Україна зобов'язана запросити ПАРЄ на спостереження за виборами, - президент асамблеї
Президентка Парламентської асамблеї Ради Європи Ліліан Морі Паск'є висловила жаль з приводу рішення Верховної ради України відкликати запрошення на спостереження за достроковими парламентськими виборами 21 липня.
Про це йдеться у заяві Паск'є, яка є у розпорядженні "Європейської правди".
Відповідаючи на лист спікера Верховної ради, Паск'є зазначила, що Асамблея має тривалу практику, що сягає 1994 року, співпраці з Україною щодо спостереження за виборами, що дозволило "істотно поліпшити" законодавчу базу країни та виборчої практики.
"Я повинна підкреслити, що Україна, як член Ради Європи, перебуває під процедурою моніторингу Асамблеї та має зобов'язання запропонувати Асамблеї спостерігати за президентськими й парламентськими виборами", - додала вона.
Минулого тижня Парламентська асамблея Ради Європи погодилася повернути росіян без жодних санкцій.
Російський лідер Володимир Путін знову підписав указ про збільшення штатної чисельності Збройних сил РФ, що стало вже другим таким рішенням із початку 2026 року. Нове розширення російської армії відбувається на тлі триваючої війни проти України та зростання військових потреб Кремля.
Колишній командувач Об’єднаного оперативного командування Канади Крістофер Коутс заявив, що завершення війни Росії проти України потребує не лише дипломатичних зусиль, а й зміни політичної реальності в Москві. За його словами, стабільний мир неможливий, поки Путін залишається при владі.
Майбутнє завершення війни Росії проти України стане не фіналом великого геополітичного протистояння, а початком масштабної перебудови всієї системи безпеки на континенті.
Росія усвідомлює, що спроба військової агресії проти Естонії або будь-якої іншої країни Північноатлантичного альянсу приречена на провал.
Лід: Президент США Дональд Трамп та його союзники в Республіканській партії обговорюють можливість ухвалення в Конгресі резолюції, яка мала б анулювати або “стерти” два імпічменти, оголошені Трампу під час його першого президентського терміну.
Верховна представниця Європейського Союзу із закордонних справ і політики безпеки
Президент США Дональд Трамп і російський лідер Володимир Путін дедалі більше ризикують опинитися в пастці власних уявлень про світ, що ускладнює ухвалення рішень щодо війни в Україні та міжнародної безпеки.
Європейські союзники України розробляють нову дипломатичну стратегію, покликану залучити президента США Дональда Трампа до спільного плану щодо можливих переговорів із Росією.
Прем’єр-міністр Польщі Дональд Туск виступив із різкою критикою ксенофобських та антиукраїнських висловлювань, які пролунали від представників польської опозиції, попередивши про небезпеку поширення мови ненависті в суспільстві.
Російський президент Володимир Путін, за даними журналістських розслідувань і низки медіа, суттєво посилив заходи безпеки навколо своєї резиденції на Валдаї та міг перевезти туди найближчих членів родини.
Російський лідер Володимир Путін знову підписав указ про збільшення штатної чисельності Збройних сил РФ, що стало вже другим таким рішенням із початку 2026 року. Нове розширення російської армії відбувається на тлі триваючої війни проти України та зростання військових потреб Кремля.
Колишній командувач Об’єднаного оперативного командування Канади Крістофер Коутс заявив, що завершення війни Росії проти України потребує не лише дипломатичних зусиль, а й зміни політичної реальності в Москві. За його словами, стабільний мир неможливий, поки Путін залишається при владі.
Майбутнє завершення війни Росії проти України стане не фіналом великого геополітичного протистояння, а початком масштабної перебудови всієї системи безпеки на континенті.
Росія усвідомлює, що спроба військової агресії проти Естонії або будь-якої іншої країни Північноатлантичного альянсу приречена на провал.