намір отримати рекордний оборонний бюджет у 1,5 трильйона доларів, що перевищує витрати майже всього світу разом узятого. Для обґрунтування таких витрат він використовує тему допомоги Україні, критикуючи попередню політику Вашингтона та наголошуючи на необхідності масштабного переозброєння.
Генеральний секретар ООН Антоніу Гутерріш попередив, що світ стоїть на межі масштабної війни з драматичними наслідками. Він наголосив, що міжнародна система безпеки переживає найглибшу кризу з часів Другої світової, а конфлікти, які нині розгортаються, можуть перерости у глобальне протистояння.
Трамп знову кинув виклик НАТО, назвавши Альянс "паперовим тигром" і заявивши, що Путін його не боїться. Ці слова пролунали на тлі дискусій про можливий вихід США з блоку, що викликало хвилю занепокоєння серед союзників.
Довіра до Путіна стрімко знижується, а блокування Telegram стало символом розриву між владою та суспільством: росіяни обирають VPN і невдоволення замість покори цензурі.
Лідер угорської опозиції виступив із заявою, що чітко окреслює його ставлення до Росії та війни в Україні. Він наголосив, що країна не може залишатися осторонь агресії, яка руйнує європейську безпеку, і закликав до більш рішучої позиції Будапешта у відносинах із Москвою.
У дипломатичному просторі розгорівся новий конфлікт після того, як Марія Захарова заявила про «шок» Москви через пошкодження православного храму Святого Миколая у Тегерані внаслідок ударів США та Ізраїлю. Російська сторона засудила «варварські атаки» на місця культу, намагаючись виступити в ролі захисника релігійних святинь.