Заворушення в Індії через закон Про громадянство:у поліції повідомили про 26 жертв
По всій Індії прокотилася хвиля протестів: суспільство вимагає скасування нового закону про громадянство.
Про останні події в країні повідомляє іноземна преса, в якій наголошується, що індійська поліція повідомила про нові зіткнення і випадки насильства.
26 dead in India as protests grip nation https://t.co/GtxW0zZHg0 pic.twitter.com/eZ3mPFB7zw
— ANADOLU AGENCY (ENG) (@anadoluagency) December 22, 2019
Минулої неділі, 22 грудня кількість загиблих в результаті протестів по всій Індії зросла до 26 осіб, повідомляє поліція.
Центром протестів є північний штат Уттар-Прадеш (UP), де проживає велика мусульманська меншість.
Уряд штату заявив, що 6 осіб, пов'язані з ісламськими угрупованнями, заарештовані.
Поліція звинувачує заарештованих у застосуванні насильства під час демонстрацій.
У кількох загиблих і поранених, в тому числі у поліціянтів, зафіксовані вогнепальні поранення.
При цьому представник поліції заявив, що правоохоронці використовували водомети, кийки та сльозогінний газ, але не стріляли в демонстрантів.
У ряді районів Уттар-Прадеша, в тому числі в столиці Лакхнау, обмежена робота інтернету і мобільного зв'язку.
Закон про поправки до громадянства, прийнятий минулого тижня надає право громадянства нелегальним іммігрантам – немусульман з Афганістану, Бангладеш і Пакистану – буддистів, християн, індуїстів, джайнам, парсам і сикхам, які залишили ці три країни до 2015 року.
Протестувальники вважають закон дискримінаційним.
#India: Massive protests rage across the country after Modi's govt passed a discriminatory law that violates the nation’s secular Constitution by making religion a criterion for Indian citizenship.
— Minh Ngo (@minhtngo) December 22, 2019
Twenty-three people have been killed in protests since the CAA's passage Dec. 11. pic.twitter.com/YnDTNTPCpY
An OCEAN of people in Hyderabad protest against the #CAA and the Modi regime.
— Khaled Beydoun (@KhaledBeydoun) December 22, 2019
This must be at least 200,000 people, if not more. When will the regime, and the world, listen?
Source:@bemusedlawyer #India pic.twitter.com/0NxR9D0M80
Police in #Rajhistan #India using abrupt force against peaceful protesters, women, demanding end of discrimination by the India as a state due to thier religious identity as India passes law to snatch identity from #Muslims#CAA_NRC_Protest#Muzaffarnagar @legsidelizzy pic.twitter.com/NLfowQ5cxk
— بُت شکن (@QAD_North) December 22, 2019
Situation is slipping out of #BJP hands in India, #CAA_NRC_Protest being reported all across #India, #Muslims other non hindu & secular Hindu community protesting against identity snatching law got approved by Extremists, #Muzaffarnagar under RSS agression can be last thing 4 BJP pic.twitter.com/ipbKFzL8Wt
— بُت شکن (@QAD_North) December 22, 2019
Президент США Дональд Трамп заявив, що його адміністрація готує два ключові кроки проти Ірану, які мають стати частиною ширшої стратегії стримування. Він підкреслив, що ці дії спрямовані на обмеження військових можливостей Тегерана та запобігання його співпраці з Росією, яка використовує іранську підтримку у війні проти України.
Президент США Дональд Трамп заявив про намір отримати рекордний оборонний бюджет у 1,5 трильйона доларів, що перевищує витрати майже всього світу разом узятого. Для обґрунтування таких витрат він використовує тему допомоги Україні, критикуючи попередню політику Вашингтона та наголошуючи на необхідності масштабного переозброєння.
Генеральний секретар ООН Антоніу Гутерріш попередив, що світ стоїть на межі масштабної війни з драматичними наслідками. Він наголосив, що міжнародна система безпеки переживає найглибшу кризу з часів Другої світової, а конфлікти, які нині розгортаються, можуть перерости у глобальне протистояння.
Дональд Туск публічно розкритикував міжнародну політику Дональда Трампа та Віктора Орбана, назвавши їхні дії “планом мрії Путіна”. За його словами, позиція цих лідерів підриває єдність Заходу та грає на руку Кремлю, який прагне розколоти трансатлантичний союз.
Анґела Меркель розкрила головний задум Мінських угод 2015 року, заявивши, що їхнім справжнім призначенням було стримати Володимира Путіна від негайного захоплення всієї України. За її словами, домовленості мали дати Києву час на зміцнення армії та міжнародної підтримки, адже тоді існувала реальна загроза повномасштабної окупації.
Гнівні випади Дональда Трампа проти союзників по НАТО несподівано об’єднали їх проти нього. Європейські лідери та представники Альянсу дедалі чіткіше демонструють готовність діяти спільно, аби зберегти трансатлантичну єдність, навіть якщо Вашингтон коливається у своїй позиції.
У Кремлі відреагували на повідомлення про можливе залучення студентів до мобілізації в Росії. Прессекретар Володимира Путіна Дмитро Пєсков заявив, що інформація про примусовий призов студентів не відповідає дійсності, проте визнав: мобілізаційні заходи тривають, і влада залишає за собою право ухвалювати рішення залежно від потреб армії.
У США сенатори від обох партій виступили на захист членства країни в НАТО, наголосивши, що вихід із Альянсу означав би стратегічну катастрофу для безпеки Америки та світу. Їхня позиція стала відповіддю на заяви Дональда Трампа про можливий вихід Вашингтона з організації.
Телефонна розмова між президентом Фінляндії Олександром Стуббом та президентом США Дональдом Трампом стала важливим сигналом для Європи: обговорювали майбутнє НАТО, підтримку України та кризу навколо Ірану.
Дональд Трамп пригрозив припинити постачання зброї Україні, якщо європейські союзники не долучаться до операції зі зняття блокади Ормузької протоки, яку контролює Іран. Ця заява стала черговим сигналом про можливий перегляд американської політики щодо НАТО та підтримки Києва.
Президент США Дональд Трамп заявив, що його адміністрація готує два ключові кроки проти Ірану, які мають стати частиною ширшої стратегії стримування. Він підкреслив, що ці дії спрямовані на обмеження військових можливостей Тегерана та запобігання його співпраці з Росією, яка використовує іранську підтримку у війні проти України.
Президент США Дональд Трамп заявив про намір отримати рекордний оборонний бюджет у 1,5 трильйона доларів, що перевищує витрати майже всього світу разом узятого. Для обґрунтування таких витрат він використовує тему допомоги Україні, критикуючи попередню політику Вашингтона та наголошуючи на необхідності масштабного переозброєння.
Генеральний секретар ООН Антоніу Гутерріш попередив, що світ стоїть на межі масштабної війни з драматичними наслідками. Він наголосив, що міжнародна система безпеки переживає найглибшу кризу з часів Другої світової, а конфлікти, які нині розгортаються, можуть перерости у глобальне протистояння.
Дональд Туск публічно розкритикував міжнародну політику Дональда Трампа та Віктора Орбана, назвавши їхні дії “планом мрії Путіна”. За його словами, позиція цих лідерів підриває єдність Заходу та грає на руку Кремлю, який прагне розколоти трансатлантичний союз.