В Італії підірвали залишки моста, що погубив рік тому 43 людини
ІноЗМІ повідомили про підрив з метою демонтажу залишків моста в італійській Генуї, зруйнованого дощами в 2018 році.
Про це повідомляє AFP.
Як відомо, у серпні минулого року стався обвал основної конструкції моста в Генуї, в результаті якого 43 людини загинули і кілька десятків осіб отримали травми різного ступеня тяжкості.
Перед знесенням опор мосту, влада провела евакуацію жителів прилеглих районів, а також задіяла відмітні системи для "погашення" пилової хмари після підриву конструкції.
Зазначається, що "міст-вбивця" звільнив місце для будівництва нового шляхопроводу.
Видання нагадало також про події трагічного дня серпня 2018 року.
Повідомляється, що 14 серпня в Генуї обвалився міст, яким проходила автомобільна траса.
У момент обвалу на мосту було близько трьох вантажних автомобілів та ще 30 легкових машин.
Вважається, що обваленню конструкції моста посприяли проливні дощі, які накрили Геную того дня.
Зазначається, що через обвал мосту постраждали два українця, яких госпіталізували в лікарню "Сан Мартін".
Італійський уряд почав офіційне розслідування відносно оператора зруйнованого моста в місті Генуї, давши компанії термін 15 днів, щоб довести, що вона обслуговувала міст належним чином.
Нагадаємо, у Києві, в понеділок вранці 24 червня стався частковий обвал шляхопроводу на Осокорках.
Як наголошується, частини конструкції, що впали, сильно пошкодили проїжджаючий під мостом автомобіль Renault.
Заява пролунала як черговий сигнал тиску на Молдову та регіон, де Москва намагається утримати свій вплив, використовуючи тему «захисту співвітчизників».
У своєму виступі він натякнув на можливість використання арсеналу РФ, що викликало різку реакцію міжнародної спільноти та нову хвилю тривоги щодо глобальної безпеки.
Соціологи фіксують найнижчі показники підтримки за весь другий термін, пояснюючи падіння не діями опозиції, а внутрішніми кризами та суперечливими рішеннями Білого дому.
Командувач сил НАТО в Європі Алексус Грінкевич заявив, що коригування американської військової присутності не впливають на обороноздатність континенту. Він наголосив: Європа має достатньо ресурсів і сил, аби стримати будь-яку загрозу, а союзники залишаються єдиними у своїй рішучості.
Дональд Трамп знову пригрозив Ірану масштабним ударом, заявивши, що терпіння Вашингтона вичерпане.
Путін і Сі Цзіньпін у спільній заяві згадали Україну, закликавши до «усунення першопричин кризи» та переговорів. Кремль і Пекін підкреслили необхідність політико-дипломатичного врегулювання війни, намагаючись показати себе як сторони, що прагнуть миру.
Литовський міністр закордонних справ Кястутіс Будріс зробив гучну заяву: НАТО, за потреби, має бути готовим атакувати російський анклав у Калінінграді, аби зупинити загрозу з боку Москви. Його слова стали сигналом про новий рівень рішучості Балтії у протистоянні з Кремлем.
Це перша настільки відверта оцінка дій Кремля від китайського лідера, яка пролунала на тлі патової ситуації у війні та офіційного візиту Путіна до Пекіна.
Москва прагне показати, що союз із Китаєм стає головною опорою для Росії у протистоянні із Заходом.
Заява пролунала як черговий сигнал тиску на Молдову та регіон, де Москва намагається утримати свій вплив, використовуючи тему «захисту співвітчизників».
У своєму виступі він натякнув на можливість використання арсеналу РФ, що викликало різку реакцію міжнародної спільноти та нову хвилю тривоги щодо глобальної безпеки.
Соціологи фіксують найнижчі показники підтримки за весь другий термін, пояснюючи падіння не діями опозиції, а внутрішніми кризами та суперечливими рішеннями Білого дому.