Заарештовано чотирьох підозрюваних у вбивстві журналістки
У Північній Ірландії поліцейські затримали чотирьох осіб, підозрюваних у вбивстві журналістки Ліри Маккі під час заворушень у Лондондеррі, повідомляє Sky News з посиланням на керівника групи детективів Джейсона Мерфі.
"Детективи, які розслідують вбивство журналістки Ліри Маккі, затримали в Північній Ірландії чотири людини, серед яких двоє підлітків", - йдеться в повідомленні.
Як повідомляється, одному із затриманих всього 15 років, іншим 18, 38 51.
За словами Мерфі, затримання відбулися після обшуків в чотирьох будинках.
На даний момент затриманих допитують правоохоронці. Мерфі також подякував людям за допомогу слідству, адже понад 140 небайдужих звернулися до детективам з відеоматеріалами та іншими деталями, пов'язаними з вбивством журналістки.
Нагадаємо, в Лондондеррі напередодні річниці Великоднього повстання 1916 року спалахнули масові заворушення, в результаті яких загинула журналістка. 29-річна журналістка Ліра Маккі загинула в результаті пострілу.
Пізніше поліція заарештувала підозрюваних у вбивстві журналістки Ліри Маккі. В ході розслідування були заарештовані двоє чоловіків, які підозрюються у вбивстві журналістки під час заворушень. Детективи слідчої команди заарештували двох чоловіків віком 18 та 19 років.
Раніше повідомлялось, що у Шацькому районі в селі Світязь невідомі побили й пограбували журналістів телерадіокомпанії з Луцька.
Про це повідомляє сектор комунікації поліції Волинської області.
Зазначається, що повідомлення про напад надійшло на лінію служби 102 напередодні ввечері близько 21:00.
На місце події виїхали керівництво та група реагування патрульної поліції, слідчо-оперативна група поліції.
Єврокомісар з питань оборони та космосу Андрюс Кубілюс заявив, що Україна має одну з найсильніших армій сучасної Європи та повинна стати невід’ємною частиною майбутньої європейської системи безпеки.
Генеральний секретар НАТО Марк Рютте заявив, що міністр оборони США Піт Гегсет залишив зустріч глав оборонних відомств Альянсу раніше не через політичні розбіжності чи небажання зустрічатися з президентом України Володимиром Зеленським, а через заздалегідь заплановані зобов’язання.
Президент Фінляндії Александр Стубб заявив, що головна мета Росії полягає не у прямому нападі на країни НАТО, а у спробі послабити Європу, створити атмосферу страху та змусити союзників України сумніватися у власній стійкості.
Помічник Володимира Путіна Юрій Ушаков заявив, що європейські лідери нібито намагалися змінити позицію президента США Дональда Трампа щодо війни в Україні під час саміту «Групи семи» у Франції, назвавши їхні аргументи «некорисними» для Москви.
Голова Європейської ради Антоніу Кошта двічі проводив непублічні контакти з представниками Кремля щодо війни Росії проти України, намагаючись з’ясувати можливі дипломатичні шляхи завершення бойових дій.
Американські демократи заявили, що після перемоги на виборах мають намір відновити тіснішу координацію зі своїми європейськими партнерами щодо підтримки України та закликали не списувати їх із політичної гри.
Генеральний секретар НАТО Марк Рютте заявив, що Китай відіграє важливу роль у підтримці російської військової машини, допомагаючи Москві обходити міжнародні обмеження, і закликав Пекін врахувати наслідки такої політики.
Президент Росії Володимир Путін провів телефонну розмову з президентом США Дональдом Трампом, під час якої, за повідомленнями ЗМІ, порушував тему війни проти України та намагався представити власне бачення ситуації на фронті.
Президент США Дональд Трамп і російський лідер Володимир Путін опинилися у ситуації, коли вихід із розпочатих ними криз стає дедалі складнішим. Оглядач The Washington Post Девід Ігнатіус заявив, що обидва політики потрапили у «пастку влади», де визнання помилок може коштувати їм політичного впливу.
Російський лідер Володимир Путін знову підписав указ про збільшення штатної чисельності Збройних сил РФ, що стало вже другим таким рішенням із початку 2026 року. Нове розширення російської армії відбувається на тлі триваючої війни проти України та зростання військових потреб Кремля.
Єврокомісар з питань оборони та космосу Андрюс Кубілюс заявив, що Україна має одну з найсильніших армій сучасної Європи та повинна стати невід’ємною частиною майбутньої європейської системи безпеки.
Генеральний секретар НАТО Марк Рютте заявив, що міністр оборони США Піт Гегсет залишив зустріч глав оборонних відомств Альянсу раніше не через політичні розбіжності чи небажання зустрічатися з президентом України Володимиром Зеленським, а через заздалегідь заплановані зобов’язання.
Президент Фінляндії Александр Стубб заявив, що головна мета Росії полягає не у прямому нападі на країни НАТО, а у спробі послабити Європу, створити атмосферу страху та змусити союзників України сумніватися у власній стійкості.
Помічник Володимира Путіна Юрій Ушаков заявив, що європейські лідери нібито намагалися змінити позицію президента США Дональда Трампа щодо війни в Україні під час саміту «Групи семи» у Франції, назвавши їхні аргументи «некорисними» для Москви.