Захоплення Мадуро відкрило великі перспективи для Путіна – The Telegraph

Блискавична військова операція США із викрадення диктатора Венесуели Ніколаса Мадуро може стати стратегічним подарунком для Росії та Китаю. Хоча Москва і Пекін, ймовірно, втратили свого ключового союзника в Латинській Америці, у більш глобальному вимірі вони потенційно здобули дещо важливіше.

Про це на сторінках The Telegraph повідомив міжнародний оглядач Адріан Бломфельд. Звісно, зухвале американське вторгнення на територію суверенної держави викликало хвилю обурення по всьому світу, впершу чергу в Латинській Америці. Москва і Пекін теж висловили своє занепокоєння, і для них це не просто дипломатична риторика. "США щойно з несподіваною легкістю відрубали головне південноамериканське щупальце глобального антиамериканського зв'язку. Звичайно, жодному автократу не подобається бачити, як одного зі своїх хапають, сковують та екстрадують – його долю залишають на розсуд іноземного суду", – пише Бломфельд.

Автор публікації переконаний, що російського диктатора ці події могли налякати особисто. Якщо вірити чуткам, Володимира Путіна глибоко вразила смерть лівійського диктатора Муаммара Каддафі від рук повстанців у 2011 році. Тоді володар Кремля усвідомив, що така доля потенційно може спіткати і його самого.

Бломфельд зазначає, що сьогодні у Путіна ще більше приводів турбуватися про свою особисту безпеку, зважаючи на те, що Міжнародний кримінальний суд звинуватив його у тяжких воєнних злочинах, скоєних в Україні.

Попри втрату союзника в особі венесуельського диктатора, Москва та Пекін можуть сприйняти ці події як шанс для себе. З одного боку Трамп показав рішучість у проведенні силових акцій на світовій арені. З іншого боку, це відбулося у Латинській Америці, яку Трамп прямо називає зоною американського впливу.

Тобто повалення Мадуро можна розглядати як бажання президента США зосередитися на "домашньому" регіоні, замість участі у глобальній геополітиці. Як зазначає оглядач, у такому контексті Москва і Пекін можуть відчути себе підбадьореними, а не стриманими на міжнародній арені.

Хоча Росія і Китай, вочевидь, втратять доступ до стратегічно важливих запасів нафти у Венесуелі, натомість для них ще ширше відкриваються двері в решту країн Латинської Америки, де дії США сприйняли вкрай негативно. "Обурення в Південній Америці та гнів у країнах, що розвиваються, можуть зіграти на руку Росії. Москва швидко засудила "акт збройної агресії" та прагнутиме зобразити США як загрозу міжнародному порядку, використовуючи цю операцію для виправдання власної агресії в Україні", – резюмує аналітик.

Про це на сторінках The Telegraph повідомив міжнародний оглядач Адріан Бломфельд. https://www.telegraph.co.uk/world-news/2026/01/03/venezuela-regime-change-russia-china-impact/ Звісно, зухвале американське вторгнення на територію суверенної держави викликало хвилю обурення по всьому світу, впершу чергу в Латинській Америці. Москва і Пекін теж висловили своє занепокоєння, і для них це не просто дипломатична риторика. "США щойно з несподіваною легкістю відрубали головне південноамериканське щупальце глобального антиамериканського зв'язку. Звичайно, жодному автократу не подобається бачити, як одного зі своїх хапають, сковують та екстрадують – його долю залишають на розсуд іноземного суду", – пише Бломфельд.

Автор публікації переконаний, що російського диктатора ці події могли налякати особисто. Якщо вірити чуткам, Володимира Путіна глибоко вразила смерть лівійського диктатора Муаммара Каддафі від рук повстанців у 2011 році. Тоді володар Кремля усвідомив, що така доля потенційно може спіткати і його самого.

Бломфельд зазначає, що сьогодні у Путіна ще більше приводів турбуватися про свою особисту безпеку, зважаючи на те, що Міжнародний кримінальний суд звинуватив його у тяжких воєнних злочинах, скоєних в Україні.

Попри втрату союзника в особі венесуельського диктатора, Москва та Пекін можуть сприйняти ці події як шанс для себе. З одного боку Трамп показав рішучість у проведенні силових акцій на світовій арені. З іншого боку, це відбулося у Латинській Америці, яку Трамп прямо називає зоною американського впливу.

Тобто повалення Мадуро можна розглядати як бажання президента США зосередитися на "домашньому" регіоні, замість участі у глобальній геополітиці. Як зазначає оглядач, у такому контексті Москва і Пекін можуть відчути себе підбадьореними, а не стриманими на міжнародній арені.

Хоча Росія і Китай, вочевидь, втратять доступ до стратегічно важливих запасів нафти у Венесуелі, натомість для них ще ширше відкриваються двері в решту країн Латинської Америки, де дії США сприйняли вкрай негативно. "Обурення в Південній Америці та гнів у країнах, що розвиваються, можуть зіграти на руку Росії. Москва швидко засудила "акт збройної агресії" та прагнутиме зобразити США як загрозу міжнародному порядку, використовуючи цю операцію для виправдання власної агресії в Україні", – резюмує аналітик.