В'язні Освенцима повернулися в концтабір через 75 років
"Ми повинні були повернутися сюди, – кажуть ті, що вижили в Освенцимі. – Заради себе, і тих, хто тут загинув".
Живі свідки безчинств фашистів в концтаборі Освенцим минулої неділі поділилися своїми історіями під час заходів з нагоди Дня пам'яті жертв Голокосту в Польщі, повідомляє The Guardian.
Скандали через складання міжнародного списку гостей на меморіальній церемонії могли зірвати захід. Однак з проблемами організатори впоралися. Журналістам вдалося поспілкувалися з людьми, які залишилися в живих після ув’язнення в концтаборі.
Всіх вразив лист Вільми Грюнвальд, яка відправилася за своїм 16-річним сином Джоном в газову камеру Освенціму, тому що не могла залишити його одного. Лист був опублікований Меморіальним музеєм Голокосту у США.
Про історію матері розповів її другий син, Френк Грюнвальд, який вижив в Освенцимі.
"Коли моя мама дізналася, що Джон буде отруєний газом, вона вирішила залишитися з ним. Вона не могла змиритися з думкою, що він сам піде в газову камеру.
Напередодні, в липні 1944 року, вона написала листа моєму батькові, який був переведений в медичний табір, тому що був лікарем. Послання вона передала батькові через охоронця.
Коли Освенцим був звільнений, і я возз'єднався зі своїм батьком, він сказав мені, що отримав листа від моєї матері, написаного незадовго до того, як її і мого 16-річного брата відвезли на вантажівках в газові камери.
Він сказав мені, що це був лист-прощання, написаний з любов'ю. Але я дуже довго не наважувався його прочитати – було занадто боляче ... ".
Через 75 років після звільнення з табору смерті Френк опублікував лист матері.
"Мій єдиний, дорогий, ти тепер самотній, а нас чекає темрява. Відомі вантажівки вже тут, і ми чекаємо початку. Я абсолютно спокійна. Не вини себе в тому, що трапилося, це була наша доля. Ми зробили, що могли.
Будь здоров і пам'ятай мої слова про те, що час лікує – якщо не повністю, то принаймні частково.
Бережи нашого маленького золотого хлопчика і не балуй його занадто сильно своєю любов'ю.
Будьте здорові, мої дорогі. Я буду думати про вас.
Казкове життя: ми повинні сісти на вантажівки.
Навічно твоя, Вілма", – говориться в записці.
Давід Ленга з Лос-Анджелеса, якому зараз 92 роки, також був одним з 20-ти тих, хто вижив у концтаборі. Він приїхав в Освенцим в неділю і мовчки пройшов через сумнозвісні вхідні ворота з вивіскою "Arbeit macht frei" ("Праця робить вільним").
Ленга, якому було 17 років, коли він потрапив до табору влітку 1944 року, вижив, зробивши вовняні куртки для охоронців СС з ковдр, за що отримав додаткові продовольчі пайки. Пізніше він став успішним кравцем в Беверлі-Хіллз.
Анжела Орос, якій зараз 75 років – з Монреаля. Вона стояла перед колишніми казармами з червоної цегли і згадувала розповідь своєї матері про те, як та таємно народила її на верхньому ліжку в Освенцимі в грудні 1944 року.
"Я повинна була повернутися сюди, як наймолодша, яка вижила", – сказала вона, стискаючи шаль навколо своїх плечей. "У дитинстві, коли я питала про фото родичів в сімейному альбомі, мені сказали: "Він мертвий, вона мертва". Коли я стала старшою, мені сказали правду – що їх убили ...", - сказала Орос.


Раніше повідомлялося, що президент України Володимир Зеленський оголосив про те, що не буде присутній на головному заході, що проводиться в рамках Форуму в пам'ять жертв Голокосту.
Нагадаємо, що президент Польщі Анджей Дуда відмовився їхати в Ізраїль на World Holocaust Forum, який організований в пам'ять 75-ої річниці визволення концтабору "Аушвіц-Біркенау".
