Вибори у Держдуму РФ: путінська партія погіршила свої показники у Криму
У понеділок, 20 вересня, т.зв. "виборчком" на тимчасово окупованому росіянами українському півострову оголосив про результати голосування кримчан на виборах до Держдуми Росії. При цьому явка на виборах, що тривали три дні, з 17 по 19 вересня, склала 49,75%.
Очільник підконтрольного Росії виборчкому Криму Михайло Малишев заявив, що у всіх кримськихм округах, тобто Сімферопольському, Керченському та Євпаторійському лідерами є провладна партія «Единая Россия», яка набрала 63,33% голосів. В одномандатних округах перемогли кандидати від «ЕдРо» – Олексій Черняк (49,37% голосів, Сімферополь), Костянтин Бахарев (63,6%, Керч), Леонід Бабашов (58,17%, Євпаторія).
У порівнянні з минулими незаконними виборами 2016 року, «Единая Россия» погіршила свої показники. П'ять років тому за партію Володимира Путіна проголосували в Сімферопольському окрузі 68,6%, Керченському – 74,3%, Євпаторійському – 75%.
ASPI news інформувало, що голова делегації Росії на мінських переговорах Борис Гризлов на засіданні ТКГ заявив, що питання виборів до російської Держдуми не стосується Мінських угод. Про це повідомив представник Донецька у Тристоронній контактній групі з мирного врегулювання Сергій Гармаш. Також ми повідомляли, що парламент України розкритикував організацію Росією виборів в окупованому Криму. Депутати мають намір звертатися до міжнародної спільноти стосовно дій російської окупаційної адміністрації.
Литовський міністр закордонних справ Кястутіс Будріс зробив гучну заяву: НАТО, за потреби, має бути готовим атакувати російський анклав у Калінінграді, аби зупинити загрозу з боку Москви. Його слова стали сигналом про новий рівень рішучості Балтії у протистоянні з Кремлем.
Це перша настільки відверта оцінка дій Кремля від китайського лідера, яка пролунала на тлі патової ситуації у війні та офіційного візиту Путіна до Пекіна.
Москва прагне показати, що союз із Китаєм стає головною опорою для Росії у протистоянні із Заходом.
У заяві Дмитра Пєскова пролунало підтвердження готовності Кремля до контактів із європейськими лідерами. Водночас він дав зрозуміти, що Москва прагне визначати формат і учасників переговорів. У Європі ж наголошують, що справжній діалог можливий лише після завершення війни та відновлення територіальної цілісності України.
Російський пропагандист поставив речнику Кремля Дмитру Пєскову незручне запитання про ядерну зброю, змусивши його виправдовуватися щодо готовності Москви застосувати ракети проти України.
Будівництво нової бальної зали Дональда Трампа у Вашингтоні зіткнулося з серйозною юридичною перешкодою: федеральний суддя заборонив продовжувати роботи через відсутність схвалення Конгресу.
Білий дім опублікував фото Дональда Трампа в образі Джеймса Бонда, що одразу викликало хвилю реакцій у світі. Президент США постає у стилізованому костюмі агента 007, тримаючи зброю та демонструючи позу класичного шпигуна.
Росія на переговорах із ЄС у Кишиневі висунула вимогу щодо складу посередників, фактично намагаючись заблокувати участь окремих європейських дипломатів.
Американські психіатри заявили, що поведінка Дональда Трампа може свідчити про психічні розлади, які становлять загрозу для його здатності керувати державою. Експерти наголошують, що його агресивні висловлювання, схильність до маніпуляцій та відсутність емпатії можуть бути ознаками серйозних патологій.
Китай після зустрічі Дональда Трампа та Сі Цзіньпіна заявив про готовність разом із США сприяти завершенню війни Росії проти України, наголосивши, що складні проблеми не мають простих рішень і мирні переговори потребують часу.
Литовський міністр закордонних справ Кястутіс Будріс зробив гучну заяву: НАТО, за потреби, має бути готовим атакувати російський анклав у Калінінграді, аби зупинити загрозу з боку Москви. Його слова стали сигналом про новий рівень рішучості Балтії у протистоянні з Кремлем.
Це перша настільки відверта оцінка дій Кремля від китайського лідера, яка пролунала на тлі патової ситуації у війні та офіційного візиту Путіна до Пекіна.
Москва прагне показати, що союз із Китаєм стає головною опорою для Росії у протистоянні із Заходом.
У заяві Дмитра Пєскова пролунало підтвердження готовності Кремля до контактів із європейськими лідерами. Водночас він дав зрозуміти, що Москва прагне визначати формат і учасників переговорів. У Європі ж наголошують, що справжній діалог можливий лише після завершення війни та відновлення територіальної цілісності України.