В Італії підірвали залишки моста, що погубив рік тому 43 людини
ІноЗМІ повідомили про підрив з метою демонтажу залишків моста в італійській Генуї, зруйнованого дощами в 2018 році.
Про це повідомляє AFP.
Як відомо, у серпні минулого року стався обвал основної конструкції моста в Генуї, в результаті якого 43 людини загинули і кілька десятків осіб отримали травми різного ступеня тяжкості.
Перед знесенням опор мосту, влада провела евакуацію жителів прилеглих районів, а також задіяла відмітні системи для "погашення" пилової хмари після підриву конструкції.
Зазначається, що "міст-вбивця" звільнив місце для будівництва нового шляхопроводу.
Видання нагадало також про події трагічного дня серпня 2018 року.
Повідомляється, що 14 серпня в Генуї обвалився міст, яким проходила автомобільна траса.
У момент обвалу на мосту було близько трьох вантажних автомобілів та ще 30 легкових машин.
Вважається, що обваленню конструкції моста посприяли проливні дощі, які накрили Геную того дня.
Зазначається, що через обвал мосту постраждали два українця, яких госпіталізували в лікарню "Сан Мартін".
Італійський уряд почав офіційне розслідування відносно оператора зруйнованого моста в місті Генуї, давши компанії термін 15 днів, щоб довести, що вона обслуговувала міст належним чином.
Нагадаємо, у Києві, в понеділок вранці 24 червня стався частковий обвал шляхопроводу на Осокорках.
Як наголошується, частини конструкції, що впали, сильно пошкодили проїжджаючий під мостом автомобіль Renault.
Александр Стубб у своєму інтерв’ю підкреслив, що Європа повинна мати спільну позицію на будь-яких переговорах із Росією. Він заявив, що готовий взяти на себе роль представника ЄС, аби донести до Кремля чіткий меседж: агресія проти України не може залишитися безкарною, а мир можливий лише на справедливих умовах.
Інтерв’ю з представниками російського бізнесу, політичних кіл та західних спецслужб показують картину ізольованого Путіна, який зациклений на війні в Україні, тоді як його оточення дедалі більше усвідомлює катастрофічні наслідки для економіки та майбутнього країни.
Кая Каллас назвала удари Росії «огидними терористичними актами», спрямованими на те, щоб убити якомога більше цивільних. Вона наголосила, що використання «Орєшніка» є політичною тактикою залякування та безрозсудним ризиком ядерної ескалації, який свідчить про глухий кут, у який зайшла Москва.
П’ять країн НАТО виступили проти створення фонду щорічної допомоги Україні, який мав би забезпечити стабільне фінансування у розмірі 40 мільярдів євро. Генсек Марк Рютте заявив, що попри відсутність консенсусу, союзники продовжать підтримку Києва, адже це питання безпеки всього континенту.
Американське видання повідомило, що після рішення Дональда Трампа припинити постачання зброї Україні, посольство США в Києві залишилося без належної оборони. Це стало сигналом про різку зміну політики Вашингтона, яка поставила під сумнів безпеку дипломатів та стратегічну підтримку України.
Путін у Пекіні почув “Лебедине озеро”: натяк, який не можна ігнорувати. Символічна музика пролунала під час прийому російського лідера в Китаї, викликавши асоціації з останніми днями радянської влади та нагадуванням про крихкість його режиму.
Прессекретар президента РФ заявив, що будь-які дискусії про територіальну приналежність Калінінграда є «неприйнятними» та спрямованими на дестабілізацію регіону.
Заява пролунала як черговий сигнал тиску на Молдову та регіон, де Москва намагається утримати свій вплив, використовуючи тему «захисту співвітчизників».
У своєму виступі він натякнув на можливість використання арсеналу РФ, що викликало різку реакцію міжнародної спільноти та нову хвилю тривоги щодо глобальної безпеки.
Александр Стубб у своєму інтерв’ю підкреслив, що Європа повинна мати спільну позицію на будь-яких переговорах із Росією. Він заявив, що готовий взяти на себе роль представника ЄС, аби донести до Кремля чіткий меседж: агресія проти України не може залишитися безкарною, а мир можливий лише на справедливих умовах.
Інтерв’ю з представниками російського бізнесу, політичних кіл та західних спецслужб показують картину ізольованого Путіна, який зациклений на війні в Україні, тоді як його оточення дедалі більше усвідомлює катастрофічні наслідки для економіки та майбутнього країни.
Кая Каллас назвала удари Росії «огидними терористичними актами», спрямованими на те, щоб убити якомога більше цивільних. Вона наголосила, що використання «Орєшніка» є політичною тактикою залякування та безрозсудним ризиком ядерної ескалації, який свідчить про глухий кут, у який зайшла Москва.
П’ять країн НАТО виступили проти створення фонду щорічної допомоги Україні, який мав би забезпечити стабільне фінансування у розмірі 40 мільярдів євро. Генсек Марк Рютте заявив, що попри відсутність консенсусу, союзники продовжать підтримку Києва, адже це питання безпеки всього континенту.