Основною причиною відмови Дуди їхати на цей захід став той факт, що на ньому буде присутній президент Росії Володимир Путін.
Колишня канцлерка Німеччини Ангела Меркель заявила, що останнім часом до неї неодноразово зверталися із запитаннями щодо можливої участі в переговорах із Володимиром Путіним. Водночас політикиня дала зрозуміти, що не має наміру брати на себе роль посередника між Заходом і Кремлем, наголосивши, що відповідальність за діалог із Москвою мають нести чинні керівники держав.
У Вашингтоні розгортається нова політична драма: Конгрес США ухвалює рішення щодо просування пакету допомоги Україні, незважаючи на позицію президента Дональда Трампа, який намагався загальмувати процес.
Прем’єр-міністр Вірменії Нікол Пашинян заявив, що країна ще не досягла тієї стадії євроінтеграції, коли можна проводити референдум щодо вибору між ЄС та ЄАЕС. Він наголосив, що Вірменія продовжить роботу в межах ЄАЕС, доки перспектива членства в ЄС не стане реальною.
Мешканці румунського Галаца, де російський дрон врізався у багатоповерхівку, розповідають про пережитий шок і страх перед новими атаками. Президент Володимир Зеленський назвав інцидент політичним сигналом Кремля, спрямованим проти союзників України.
Дональд Трамп заявив, що досі не визначився між сенатором Джей Ді Венсом та сенатором Марко Рубіо як потенційними наступниками, залишаючи інтригу щодо майбутнього лідерства у Республіканській партії.
У Румунії оприлюднили фото уламків російського ударного дрона, який врізався у багатоповерхівку в місті Галац. Інцидент став черговим підтвердженням того, що Москва використовує безпілотники не лише для атак на Україну, а й для політичного тиску на країни Європи.
Дмитро Медведєв знову вдалося привернути увагу гучними погрозами: після повідомлень про удар по Запорізькій АЕС він заявив, що Росія може завдати «симетричних ударів» по атомних станціях України та навіть Європи.
Президент Росії Володимир Путін відреагував на падіння російського дрона на багатоповерхівку в румунському Галаці, намагаючись перекласти відповідальність на Україну та звинуватити Київ у «провокації». Його заява викликала різку критику, адже трагедія стала черговим доказом того, що війна Кремля виходить за межі України та створює пряму загрозу для країн ЄС і НАТО.
Ексдиректор ЦРУ Майкл Морелл визнав: Захід не дослухався достатньо уважно до слів Путіна, коли той відкрито озвучував свої цілі у війні проти України. Він наголосив, що Кремль від самого початку прагнув знищити українську державність і підірвати європейську безпеку, а недооцінка цих планів коштувала світу дорого.
НАТО та Євросоюз виступили із жорсткою заявою після падіння російського дрона на багатоповерхівку в румунському Галаці.
Колишня канцлерка Німеччини Ангела Меркель заявила, що останнім часом до неї неодноразово зверталися із запитаннями щодо можливої участі в переговорах із Володимиром Путіним. Водночас політикиня дала зрозуміти, що не має наміру брати на себе роль посередника між Заходом і Кремлем, наголосивши, що відповідальність за діалог із Москвою мають нести чинні керівники держав.
У Вашингтоні розгортається нова політична драма: Конгрес США ухвалює рішення щодо просування пакету допомоги Україні, незважаючи на позицію президента Дональда Трампа, який намагався загальмувати процес.
Прем’єр-міністр Вірменії Нікол Пашинян заявив, що країна ще не досягла тієї стадії євроінтеграції, коли можна проводити референдум щодо вибору між ЄС та ЄАЕС. Він наголосив, що Вірменія продовжить роботу в межах ЄАЕС, доки перспектива членства в ЄС не стане реальною.
Мешканці румунського Галаца, де російський дрон врізався у багатоповерхівку, розповідають про пережитий шок і страх перед новими атаками. Президент Володимир Зеленський назвав інцидент політичним сигналом Кремля, спрямованим проти союзників України.