В Італії підірвали залишки моста, що погубив рік тому 43 людини
ІноЗМІ повідомили про підрив з метою демонтажу залишків моста в італійській Генуї, зруйнованого дощами в 2018 році.
Про це повідомляє AFP.
Як відомо, у серпні минулого року стався обвал основної конструкції моста в Генуї, в результаті якого 43 людини загинули і кілька десятків осіб отримали травми різного ступеня тяжкості.
Перед знесенням опор мосту, влада провела евакуацію жителів прилеглих районів, а також задіяла відмітні системи для "погашення" пилової хмари після підриву конструкції.
Зазначається, що "міст-вбивця" звільнив місце для будівництва нового шляхопроводу.
Видання нагадало також про події трагічного дня серпня 2018 року.
Повідомляється, що 14 серпня в Генуї обвалився міст, яким проходила автомобільна траса.
У момент обвалу на мосту було близько трьох вантажних автомобілів та ще 30 легкових машин.
Вважається, що обваленню конструкції моста посприяли проливні дощі, які накрили Геную того дня.
Зазначається, що через обвал мосту постраждали два українця, яких госпіталізували в лікарню "Сан Мартін".
Італійський уряд почав офіційне розслідування відносно оператора зруйнованого моста в місті Генуї, давши компанії термін 15 днів, щоб довести, що вона обслуговувала міст належним чином.
Нагадаємо, у Києві, в понеділок вранці 24 червня стався частковий обвал шляхопроводу на Осокорках.
Як наголошується, частини конструкції, що впали, сильно пошкодили проїжджаючий під мостом автомобіль Renault.
Президент США Дональд Трамп пообіцяв знову повернутися до питання санкцій проти Росії та запевнив у продовженні підтримки України, що у Києві розцінили як важливий сигнал для Кремля.
Єврокомісар з питань оборони та космосу Андрюс Кубілюс заявив, що Україна має одну з найсильніших армій сучасної Європи та повинна стати невід’ємною частиною майбутньої європейської системи безпеки.
Генеральний секретар НАТО Марк Рютте заявив, що міністр оборони США Піт Гегсет залишив зустріч глав оборонних відомств Альянсу раніше не через політичні розбіжності чи небажання зустрічатися з президентом України Володимиром Зеленським, а через заздалегідь заплановані зобов’язання.
Президент Фінляндії Александр Стубб заявив, що головна мета Росії полягає не у прямому нападі на країни НАТО, а у спробі послабити Європу, створити атмосферу страху та змусити союзників України сумніватися у власній стійкості.
Помічник Володимира Путіна Юрій Ушаков заявив, що європейські лідери нібито намагалися змінити позицію президента США Дональда Трампа щодо війни в Україні під час саміту «Групи семи» у Франції, назвавши їхні аргументи «некорисними» для Москви.
Голова Європейської ради Антоніу Кошта двічі проводив непублічні контакти з представниками Кремля щодо війни Росії проти України, намагаючись з’ясувати можливі дипломатичні шляхи завершення бойових дій.
Американські демократи заявили, що після перемоги на виборах мають намір відновити тіснішу координацію зі своїми європейськими партнерами щодо підтримки України та закликали не списувати їх із політичної гри.
Генеральний секретар НАТО Марк Рютте заявив, що Китай відіграє важливу роль у підтримці російської військової машини, допомагаючи Москві обходити міжнародні обмеження, і закликав Пекін врахувати наслідки такої політики.
Президент Росії Володимир Путін провів телефонну розмову з президентом США Дональдом Трампом, під час якої, за повідомленнями ЗМІ, порушував тему війни проти України та намагався представити власне бачення ситуації на фронті.
Президент США Дональд Трамп і російський лідер Володимир Путін опинилися у ситуації, коли вихід із розпочатих ними криз стає дедалі складнішим. Оглядач The Washington Post Девід Ігнатіус заявив, що обидва політики потрапили у «пастку влади», де визнання помилок може коштувати їм політичного впливу.
Президент США Дональд Трамп пообіцяв знову повернутися до питання санкцій проти Росії та запевнив у продовженні підтримки України, що у Києві розцінили як важливий сигнал для Кремля.
Єврокомісар з питань оборони та космосу Андрюс Кубілюс заявив, що Україна має одну з найсильніших армій сучасної Європи та повинна стати невід’ємною частиною майбутньої європейської системи безпеки.
Генеральний секретар НАТО Марк Рютте заявив, що міністр оборони США Піт Гегсет залишив зустріч глав оборонних відомств Альянсу раніше не через політичні розбіжності чи небажання зустрічатися з президентом України Володимиром Зеленським, а через заздалегідь заплановані зобов’язання.
Президент Фінляндії Александр Стубб заявив, що головна мета Росії полягає не у прямому нападі на країни НАТО, а у спробі послабити Європу, створити атмосферу страху та змусити союзників України сумніватися у власній стійкості.