Вірогідний наступник Путіна, голова Радбезу РФ Патрушев, пояснив цілі вторгнення в Україну
Секретар Ради безпеки РФ Микола Патрушев заявив, що Росія не обмежує себе термінами у війні проти України. Країни НАТО нібито зацікавлені у затяжній війні, а Росія має право вимагати "репарації".
Про це Микола Патрушев сказав в інтерв'ю газеті "Аргументы и факты": "Ми не женемося за строками. Нацизм потрібно або викорінити на 100%, або він підніме голову вже за кілька років, причому ще більш потворною формою. Усі цілі, поставлені президентом Росії, будуть виконані. Інакше й бути не може, оскільки правда, зокрема історична, на нашому боці".
Патрушев, пославшись на слова генерала Скобелєва (1843-1882), натякнув, що Росія дозволяє собі розкіш "воювати з почуття співчуття". Секретар російського Радбезу лицемірно запевнив, що "долю України визначатиме народ, який проживає на її території", а РФ нібито "ніколи не розпоряджалася долями суверенних держав".
На заяви президента Володимира Зеленського про те, що Росія має виплатити Україні репарації, Патрушев парирував: "Це Росія має право вимагати репарації від країн, які спонсорували нацистів в Україні, та злочинного київського режиму". Глава Радбезу РФ не визнає за росіянами жодної провини у знищенні українців та їхніх міст, а стверджує, що жителі ОРДЛО та весь український народ заслуговують на "репарації від основних призвідників конфлікту, тобто США та Англії".
Патрушев заявив, що "фактичне керівництво натовців київською владою призвело до катастрофічного сценарію": "Якби Україна залишалася самостійною, а не керувалася нинішнім маріонетковим режимом, одержимим ідеєю вступу до НАТО та ЄС, то вона давно вже вигнала б зі своєї землі всю нацистську нечисть. Тим часом ідеальним сценарієм для всього Північноатлантичного альянсу на чолі зі США бачиться нескінченно тліючий конфлікт у цій країні. Україна потрібна Заходу як противага Росії, а також як полігон для утилізації застарілого озброєння. Підігріваючи військові дії, США накачують грошима свій оборонно-промисловий комплекс, знову, як і у війнах XX ст., залишаючись у виграші. При цьому мешканців України Штати розглядають як витратний матеріал, якому немає місця в тому самому "золотому мільярді".
Патрушев стверджує, що НАТО – це "не оборонний, а чистої води агресивний наступальний військовий блок", і що Фінляндію та Швецію зараз "штовхають на авантюру". Він підкреслив, що Росія у разі розширення військової інфраструктури альянсу на території Фінляндії та Швеції "сприйме це як пряму загрозу власній безпеці і зобов'язана буде відреагувати".
Володимир Путін винайшов новий спосіб заманити росіян у війну проти України: указом він дозволив учасникам бойових дій та їхнім сім’ям не гасити прострочені кредити, але лише тим, хто з 1 травня 2026 року укладе контракт із Міноборони РФ щонайменше на рік.
Карл Більдт наголошує, що Путін та Трамп опинилися у схожій пастці: кожен розпочав війну, яку вважав легкою прогулянкою, але обидва загрузли у хаосі без шансів на перемогу. Кремль не може здолати Україну, а США не здатні зламати Іран, і тепер обидва лідери намагаються врятувати власні режими від краху.
Александр Стубб у своєму інтерв’ю підкреслив, що Європа повинна мати спільну позицію на будь-яких переговорах із Росією. Він заявив, що готовий взяти на себе роль представника ЄС, аби донести до Кремля чіткий меседж: агресія проти України не може залишитися безкарною, а мир можливий лише на справедливих умовах.
Інтерв’ю з представниками російського бізнесу, політичних кіл та західних спецслужб показують картину ізольованого Путіна, який зациклений на війні в Україні, тоді як його оточення дедалі більше усвідомлює катастрофічні наслідки для економіки та майбутнього країни.
Кая Каллас назвала удари Росії «огидними терористичними актами», спрямованими на те, щоб убити якомога більше цивільних. Вона наголосила, що використання «Орєшніка» є політичною тактикою залякування та безрозсудним ризиком ядерної ескалації, який свідчить про глухий кут, у який зайшла Москва.
П’ять країн НАТО виступили проти створення фонду щорічної допомоги Україні, який мав би забезпечити стабільне фінансування у розмірі 40 мільярдів євро. Генсек Марк Рютте заявив, що попри відсутність консенсусу, союзники продовжать підтримку Києва, адже це питання безпеки всього континенту.
Американське видання повідомило, що після рішення Дональда Трампа припинити постачання зброї Україні, посольство США в Києві залишилося без належної оборони. Це стало сигналом про різку зміну політики Вашингтона, яка поставила під сумнів безпеку дипломатів та стратегічну підтримку України.
Путін у Пекіні почув “Лебедине озеро”: натяк, який не можна ігнорувати. Символічна музика пролунала під час прийому російського лідера в Китаї, викликавши асоціації з останніми днями радянської влади та нагадуванням про крихкість його режиму.
Прессекретар президента РФ заявив, що будь-які дискусії про територіальну приналежність Калінінграда є «неприйнятними» та спрямованими на дестабілізацію регіону.
Володимир Путін винайшов новий спосіб заманити росіян у війну проти України: указом він дозволив учасникам бойових дій та їхнім сім’ям не гасити прострочені кредити, але лише тим, хто з 1 травня 2026 року укладе контракт із Міноборони РФ щонайменше на рік.
Карл Більдт наголошує, що Путін та Трамп опинилися у схожій пастці: кожен розпочав війну, яку вважав легкою прогулянкою, але обидва загрузли у хаосі без шансів на перемогу. Кремль не може здолати Україну, а США не здатні зламати Іран, і тепер обидва лідери намагаються врятувати власні режими від краху.
Александр Стубб у своєму інтерв’ю підкреслив, що Європа повинна мати спільну позицію на будь-яких переговорах із Росією. Він заявив, що готовий взяти на себе роль представника ЄС, аби донести до Кремля чіткий меседж: агресія проти України не може залишитися безкарною, а мир можливий лише на справедливих умовах.
Інтерв’ю з представниками російського бізнесу, політичних кіл та західних спецслужб показують картину ізольованого Путіна, який зациклений на війні в Україні, тоді як його оточення дедалі більше усвідомлює катастрофічні наслідки для економіки та майбутнього країни.