Унаслідок теракту в двох мечетях Нової Зеландії загинуло 40 людей
15 березня у двох мечетях Нової Зеландії озброєні люди відкрили стрілянину, внаслідок якої загинуло 40 людей, щонайменше 20 постраждали.
Про це повідомляє CNN.
Один з нападників — 28-річний австралієць Брентон Таррант, перед тим, як відкрити вогонь, поширив 74-сторінковий маніфест, у якому висловив свою ненависть до мігрантів, а також пояснив мотиви своїх дій.
Свій вчинок Брентон назвав "терактом". Упродовж 17 хвилин він вів пряму трансляцію з мечеті. Згодом Facebook прибрав відео, а також заблокував його профіль;
Поліція взяла під варту чотирьох людей — трьох чоловіків і одну жінку. Їх допитує поліція.
Прем'єрка Джасінда Ардерн уже назвала події одним з "найтемніших днів Нової Зеландії". Вона закликала жителів дослухатися до порад поліції, адже рівень безпеки лишається посиленим.
Адерн додала, що люди приїжджали в Нову Зеландію за безпекою — "місцем, де вони могли вільно сповідувати свою культуру та релігію".
Зазначимо, що у Новій Зеландії немає офіційної релігії. Найбільше людей сповідують християнство (зокрема католицизм, англіканство). Станом на 2011 рік іслам сповідували менш як 2% населення країни.
Російський президент Володимир Путін, за даними журналістських розслідувань і низки медіа, суттєво посилив заходи безпеки навколо своєї резиденції на Валдаї та міг перевезти туди найближчих членів родини.
Україна стане одним із центральних символів головного військового параду Франції до Дня взяття Бастилії. За даними французьких ЗМІ, цьогорічне святкування 14 липня матиме виразний український акцент і стане демонстрацією підтримки Києва на тлі триваючої війни та змін у системі європейської безпеки.
Президент США Дональд Трамп, який неодноразово обіцяв швидко завершити найнебезпечніші конфлікти світу, наразі не може продемонструвати жодного великого дипломатичного прориву.
Російський президент Володимир Путін дедалі частіше демонструє ознаки ізольованості та непередбачуваності, що починає непокоїти не лише його критиків, а й частину політичних союзників та представників російських еліт.
Президент Туреччини Реджеп Таїп Ердоган поступово відходить від багаторічної політики балансування між Москвою та Києвом і дедалі активніше демонструє підтримку Україні.
Колишній президент США Джо Байден виступив із однією з найгостріших критичних промов на адресу Дональда Трампа від моменту його повернення до Білого дому.
Прем'єр-міністр Вірменії Нікол Пашинян оголосив про перемогу своєї партії на парламентських виборах, отримавши мандат на продовження курсу, який дедалі більше віддаляє країну від політичного впливу Росії.
Колишня канцлерка Німеччини Ангела Меркель заявила, що останнім часом до неї неодноразово зверталися із запитаннями щодо можливої участі в переговорах із Володимиром Путіним. Водночас політикиня дала зрозуміти, що не має наміру брати на себе роль посередника між Заходом і Кремлем, наголосивши, що відповідальність за діалог із Москвою мають нести чинні керівники держав.
У Вашингтоні розгортається нова політична драма: Конгрес США ухвалює рішення щодо просування пакету допомоги Україні, незважаючи на позицію президента Дональда Трампа, який намагався загальмувати процес.
Прем’єр-міністр Вірменії Нікол Пашинян заявив, що країна ще не досягла тієї стадії євроінтеграції, коли можна проводити референдум щодо вибору між ЄС та ЄАЕС. Він наголосив, що Вірменія продовжить роботу в межах ЄАЕС, доки перспектива членства в ЄС не стане реальною.
Російський президент Володимир Путін, за даними журналістських розслідувань і низки медіа, суттєво посилив заходи безпеки навколо своєї резиденції на Валдаї та міг перевезти туди найближчих членів родини.
Україна стане одним із центральних символів головного військового параду Франції до Дня взяття Бастилії. За даними французьких ЗМІ, цьогорічне святкування 14 липня матиме виразний український акцент і стане демонстрацією підтримки Києва на тлі триваючої війни та змін у системі європейської безпеки.
Президент США Дональд Трамп, який неодноразово обіцяв швидко завершити найнебезпечніші конфлікти світу, наразі не може продемонструвати жодного великого дипломатичного прориву.
Російський президент Володимир Путін дедалі частіше демонструє ознаки ізольованості та непередбачуваності, що починає непокоїти не лише його критиків, а й частину політичних союзників та представників російських еліт.