Услід з українською, делегація Грузії відмовилася брати участь у сесії ПАРЄ
Грузинська делегація в повному складі не братиме участі в жовтневій сесії Парламентської асамблеї Ради Європи (ПАРЄ).
Остаточне рішення ще має підтвердити глава делегації депутат грузинського парламенту від партії Європейська Грузія Георгій Канделакі.
"Я підтримую цей бойкот. Я від самого початку виступав за це. Незважаючи на те, що в липні це голосування (про відновлення повноважень делегації Росії) було не на нашу користь. Тут, кажучи "наші", я маю на увазі шість країн: Україну, Грузію, Балтійські країни і Польщу, які взяли участь у демарші проти повернення Росії в ПАРЄ. Проте легітимність і моральна вищість на нашому боці. Я думаю, що ми своєю відсутністю поставимо тих колег, які прийняли, на нашу думку, помилкове рішення, у вкрай скрутне становище. Потреба переосмислити, яка ж модальність тепер у взаємовідносин ПАРЄ і Росії, постане перед ними гранично гостро", - сказав Канделакі.
Він зазначив, що повністю підтримує рішення нової української делегації не брати участь у всіх заходах сесії ПАРЄ.
Дмитро Медведєв знову вдалося привернути увагу гучними погрозами: після повідомлень про удар по Запорізькій АЕС він заявив, що Росія може завдати «симетричних ударів» по атомних станціях України та навіть Європи.
Президент Росії Володимир Путін відреагував на падіння російського дрона на багатоповерхівку в румунському Галаці, намагаючись перекласти відповідальність на Україну та звинуватити Київ у «провокації». Його заява викликала різку критику, адже трагедія стала черговим доказом того, що війна Кремля виходить за межі України та створює пряму загрозу для країн ЄС і НАТО.
Ексдиректор ЦРУ Майкл Морелл визнав: Захід не дослухався достатньо уважно до слів Путіна, коли той відкрито озвучував свої цілі у війні проти України. Він наголосив, що Кремль від самого початку прагнув знищити українську державність і підірвати європейську безпеку, а недооцінка цих планів коштувала світу дорого.
НАТО та Євросоюз виступили із жорсткою заявою після падіння російського дрона на багатоповерхівку в румунському Галаці.
У ніч проти 29 травня російський безпілотник врізався у десятиповерховий житловий будинок у румунському Галаці, поранивши двох людей. Міністр закордонних справ Лумініца Одобеску назвала інцидент «серйозною та безвідповідальною ескалацією» з боку Кремля, яка ставить під загрозу безпеку громадян та регіональну стабільність.
Кая Каллас попередила Європу: переговори з Росією можуть стати небезпечною пасткою, яка відволікає від реальних рішень і грає на руку Кремлю. Вона закликала не дозволити Москві диктувати правила та наголосила, що санкції й ключові рішення залишаються виключно у компетенції європейських держав.
Понтифік під час загальної аудієнції у Ватикані заявив, що з тривогою стежить за війною в Україні, яка останніми днями значно загострилася. Він підкреслив, що війна не створює безпеки, а лише поглиблює проблеми, руйнує домівки та місця молитви, забирає життя невинних людей.
Глава МЗС Польщі Радослав Сікорський наголосив, що сьогодні Росія не має сил для великого наступу проти НАТО, адже супутникова розвідка зафіксувала б підготовку подібного масштабу.
Президент США Дональд Трамп повідомив про результати регулярного медичного обстеження у військово-медичному центрі Волтера Ріда, назвавши їх «ідеальними». Він також заявив, що успішно пройшов когнітивний тест із 30 запитань, який, на його переконання, не зміг би скласти його попередник Барак Обама.
Володимир Путін винайшов новий спосіб заманити росіян у війну проти України: указом він дозволив учасникам бойових дій та їхнім сім’ям не гасити прострочені кредити, але лише тим, хто з 1 травня 2026 року укладе контракт із Міноборони РФ щонайменше на рік.
Дмитро Медведєв знову вдалося привернути увагу гучними погрозами: після повідомлень про удар по Запорізькій АЕС він заявив, що Росія може завдати «симетричних ударів» по атомних станціях України та навіть Європи.
Президент Росії Володимир Путін відреагував на падіння російського дрона на багатоповерхівку в румунському Галаці, намагаючись перекласти відповідальність на Україну та звинуватити Київ у «провокації». Його заява викликала різку критику, адже трагедія стала черговим доказом того, що війна Кремля виходить за межі України та створює пряму загрозу для країн ЄС і НАТО.
Ексдиректор ЦРУ Майкл Морелл визнав: Захід не дослухався достатньо уважно до слів Путіна, коли той відкрито озвучував свої цілі у війні проти України. Він наголосив, що Кремль від самого початку прагнув знищити українську державність і підірвати європейську безпеку, а недооцінка цих планів коштувала світу дорого.
НАТО та Євросоюз виступили із жорсткою заявою після падіння російського дрона на багатоповерхівку в румунському Галаці.