В Австрії відбуваються дострокові вибори до парламенту
В Австрії у неділю 29 вересня проходять дострокові парламентські вибори після травневого оприлюднення скандальних відеозаписів, які призвелу до розвалу уряду Себастіана Курца в коаліції з ультраправими.
Про це повідомляє "Європейська правда".
Опитування свідчать, що колишній канцлер Курц знову очолить уряд, проте йому необхідно буде знайти партнера по коаліції. В останніх опитуваннях підтримка партії Курца становила 33%- 34%.
Соціал-демократи, ультраправа Партія свободи, Зелені та ліберали також беруть участь у виборах. Очікується, що переговори про коаліцію будуть складними та можуть тривати тижнями.
Скандал у травні повалив уряд Курца та закінчився відставкою лідера ультраправих Гайнца-Крістіана Штрахе через так звану справу "Ібіци".
Оприлюднені відеозаписи демонстрували, як Штрахе домовлявся з нібито племінницею російського олігарха про співпрацю, обіцяючи їй державні контракти в обмін на підтримку партії.
Партія Свободи на чолі з новим лідером Норбертом Гофером сподівається на відновлення коаліції з партією Курца.
Проте не виключено, що Курц спробує утворити трипартійну коаліцію з Зеленими і лібералами - вперше в історії Австрії.
Нагадуємо, в ОБСЄ не вважають доцільним проведення виборів на Донбасі.
Командувач сил НАТО в Європі Алексус Грінкевич заявив, що коригування американської військової присутності не впливають на обороноздатність континенту. Він наголосив: Європа має достатньо ресурсів і сил, аби стримати будь-яку загрозу, а союзники залишаються єдиними у своїй рішучості.
Дональд Трамп знову пригрозив Ірану масштабним ударом, заявивши, що терпіння Вашингтона вичерпане.
Путін і Сі Цзіньпін у спільній заяві згадали Україну, закликавши до «усунення першопричин кризи» та переговорів. Кремль і Пекін підкреслили необхідність політико-дипломатичного врегулювання війни, намагаючись показати себе як сторони, що прагнуть миру.
Литовський міністр закордонних справ Кястутіс Будріс зробив гучну заяву: НАТО, за потреби, має бути готовим атакувати російський анклав у Калінінграді, аби зупинити загрозу з боку Москви. Його слова стали сигналом про новий рівень рішучості Балтії у протистоянні з Кремлем.
Це перша настільки відверта оцінка дій Кремля від китайського лідера, яка пролунала на тлі патової ситуації у війні та офіційного візиту Путіна до Пекіна.
Москва прагне показати, що союз із Китаєм стає головною опорою для Росії у протистоянні із Заходом.
У заяві Дмитра Пєскова пролунало підтвердження готовності Кремля до контактів із європейськими лідерами. Водночас він дав зрозуміти, що Москва прагне визначати формат і учасників переговорів. У Європі ж наголошують, що справжній діалог можливий лише після завершення війни та відновлення територіальної цілісності України.
Російський пропагандист поставив речнику Кремля Дмитру Пєскову незручне запитання про ядерну зброю, змусивши його виправдовуватися щодо готовності Москви застосувати ракети проти України.
Будівництво нової бальної зали Дональда Трампа у Вашингтоні зіткнулося з серйозною юридичною перешкодою: федеральний суддя заборонив продовжувати роботи через відсутність схвалення Конгресу.
Білий дім опублікував фото Дональда Трампа в образі Джеймса Бонда, що одразу викликало хвилю реакцій у світі. Президент США постає у стилізованому костюмі агента 007, тримаючи зброю та демонструючи позу класичного шпигуна.
Командувач сил НАТО в Європі Алексус Грінкевич заявив, що коригування американської військової присутності не впливають на обороноздатність континенту. Він наголосив: Європа має достатньо ресурсів і сил, аби стримати будь-яку загрозу, а союзники залишаються єдиними у своїй рішучості.
Дональд Трамп знову пригрозив Ірану масштабним ударом, заявивши, що терпіння Вашингтона вичерпане.
Путін і Сі Цзіньпін у спільній заяві згадали Україну, закликавши до «усунення першопричин кризи» та переговорів. Кремль і Пекін підкреслили необхідність політико-дипломатичного врегулювання війни, намагаючись показати себе як сторони, що прагнуть миру.
Литовський міністр закордонних справ Кястутіс Будріс зробив гучну заяву: НАТО, за потреби, має бути готовим атакувати російський анклав у Калінінграді, аби зупинити загрозу з боку Москви. Його слова стали сигналом про новий рівень рішучості Балтії у протистоянні з Кремлем.