Вірогідний наступник Путіна, голова Радбезу РФ Патрушев, пояснив цілі вторгнення в Україну
Секретар Ради безпеки РФ Микола Патрушев заявив, що Росія не обмежує себе термінами у війні проти України. Країни НАТО нібито зацікавлені у затяжній війні, а Росія має право вимагати "репарації".
Про це Микола Патрушев сказав в інтерв'ю газеті "Аргументы и факты": "Ми не женемося за строками. Нацизм потрібно або викорінити на 100%, або він підніме голову вже за кілька років, причому ще більш потворною формою. Усі цілі, поставлені президентом Росії, будуть виконані. Інакше й бути не може, оскільки правда, зокрема історична, на нашому боці".
Патрушев, пославшись на слова генерала Скобелєва (1843-1882), натякнув, що Росія дозволяє собі розкіш "воювати з почуття співчуття". Секретар російського Радбезу лицемірно запевнив, що "долю України визначатиме народ, який проживає на її території", а РФ нібито "ніколи не розпоряджалася долями суверенних держав".
На заяви президента Володимира Зеленського про те, що Росія має виплатити Україні репарації, Патрушев парирував: "Це Росія має право вимагати репарації від країн, які спонсорували нацистів в Україні, та злочинного київського режиму". Глава Радбезу РФ не визнає за росіянами жодної провини у знищенні українців та їхніх міст, а стверджує, що жителі ОРДЛО та весь український народ заслуговують на "репарації від основних призвідників конфлікту, тобто США та Англії".
Патрушев заявив, що "фактичне керівництво натовців київською владою призвело до катастрофічного сценарію": "Якби Україна залишалася самостійною, а не керувалася нинішнім маріонетковим режимом, одержимим ідеєю вступу до НАТО та ЄС, то вона давно вже вигнала б зі своєї землі всю нацистську нечисть. Тим часом ідеальним сценарієм для всього Північноатлантичного альянсу на чолі зі США бачиться нескінченно тліючий конфлікт у цій країні. Україна потрібна Заходу як противага Росії, а також як полігон для утилізації застарілого озброєння. Підігріваючи військові дії, США накачують грошима свій оборонно-промисловий комплекс, знову, як і у війнах XX ст., залишаючись у виграші. При цьому мешканців України Штати розглядають як витратний матеріал, якому немає місця в тому самому "золотому мільярді".
Патрушев стверджує, що НАТО – це "не оборонний, а чистої води агресивний наступальний військовий блок", і що Фінляндію та Швецію зараз "штовхають на авантюру". Він підкреслив, що Росія у разі розширення військової інфраструктури альянсу на території Фінляндії та Швеції "сприйме це як пряму загрозу власній безпеці і зобов'язана буде відреагувати".
Командувач сил НАТО в Європі Алексус Грінкевич заявив, що коригування американської військової присутності не впливають на обороноздатність континенту. Він наголосив: Європа має достатньо ресурсів і сил, аби стримати будь-яку загрозу, а союзники залишаються єдиними у своїй рішучості.
Дональд Трамп знову пригрозив Ірану масштабним ударом, заявивши, що терпіння Вашингтона вичерпане.
Путін і Сі Цзіньпін у спільній заяві згадали Україну, закликавши до «усунення першопричин кризи» та переговорів. Кремль і Пекін підкреслили необхідність політико-дипломатичного врегулювання війни, намагаючись показати себе як сторони, що прагнуть миру.
Литовський міністр закордонних справ Кястутіс Будріс зробив гучну заяву: НАТО, за потреби, має бути готовим атакувати російський анклав у Калінінграді, аби зупинити загрозу з боку Москви. Його слова стали сигналом про новий рівень рішучості Балтії у протистоянні з Кремлем.
Це перша настільки відверта оцінка дій Кремля від китайського лідера, яка пролунала на тлі патової ситуації у війні та офіційного візиту Путіна до Пекіна.
Москва прагне показати, що союз із Китаєм стає головною опорою для Росії у протистоянні із Заходом.
У заяві Дмитра Пєскова пролунало підтвердження готовності Кремля до контактів із європейськими лідерами. Водночас він дав зрозуміти, що Москва прагне визначати формат і учасників переговорів. У Європі ж наголошують, що справжній діалог можливий лише після завершення війни та відновлення територіальної цілісності України.
Російський пропагандист поставив речнику Кремля Дмитру Пєскову незручне запитання про ядерну зброю, змусивши його виправдовуватися щодо готовності Москви застосувати ракети проти України.
Будівництво нової бальної зали Дональда Трампа у Вашингтоні зіткнулося з серйозною юридичною перешкодою: федеральний суддя заборонив продовжувати роботи через відсутність схвалення Конгресу.
Білий дім опублікував фото Дональда Трампа в образі Джеймса Бонда, що одразу викликало хвилю реакцій у світі. Президент США постає у стилізованому костюмі агента 007, тримаючи зброю та демонструючи позу класичного шпигуна.
Командувач сил НАТО в Європі Алексус Грінкевич заявив, що коригування американської військової присутності не впливають на обороноздатність континенту. Він наголосив: Європа має достатньо ресурсів і сил, аби стримати будь-яку загрозу, а союзники залишаються єдиними у своїй рішучості.
Дональд Трамп знову пригрозив Ірану масштабним ударом, заявивши, що терпіння Вашингтона вичерпане.
Путін і Сі Цзіньпін у спільній заяві згадали Україну, закликавши до «усунення першопричин кризи» та переговорів. Кремль і Пекін підкреслили необхідність політико-дипломатичного врегулювання війни, намагаючись показати себе як сторони, що прагнуть миру.
Литовський міністр закордонних справ Кястутіс Будріс зробив гучну заяву: НАТО, за потреби, має бути готовим атакувати російський анклав у Калінінграді, аби зупинити загрозу з боку Москви. Його слова стали сигналом про новий рівень рішучості Балтії у протистоянні з Кремлем.