"Велика сімка" підписала зобов'язання по досягненню нульового рівня викидів до 2050 року
Лідери країн Великої сімки (G7) узгодили спільні зобов'язання по досягненню нульового рівня викидів до 2050 року. Угода G7 про припинення глобального фінансування вугільної промисловості є великим досягненням і служить переконливим сигналом для світу, переконана президент Єврокомісії Урсула фон дер Ляєн.
Велика сімка домовилася про досягнення нульового рівня викидів до 2050 року. Про це в своєму Twitter написала президент Єврокомісії Урсула фон дер Ляйен в неділю, 13 червня.
"G7. Партнери підписують знакова спільне зобов'язання щодо досягнення нульового рівня викидів до 2050 року та утримання підвищення температури на 1,5°C, в межах досяжності. Ми зробимо все можливе, щоб досягти 1.5 градусів", - написала фон дер Ляєн.
Вона додала, що ЄС прагне декарбонізувати енергетичний сектор. За словами фон дер Ляєн, 25% енергії Європейського Союзу надходить з відновлювальних джерел, ЄС планує вийти на 38% до 2030 року. Партнери погоджуються поступово відмовитися від вугілля. Угода G7 про припинення глобального фінансування вугільної промисловості є великим досягненням і служить переконливим сигналом для світу, підкреслила президент Єврокомісії.
Нагадаємо, що напередодні канцлер ФРН Ангела Меркель поговорила з президентом США Джо Байденом про "Північний потік-2" та Україну. Також ASPI news повідомляло, що президент Володимир Зеленський переконаний, що зупинити будівництво "Північного потоку-2" здатні тільки США і Джо Байден за підтримки Конгресу.
Конфлікт навколо Ірану поступово набуває ознак ширшого міжнародного протистояння. За даними американських посадовців, росія передає Тегерану розвідувальну інформацію, яка може використовуватися для атак на військові об’єкти США на Близькому Сході.
Заяви американської влади про війну проти Ірану дедалі частіше порівнюють із кремлівською риторикою щодо України. Аналітики звертають увагу на схожі формулювання, які можуть свідчити про небезпеку затяжного конфлікту з невизначеними цілями.
Останні заяви президента США Дональда Трампа свідчать про те, що Ізраїль відіграє одну з центральних ролей у формуванні стратегії військової кампанії проти Ірану. За словами американського лідера, питання завершення воєнної операції обговорюється у тісній координації з прем’єр-міністром Ізраїлю Біньяміном Нетаньяху, хоча остаточне рішення залишається за Вашингтоном.
Останні заяви президента США Дональда Трампа свідчать про те, що Ізраїль відіграє одну з центральних ролей у формуванні стратегії військової кампанії проти Ірану. За словами американського лідера, питання завершення воєнної операції обговорюється у тісній координації з прем’єр-міністром Ізраїлю Біньяміном Нетаньяху, хоча остаточне рішення залишається за Вашингтоном.
Президент США Дональд Трамп озвучив жорстку умову завершення військової операції проти Ірану — безумовна капітуляція країни. Він заявив, що переговори неможливі, а допомога Ірану стане реальною лише після його повної поразки.
Президент США Дональд Трамп розпочав військову кампанію проти Ірану, проголосивши мету зміни режиму. Проте експерти застерігають: без внутрішньої опозиції в Ірані та міжнародної підтримки ця стратегія може перетворитися на небезпечний прорахунок, що поставить під загрозу стабільність Близького Сходу та позиції Вашингтона у світі.
Міністерство юстиції США оприлюднило нові документи у справі Джеффрі Епштейна, які стосуються президента Дональда Трампа. У матеріалах містяться резюме та нотатки трьох інтерв’ю ФБР із жінкою, яка заявила про сексуальне насильство з його боку ще у 1980-х роках.
Сергій Лавров заявив, що Росія «готова до переговорів» щодо завершення війни в Україні, але звинуватив США у використанні діалогу як прикриття для постачання зброї та розвідданих Києву. Ця риторика вкотре демонструє, що Москва намагається перекласти відповідальність за продовження війни на Захід.
Кремль запевняє, що Іран не просив у Росії допомоги, окрім політичної підтримки. Водночас західні джерела повідомляють про таємну угоду між Москвою та Тегераном на сотні мільйонів євро щодо закупівлі сучасних систем ППО.
Заяви керівництва Пентагону про завершення епохи «політкоректних воєн» свідчать про можливу зміну підходів Сполучених Штатів до військових операцій на Близькому Сході. Паралельно з цим Вашингтон продовжує перекидати додаткові сили в регіон, що посилює напруження навколо Ірану.
Конфлікт навколо Ірану поступово набуває ознак ширшого міжнародного протистояння. За даними американських посадовців, росія передає Тегерану розвідувальну інформацію, яка може використовуватися для атак на військові об’єкти США на Близькому Сході.
Заяви американської влади про війну проти Ірану дедалі частіше порівнюють із кремлівською риторикою щодо України. Аналітики звертають увагу на схожі формулювання, які можуть свідчити про небезпеку затяжного конфлікту з невизначеними цілями.
Останні заяви президента США Дональда Трампа свідчать про те, що Ізраїль відіграє одну з центральних ролей у формуванні стратегії військової кампанії проти Ірану. За словами американського лідера, питання завершення воєнної операції обговорюється у тісній координації з прем’єр-міністром Ізраїлю Біньяміном Нетаньяху, хоча остаточне рішення залишається за Вашингтоном.
Останні заяви президента США Дональда Трампа свідчать про те, що Ізраїль відіграє одну з центральних ролей у формуванні стратегії військової кампанії проти Ірану. За словами американського лідера, питання завершення воєнної операції обговорюється у тісній координації з прем’єр-міністром Ізраїлю Біньяміном Нетаньяху, хоча остаточне рішення залишається за Вашингтоном.