Вірогідний наступник Путіна, голова Радбезу РФ Патрушев, пояснив цілі вторгнення в Україну
Секретар Ради безпеки РФ Микола Патрушев заявив, що Росія не обмежує себе термінами у війні проти України. Країни НАТО нібито зацікавлені у затяжній війні, а Росія має право вимагати "репарації".
Про це Микола Патрушев сказав в інтерв'ю газеті "Аргументы и факты": "Ми не женемося за строками. Нацизм потрібно або викорінити на 100%, або він підніме голову вже за кілька років, причому ще більш потворною формою. Усі цілі, поставлені президентом Росії, будуть виконані. Інакше й бути не може, оскільки правда, зокрема історична, на нашому боці".
Патрушев, пославшись на слова генерала Скобелєва (1843-1882), натякнув, що Росія дозволяє собі розкіш "воювати з почуття співчуття". Секретар російського Радбезу лицемірно запевнив, що "долю України визначатиме народ, який проживає на її території", а РФ нібито "ніколи не розпоряджалася долями суверенних держав".
На заяви президента Володимира Зеленського про те, що Росія має виплатити Україні репарації, Патрушев парирував: "Це Росія має право вимагати репарації від країн, які спонсорували нацистів в Україні, та злочинного київського режиму". Глава Радбезу РФ не визнає за росіянами жодної провини у знищенні українців та їхніх міст, а стверджує, що жителі ОРДЛО та весь український народ заслуговують на "репарації від основних призвідників конфлікту, тобто США та Англії".
Патрушев заявив, що "фактичне керівництво натовців київською владою призвело до катастрофічного сценарію": "Якби Україна залишалася самостійною, а не керувалася нинішнім маріонетковим режимом, одержимим ідеєю вступу до НАТО та ЄС, то вона давно вже вигнала б зі своєї землі всю нацистську нечисть. Тим часом ідеальним сценарієм для всього Північноатлантичного альянсу на чолі зі США бачиться нескінченно тліючий конфлікт у цій країні. Україна потрібна Заходу як противага Росії, а також як полігон для утилізації застарілого озброєння. Підігріваючи військові дії, США накачують грошима свій оборонно-промисловий комплекс, знову, як і у війнах XX ст., залишаючись у виграші. При цьому мешканців України Штати розглядають як витратний матеріал, якому немає місця в тому самому "золотому мільярді".
Патрушев стверджує, що НАТО – це "не оборонний, а чистої води агресивний наступальний військовий блок", і що Фінляндію та Швецію зараз "штовхають на авантюру". Він підкреслив, що Росія у разі розширення військової інфраструктури альянсу на території Фінляндії та Швеції "сприйме це як пряму загрозу власній безпеці і зобов'язана буде відреагувати".
Дональд Трамп опинився в епіцентрі політичного шторму: понад вісімдесят конгресменів-демократів вимагають його усунення через 25-ту поправку, заявляючи, що президент своїми погрозами знищити Іран поставив під загрозу міжнародну стабільність і саму демократію США.
Брюссель підтвердив принцип колективної безпеки, наголосивши, що агресія проти будь-якої держави-члена означатиме агресію проти всього Європейського Союзу.
Венс заявив, що політика Віктора Орбана у контексті війни в Україні заслуговує на увагу, що викликало дискусії серед європейських партнерів та в Києві.
Президент США вкотре заявив про свою прихильність до угорського прем’єра, що викликало неоднозначну реакцію в Європі та Україні.
Американське видання повідомило, що домовленість між Вашингтоном і Тегераном стала результатом складних переговорів із залученням посередників та європейських партнерів.
За інформацією журналістів, саме міжнародні посередники та європейські партнери змогли переконати Тегеран погодитися на тимчасове припинення конфлікту зі Сполученими Штатами.
У Вашингтоні заявили, що навіть коротка пауза у війні є результатом американських дипломатичних зусиль і підтвердженням впливу США на глобальну політику.
Президент США Дональд Трамп заявив, що його слова «бувай-бувай» були емоційним зверненням до політичних опонентів, а не сигналом для союзників.
Forbes повідомляє, що президент США Дональд Трамп інвестує мільярди у нові системи озброєння, які не здатні забезпечити стратегічну перевагу навіть проти Ірану.
Президент США Дональд Трамп заявив, що не планує жодних військових дій проти Канади, назвавши поширені чутки «абсурдними».
Дональд Трамп опинився в епіцентрі політичного шторму: понад вісімдесят конгресменів-демократів вимагають його усунення через 25-ту поправку, заявляючи, що президент своїми погрозами знищити Іран поставив під загрозу міжнародну стабільність і саму демократію США.
Брюссель підтвердив принцип колективної безпеки, наголосивши, що агресія проти будь-якої держави-члена означатиме агресію проти всього Європейського Союзу.
Венс заявив, що політика Віктора Орбана у контексті війни в Україні заслуговує на увагу, що викликало дискусії серед європейських партнерів та в Києві.
Президент США вкотре заявив про свою прихильність до угорського прем’єра, що викликало неоднозначну реакцію в Європі та Україні.