В Індонезії помилували учителя, якого судили за сексуальне насильство
Суд Індонезії помилував канадського учителя, засудженого за сексуальне насильство над учнями в міжкультурній школі Джакарти, де навчаються діти багатьох експатріантів, дипломатів і багатих індонезійців.
Про це повідомив 12 липня, у п'ятницю, індонезійський чиновник, пише агентство Reuters.
Так, представник влади Індонезії зазначив, що вирок, винесений вчителю раніше "був пронизаний порушеннями" і звернув увагу на систему правосуддя в Південно-Східній Азії.
Як повідомляє Reuters, канадець Ніл Бантлеман і його індонезійський помічник Фердинанд Тьонг були засуджені в 2014 році за звинуваченням у сексуальних домаганнях до дітей в міжкультурній школі Джакарти.
На суді обидва звинувачені свою провину не визнали, а відсутність прозорості ведення цієї справи зазнала критики з боку Канади та Сполучених Штатів.
Шрі Утамі, генеральний директор з виправних справах Міністерства права і прав людини Індонезії, підтвердив у текстовому повідомленні Reuters, що Бантлман був помилуваний.
Брат Бентлмена Гай сказав у заяві пресі: "Я радий підтвердити, що мій брат Ніл благополучно повернувся в Канаду".
"П'ять років тому я був неправомірно звинувачений і засуджений за злочини, яких не скоював і, крім того, ніколи не скоював", - прокоментував помилування колишній в'язень Ніл Бантлеман.
Канадські ЗМІ заявили, що помічник вчителя залишився у в'язниці.
Раніше, ці двоє чоловіків були спочатку засуджені до 10 років тюремного ув'язнення, але після того як провели рік у в'язниці, були виправдані в серпні 2015 року та звільнені.
Однак Верховний суд Індонезії пізніше скасував виправдовувальний вирок, продовживши термін тюремного ув'язнення, і розпорядився про повторний арешт. Це рішення канадське посольство в Джакарті назвало несправедливим.
Бантлман у своїй заяві подякував сім'ї та друзям у всьому світі за їх підтримку і подякував "уряду Канади за їх тверду прихильність тому, щоб повернути нас додому".
Карл Більдт наголошує, що Путін та Трамп опинилися у схожій пастці: кожен розпочав війну, яку вважав легкою прогулянкою, але обидва загрузли у хаосі без шансів на перемогу. Кремль не може здолати Україну, а США не здатні зламати Іран, і тепер обидва лідери намагаються врятувати власні режими від краху.
Александр Стубб у своєму інтерв’ю підкреслив, що Європа повинна мати спільну позицію на будь-яких переговорах із Росією. Він заявив, що готовий взяти на себе роль представника ЄС, аби донести до Кремля чіткий меседж: агресія проти України не може залишитися безкарною, а мир можливий лише на справедливих умовах.
Інтерв’ю з представниками російського бізнесу, політичних кіл та західних спецслужб показують картину ізольованого Путіна, який зациклений на війні в Україні, тоді як його оточення дедалі більше усвідомлює катастрофічні наслідки для економіки та майбутнього країни.
Кая Каллас назвала удари Росії «огидними терористичними актами», спрямованими на те, щоб убити якомога більше цивільних. Вона наголосила, що використання «Орєшніка» є політичною тактикою залякування та безрозсудним ризиком ядерної ескалації, який свідчить про глухий кут, у який зайшла Москва.
П’ять країн НАТО виступили проти створення фонду щорічної допомоги Україні, який мав би забезпечити стабільне фінансування у розмірі 40 мільярдів євро. Генсек Марк Рютте заявив, що попри відсутність консенсусу, союзники продовжать підтримку Києва, адже це питання безпеки всього континенту.
Американське видання повідомило, що після рішення Дональда Трампа припинити постачання зброї Україні, посольство США в Києві залишилося без належної оборони. Це стало сигналом про різку зміну політики Вашингтона, яка поставила під сумнів безпеку дипломатів та стратегічну підтримку України.
Путін у Пекіні почув “Лебедине озеро”: натяк, який не можна ігнорувати. Символічна музика пролунала під час прийому російського лідера в Китаї, викликавши асоціації з останніми днями радянської влади та нагадуванням про крихкість його режиму.
Прессекретар президента РФ заявив, що будь-які дискусії про територіальну приналежність Калінінграда є «неприйнятними» та спрямованими на дестабілізацію регіону.
Заява пролунала як черговий сигнал тиску на Молдову та регіон, де Москва намагається утримати свій вплив, використовуючи тему «захисту співвітчизників».
Карл Більдт наголошує, що Путін та Трамп опинилися у схожій пастці: кожен розпочав війну, яку вважав легкою прогулянкою, але обидва загрузли у хаосі без шансів на перемогу. Кремль не може здолати Україну, а США не здатні зламати Іран, і тепер обидва лідери намагаються врятувати власні режими від краху.
Александр Стубб у своєму інтерв’ю підкреслив, що Європа повинна мати спільну позицію на будь-яких переговорах із Росією. Він заявив, що готовий взяти на себе роль представника ЄС, аби донести до Кремля чіткий меседж: агресія проти України не може залишитися безкарною, а мир можливий лише на справедливих умовах.
Інтерв’ю з представниками російського бізнесу, політичних кіл та західних спецслужб показують картину ізольованого Путіна, який зациклений на війні в Україні, тоді як його оточення дедалі більше усвідомлює катастрофічні наслідки для економіки та майбутнього країни.
Кая Каллас назвала удари Росії «огидними терористичними актами», спрямованими на те, щоб убити якомога більше цивільних. Вона наголосила, що використання «Орєшніка» є політичною тактикою залякування та безрозсудним ризиком ядерної ескалації, який свідчить про глухий кут, у який зайшла Москва.