Вибір Трампа для департаменту юстиції викликав критику з боку лідерів правозахисних організацій - Алі Реза Резазаде
Віце-президент іранської опозиції у Вашингтоні (NIC) Алі Реза Резазаде вказує, що призначення Харміт К. Діллон, відомої прихильниці Дональда Трампа, на посаду помічника генерального прокурора у відділі громадянських прав викликало занепокоєння серед правозахисників, які вважають, що її ідеологічні переконання можуть поставити під загрозу дотримання прав маргіналізованих груп.
Харміт К. Діллон — юристка з Каліфорнії та колишня посадовиця Республіканської партії штату, яка відома своєю критикою корпоративних ініціатив з різноманітності, прав трансгендерів і політики локдаунів через коронавірус. Якщо її кандидатуру затвердить Сенат, Діллон очолить команду з сотень юристів, які займаються справами, пов’язаними з антидискримінацією та виборчими правами. Проте очікується, що під її керівництвом відбудеться значний зсув у пріоритетах у порівнянні з адміністрацією Байдена.
Діллон заснувала власну юридичну фірму у 2006 році та брала участь у справах, пов’язаних із законами про виборчі права, перерозподілом округів та іншими питаннями на користь республіканців. Вона стала однією з головних захисників безпідставних заяв Трампа про масові фальсифікації на виборах у 2020 році, закликаючи Верховний суд підтримати його спроби скасувати результати голосування у ключових штатах.
Перед виборами у листопаді 2024 року Діллон повторила свої непідтверджені заяви про шахрайство, ставлячи під сумнів організацію виборів у таких демократично-орієнтованих містах, як Аризона, Мічиган, Вісконсін і Пенсильванія.
“Закони, ухвалені законодавцями, повністю ігноруються… Невелика кількість необраних бюрократів або обраних осіб змінюють результати виборів у кількох округах, і це впливає на підсумок національних виборів — це саме те, що сталося у 2020 році”, — заявила Діллон у жовтні під час подкасту, який вела Ніколь Шанахан, колишня демократка, яка стала прихильницею Трампа.
#алірезазаде #трамп #вибори #сша #політика #діллон #правозахисники
Карл Більдт наголошує, що Путін та Трамп опинилися у схожій пастці: кожен розпочав війну, яку вважав легкою прогулянкою, але обидва загрузли у хаосі без шансів на перемогу. Кремль не може здолати Україну, а США не здатні зламати Іран, і тепер обидва лідери намагаються врятувати власні режими від краху.
Александр Стубб у своєму інтерв’ю підкреслив, що Європа повинна мати спільну позицію на будь-яких переговорах із Росією. Він заявив, що готовий взяти на себе роль представника ЄС, аби донести до Кремля чіткий меседж: агресія проти України не може залишитися безкарною, а мир можливий лише на справедливих умовах.
Інтерв’ю з представниками російського бізнесу, політичних кіл та західних спецслужб показують картину ізольованого Путіна, який зациклений на війні в Україні, тоді як його оточення дедалі більше усвідомлює катастрофічні наслідки для економіки та майбутнього країни.
Кая Каллас назвала удари Росії «огидними терористичними актами», спрямованими на те, щоб убити якомога більше цивільних. Вона наголосила, що використання «Орєшніка» є політичною тактикою залякування та безрозсудним ризиком ядерної ескалації, який свідчить про глухий кут, у який зайшла Москва.
П’ять країн НАТО виступили проти створення фонду щорічної допомоги Україні, який мав би забезпечити стабільне фінансування у розмірі 40 мільярдів євро. Генсек Марк Рютте заявив, що попри відсутність консенсусу, союзники продовжать підтримку Києва, адже це питання безпеки всього континенту.
Американське видання повідомило, що після рішення Дональда Трампа припинити постачання зброї Україні, посольство США в Києві залишилося без належної оборони. Це стало сигналом про різку зміну політики Вашингтона, яка поставила під сумнів безпеку дипломатів та стратегічну підтримку України.
Путін у Пекіні почув “Лебедине озеро”: натяк, який не можна ігнорувати. Символічна музика пролунала під час прийому російського лідера в Китаї, викликавши асоціації з останніми днями радянської влади та нагадуванням про крихкість його режиму.
Прессекретар президента РФ заявив, що будь-які дискусії про територіальну приналежність Калінінграда є «неприйнятними» та спрямованими на дестабілізацію регіону.
Заява пролунала як черговий сигнал тиску на Молдову та регіон, де Москва намагається утримати свій вплив, використовуючи тему «захисту співвітчизників».
Карл Більдт наголошує, що Путін та Трамп опинилися у схожій пастці: кожен розпочав війну, яку вважав легкою прогулянкою, але обидва загрузли у хаосі без шансів на перемогу. Кремль не може здолати Україну, а США не здатні зламати Іран, і тепер обидва лідери намагаються врятувати власні режими від краху.
Александр Стубб у своєму інтерв’ю підкреслив, що Європа повинна мати спільну позицію на будь-яких переговорах із Росією. Він заявив, що готовий взяти на себе роль представника ЄС, аби донести до Кремля чіткий меседж: агресія проти України не може залишитися безкарною, а мир можливий лише на справедливих умовах.
Інтерв’ю з представниками російського бізнесу, політичних кіл та західних спецслужб показують картину ізольованого Путіна, який зациклений на війні в Україні, тоді як його оточення дедалі більше усвідомлює катастрофічні наслідки для економіки та майбутнього країни.
Кая Каллас назвала удари Росії «огидними терористичними актами», спрямованими на те, щоб убити якомога більше цивільних. Вона наголосила, що використання «Орєшніка» є політичною тактикою залякування та безрозсудним ризиком ядерної ескалації, який свідчить про глухий кут, у який зайшла Москва.