Вісім країн Європи заявили про зупинку дії низки статей Конвенції з прав людини
Жорсткі карантинні заходи, спрямовані на боротьбу з поширенням COVID-19, стали причиною зупинки у восьми країнах-членів Ради Європи дії деяких статей Європейської конвенції з прав людини.
Про це повідомляє видання DW, яке зазначає, що України в цьому списку немає. Повідомляється, що Рада Європи не отримувала від України повідомлення про призупинення дії окремих статей Конвенції з прав людини.
Це випливає з повідомлення, розміщеного на сайті Європейського суду з прав людини (ЄСПЛ). "У березні та квітні 2020 року в контексті кризи у сфері охорони здоров'я через COVID-19 Латвія, Румунія, Вірменія, Республіка Молдова, Естонія, Грузія, Албанія і Північна Македонія повідомили генеральному секретарю Ради Європи про своє рішення використовувати статтю 15 ЄКПЛ", - йдеться в повідомленні.
Стаття 15 ЄКПЛ передбачає, що країни-підписанти можуть відступити від своїх зобов'язань "у разі війни або за інших надзвичайних обставин, що загрожують життю нації". На цей випадок влада країни "може вживати заходів, що відступають від її зобов'язань за цією Конвенцією тільки в тих межах, яких вимагає гострота положення".
Треба відзначити, що повідомлення про відступ від деяких статей ЄКПЛ Україна вже "проходила" у 2015 році. Йдеться про окремі райони Луганщини та Донеччини. Це було зроблено для того, щоб уникнути відповідальності перед ЄСПЛ за недотримання норм Конвенції. Оскільки українська влада не могла забезпечити функціонування всіх норм ЄКПЛ на територіях, які де-факто не перебували під її контролем.
Раніше український уряд опублікував роз'яснення з приводу нових карантинних обмежень, які набирають чинності з завтрашнього дня. Як повідомляється на сайті Кабміну, гуляти навколо будинку буде можна. Однак, при цьому не можна збиратися більш ніж по двоє і ходити в парки, сквери, прибережні зони й т. д.
Також повідомлялося, що український уряд планує ввести більш жорсткі заходи безпеки на період карантину — до 24 квітня 2020 року. На засіданні Кабінету Міністрів 1 квітня були запропоновані зміни до постанови №211 "Про запобігання поширенню на території України гострої респіраторної хвороби COVID-19, спричиненої коронавірусом SARS-CoV-2".
У Вашингтоні розгортається нова політична драма: Конгрес США ухвалює рішення щодо просування пакету допомоги Україні, незважаючи на позицію президента Дональда Трампа, який намагався загальмувати процес.
Прем’єр-міністр Вірменії Нікол Пашинян заявив, що країна ще не досягла тієї стадії євроінтеграції, коли можна проводити референдум щодо вибору між ЄС та ЄАЕС. Він наголосив, що Вірменія продовжить роботу в межах ЄАЕС, доки перспектива членства в ЄС не стане реальною.
Мешканці румунського Галаца, де російський дрон врізався у багатоповерхівку, розповідають про пережитий шок і страх перед новими атаками. Президент Володимир Зеленський назвав інцидент політичним сигналом Кремля, спрямованим проти союзників України.
Дональд Трамп заявив, що досі не визначився між сенатором Джей Ді Венсом та сенатором Марко Рубіо як потенційними наступниками, залишаючи інтригу щодо майбутнього лідерства у Республіканській партії.
У Румунії оприлюднили фото уламків російського ударного дрона, який врізався у багатоповерхівку в місті Галац. Інцидент став черговим підтвердженням того, що Москва використовує безпілотники не лише для атак на Україну, а й для політичного тиску на країни Європи.
Дмитро Медведєв знову вдалося привернути увагу гучними погрозами: після повідомлень про удар по Запорізькій АЕС він заявив, що Росія може завдати «симетричних ударів» по атомних станціях України та навіть Європи.
Президент Росії Володимир Путін відреагував на падіння російського дрона на багатоповерхівку в румунському Галаці, намагаючись перекласти відповідальність на Україну та звинуватити Київ у «провокації». Його заява викликала різку критику, адже трагедія стала черговим доказом того, що війна Кремля виходить за межі України та створює пряму загрозу для країн ЄС і НАТО.
Ексдиректор ЦРУ Майкл Морелл визнав: Захід не дослухався достатньо уважно до слів Путіна, коли той відкрито озвучував свої цілі у війні проти України. Він наголосив, що Кремль від самого початку прагнув знищити українську державність і підірвати європейську безпеку, а недооцінка цих планів коштувала світу дорого.
НАТО та Євросоюз виступили із жорсткою заявою після падіння російського дрона на багатоповерхівку в румунському Галаці.
У ніч проти 29 травня російський безпілотник врізався у десятиповерховий житловий будинок у румунському Галаці, поранивши двох людей. Міністр закордонних справ Лумініца Одобеску назвала інцидент «серйозною та безвідповідальною ескалацією» з боку Кремля, яка ставить під загрозу безпеку громадян та регіональну стабільність.
У Вашингтоні розгортається нова політична драма: Конгрес США ухвалює рішення щодо просування пакету допомоги Україні, незважаючи на позицію президента Дональда Трампа, який намагався загальмувати процес.
Прем’єр-міністр Вірменії Нікол Пашинян заявив, що країна ще не досягла тієї стадії євроінтеграції, коли можна проводити референдум щодо вибору між ЄС та ЄАЕС. Він наголосив, що Вірменія продовжить роботу в межах ЄАЕС, доки перспектива членства в ЄС не стане реальною.
Мешканці румунського Галаца, де російський дрон врізався у багатоповерхівку, розповідають про пережитий шок і страх перед новими атаками. Президент Володимир Зеленський назвав інцидент політичним сигналом Кремля, спрямованим проти союзників України.
Дональд Трамп заявив, що досі не визначився між сенатором Джей Ді Венсом та сенатором Марко Рубіо як потенційними наступниками, залишаючи інтригу щодо майбутнього лідерства у Республіканській партії.