В Іраку піддалися ракетному обстрілу території великих нафтових компаній
Ракета приземлилася на території, розташованої поруч зі штаб-квартирами декількох великих світових нафтових компаній, включаючи американський гігант ExxonMobil, недалеко від південного міста Іраку Басра, вранці в середу, 19 червня.
Від детонації ракети були поранені два іракських робітників.
Про це повідомляє Reuters з посиланням на місцеву поліцію.
Як зазначено в повідомленні, поліція поінформувала про те, що ракета потрапила на території бізнес-центру та житлового кварталу в Бурджезії, яка знаходиться на захід від Басри.
Там, за інформацією джерел Reuters в нафтовій галузі, що працюють, зокрема, такі компанії, як Royal Dutch Shell PLC і італійська Eni SpA.
В даний момент про кількість постраждалих від ракетного обстрілу інформація не надходила.
Нагадаємо, кількома днями раніше в Міністерстві оборони Іраку повідомили, що на території авіабази "Белед" в провінції Салахаддін впали три мінометні снаряди.
Як повідомляє телеканал "Аль-Хурра Ірак", що віщає в США арабською мовою, на авіабазі в момент обстрілу знаходилися американські військовослужбовці.
Авіабаза "Белед", на якій дислоковані літаки F-16 ВПС Іраку, розташована в 64 кілометрах від Багдада.
Рейтинг підтримки Дональда Трампа впав до найнижчої позначки за весь його другий термін. Соціологічні опитування показали різке падіння довіри серед американців, що стало сигналом про серйозну кризу в його політичному іміджі.
Прем’єр-міністр Канади Марк Карні заявив, що світові не варто просто сподіватися на повернення Сполучених Штатів до «норми».
Росія намагається знайти в Європейському Союзі нового «Орбана» – політика, здатного блокувати рішення Брюсселя та підігравати Кремлю. Про це пише The Washington Post, зазначаючи, що Москва активно придивляється до окремих лідерів у Центральній та Південній Європі, які демонструють скепсис щодо санкцій та військової допомоги Україні.
Генсек НАТО Марк Рютте заявив, що не вірить у вихід США з Альянсу, попри різкі заяви Дональда Трампа. Він наголосив, що американська «ядерна парасолька» залишається головною гарантією безпеки Європи, а ЄС має зміцнювати власну оборонну промисловість.
В Угорщині оголосили остаточні результати парламентських виборів: перемогу здобула опозиційна партія «Тиса» на чолі з Петером Мадяром, отримавши понад дві третини голосів і абсолютну більшість у парламенті.
Президент США Дональд Трамп анонсував нову угоду з Іраном, яка, за його словами, може бути підписана вже за день-два.
Дмитро Медведєв заявив про можливі удари по європейських країнах, назвавши конкретні цілі, перетворивши свій виступ на пропагандистську істерику, що має на меті залякати Захід.
Президент Росії Володимир Путін визнав падіння економіки своєї країни, заявивши, що нинішня ситуація є «складною» і що темпи зростання не відповідають очікуванням.
Дональд Трамп опинився в епіцентрі нової політичної бурі: до Конгресу США внесли резолюцію про його імпічмент, яка містить рекордні 13 статей звинувачення. Це може стати наймасштабнішим викликом його президентству, відкриваючи дискусію про межі влади та відповідальність глави держави.
Сі Цзіньпін зустрівся з міністром закордонних справ Росії Сергієм Лавровим у Пекіні, де сторони обговорили стратегічне партнерство та міжнародну ситуацію.
Рейтинг підтримки Дональда Трампа впав до найнижчої позначки за весь його другий термін. Соціологічні опитування показали різке падіння довіри серед американців, що стало сигналом про серйозну кризу в його політичному іміджі.
Прем’єр-міністр Канади Марк Карні заявив, що світові не варто просто сподіватися на повернення Сполучених Штатів до «норми».
Росія намагається знайти в Європейському Союзі нового «Орбана» – політика, здатного блокувати рішення Брюсселя та підігравати Кремлю. Про це пише The Washington Post, зазначаючи, що Москва активно придивляється до окремих лідерів у Центральній та Південній Європі, які демонструють скепсис щодо санкцій та військової допомоги Україні.
Генсек НАТО Марк Рютте заявив, що не вірить у вихід США з Альянсу, попри різкі заяви Дональда Трампа. Він наголосив, що американська «ядерна парасолька» залишається головною гарантією безпеки Європи, а ЄС має зміцнювати власну оборонну промисловість.