Заворушення в Індії через закон Про громадянство:у поліції повідомили про 26 жертв
По всій Індії прокотилася хвиля протестів: суспільство вимагає скасування нового закону про громадянство.
Про останні події в країні повідомляє іноземна преса, в якій наголошується, що індійська поліція повідомила про нові зіткнення і випадки насильства.
26 dead in India as protests grip nation https://t.co/GtxW0zZHg0 pic.twitter.com/eZ3mPFB7zw
— ANADOLU AGENCY (ENG) (@anadoluagency) December 22, 2019
Минулої неділі, 22 грудня кількість загиблих в результаті протестів по всій Індії зросла до 26 осіб, повідомляє поліція.
Центром протестів є північний штат Уттар-Прадеш (UP), де проживає велика мусульманська меншість.
Уряд штату заявив, що 6 осіб, пов'язані з ісламськими угрупованнями, заарештовані.
Поліція звинувачує заарештованих у застосуванні насильства під час демонстрацій.
У кількох загиблих і поранених, в тому числі у поліціянтів, зафіксовані вогнепальні поранення.
При цьому представник поліції заявив, що правоохоронці використовували водомети, кийки та сльозогінний газ, але не стріляли в демонстрантів.
У ряді районів Уттар-Прадеша, в тому числі в столиці Лакхнау, обмежена робота інтернету і мобільного зв'язку.
Закон про поправки до громадянства, прийнятий минулого тижня надає право громадянства нелегальним іммігрантам – немусульман з Афганістану, Бангладеш і Пакистану – буддистів, християн, індуїстів, джайнам, парсам і сикхам, які залишили ці три країни до 2015 року.
Протестувальники вважають закон дискримінаційним.
#India: Massive protests rage across the country after Modi's govt passed a discriminatory law that violates the nation’s secular Constitution by making religion a criterion for Indian citizenship.
— Minh Ngo (@minhtngo) December 22, 2019
Twenty-three people have been killed in protests since the CAA's passage Dec. 11. pic.twitter.com/YnDTNTPCpY
An OCEAN of people in Hyderabad protest against the #CAA and the Modi regime.
— Khaled Beydoun (@KhaledBeydoun) December 22, 2019
This must be at least 200,000 people, if not more. When will the regime, and the world, listen?
Source:@bemusedlawyer #India pic.twitter.com/0NxR9D0M80
Police in #Rajhistan #India using abrupt force against peaceful protesters, women, demanding end of discrimination by the India as a state due to thier religious identity as India passes law to snatch identity from #Muslims#CAA_NRC_Protest#Muzaffarnagar @legsidelizzy pic.twitter.com/NLfowQ5cxk
— بُت شکن (@QAD_North) December 22, 2019
Situation is slipping out of #BJP hands in India, #CAA_NRC_Protest being reported all across #India, #Muslims other non hindu & secular Hindu community protesting against identity snatching law got approved by Extremists, #Muzaffarnagar under RSS agression can be last thing 4 BJP pic.twitter.com/ipbKFzL8Wt
— بُت شکن (@QAD_North) December 22, 2019
У Москві готуються до параду 9 травня так, ніби це фронтова операція: Кремль оголосив про посилені заходи безпеки для Володимира Путіна, прикриваючи страх перед Україною та власними внутрішніми загрозами.
Юрій Ушаков, найближчий радник Володимира Путіна, зробив фрейдівську обмовку, яка розкрила справжні наміри Кремля. Замість обіцянок миру він фактично визнав, що Росія прагне лише паузи у війні, аби перегрупуватися.
За даними російських джерел, доходи від нафти та газу у квітні 2026 року склали лише близько 100 мільярдів рублів замість прогнозованого трильйона. Це означає, що Кремль втратив основне джерело фінансування війни та соціальних програм, а дефіцит бюджету стрімко зростає.
The Washington Post пише про загострення протистояння між адміністрацією Путіна, яку курує Сергій Кирієнко, та силовими структурами на чолі з ФСБ. На тлі падіння економіки, блокування інтернету та зростання суспільного невдоволення Кремль опинився у вирі внутрішньої боротьби, яка може підірвати стабільність влади.
Олег Шамшур заявив, що Європа зволікає з усвідомленням масштабів небезпеки, і лише пряме силове протистояння змусить її діяти рішуче. Він підкреслив, що агресія Росії є викликом не лише для України, а й для всієї європейської безпеки.
У НАТО відреагували на рішення президента США Дональда Трампа щодо скорочення військової присутності в Європі, зазначивши, що це не стало несподіванкою для союзників. Водночас у Альянсі підкреслили, що такий крок може послабити обороноздатність і створити нові виклики для європейської безпеки.
Президент США Дональд Трамп оголосив про виведення військових та ракетних підрозділів із Німеччини, що викликало занепокоєння серед союзників по НАТО. Це рішення може суттєво змінити баланс сил у Європі та поставити нові виклики для безпеки континенту.
Президент США Дональд Трамп заявив, що блокада проти Ірану призведе до повного краху його фінансової системи. Він підкреслив, що санкції та економічний тиск є головним інструментом у боротьбі з агресивною політикою Тегерана.
Президент Франції Еммануель Макрон заявив, що країни Південного Кавказу повинні орієнтуватися на Європейський Союз, адже Росія не здатна забезпечити їхню безпеку. Він наголосив, що ЄС готовий стати стратегічним партнером для регіону, пропонуючи стабільність, розвиток та реальні гарантії.
Американське видання The Washington Post повідомило, що команда Дональда Трампа розглядає сценарії поразки республіканців на виборах до Конгресу. У штабі вже готують стратегії, які мають зменшити політичні втрати та зберегти вплив Трампа у разі негативного результату.
У Москві готуються до параду 9 травня так, ніби це фронтова операція: Кремль оголосив про посилені заходи безпеки для Володимира Путіна, прикриваючи страх перед Україною та власними внутрішніми загрозами.
Юрій Ушаков, найближчий радник Володимира Путіна, зробив фрейдівську обмовку, яка розкрила справжні наміри Кремля. Замість обіцянок миру він фактично визнав, що Росія прагне лише паузи у війні, аби перегрупуватися.
За даними російських джерел, доходи від нафти та газу у квітні 2026 року склали лише близько 100 мільярдів рублів замість прогнозованого трильйона. Це означає, що Кремль втратив основне джерело фінансування війни та соціальних програм, а дефіцит бюджету стрімко зростає.
The Washington Post пише про загострення протистояння між адміністрацією Путіна, яку курує Сергій Кирієнко, та силовими структурами на чолі з ФСБ. На тлі падіння економіки, блокування інтернету та зростання суспільного невдоволення Кремль опинився у вирі внутрішньої боротьби, яка може підірвати стабільність влади.