Заворушення в Індії через закон Про громадянство:у поліції повідомили про 26 жертв
По всій Індії прокотилася хвиля протестів: суспільство вимагає скасування нового закону про громадянство.
Про останні події в країні повідомляє іноземна преса, в якій наголошується, що індійська поліція повідомила про нові зіткнення і випадки насильства.
26 dead in India as protests grip nation https://t.co/GtxW0zZHg0 pic.twitter.com/eZ3mPFB7zw
— ANADOLU AGENCY (ENG) (@anadoluagency) December 22, 2019
Минулої неділі, 22 грудня кількість загиблих в результаті протестів по всій Індії зросла до 26 осіб, повідомляє поліція.
Центром протестів є північний штат Уттар-Прадеш (UP), де проживає велика мусульманська меншість.
Уряд штату заявив, що 6 осіб, пов'язані з ісламськими угрупованнями, заарештовані.
Поліція звинувачує заарештованих у застосуванні насильства під час демонстрацій.
У кількох загиблих і поранених, в тому числі у поліціянтів, зафіксовані вогнепальні поранення.
При цьому представник поліції заявив, що правоохоронці використовували водомети, кийки та сльозогінний газ, але не стріляли в демонстрантів.
У ряді районів Уттар-Прадеша, в тому числі в столиці Лакхнау, обмежена робота інтернету і мобільного зв'язку.
Закон про поправки до громадянства, прийнятий минулого тижня надає право громадянства нелегальним іммігрантам – немусульман з Афганістану, Бангладеш і Пакистану – буддистів, християн, індуїстів, джайнам, парсам і сикхам, які залишили ці три країни до 2015 року.
Протестувальники вважають закон дискримінаційним.
#India: Massive protests rage across the country after Modi's govt passed a discriminatory law that violates the nation’s secular Constitution by making religion a criterion for Indian citizenship.
— Minh Ngo (@minhtngo) December 22, 2019
Twenty-three people have been killed in protests since the CAA's passage Dec. 11. pic.twitter.com/YnDTNTPCpY
An OCEAN of people in Hyderabad protest against the #CAA and the Modi regime.
— Khaled Beydoun (@KhaledBeydoun) December 22, 2019
This must be at least 200,000 people, if not more. When will the regime, and the world, listen?
Source:@bemusedlawyer #India pic.twitter.com/0NxR9D0M80
Police in #Rajhistan #India using abrupt force against peaceful protesters, women, demanding end of discrimination by the India as a state due to thier religious identity as India passes law to snatch identity from #Muslims#CAA_NRC_Protest#Muzaffarnagar @legsidelizzy pic.twitter.com/NLfowQ5cxk
— بُت شکن (@QAD_North) December 22, 2019
Situation is slipping out of #BJP hands in India, #CAA_NRC_Protest being reported all across #India, #Muslims other non hindu & secular Hindu community protesting against identity snatching law got approved by Extremists, #Muzaffarnagar under RSS agression can be last thing 4 BJP pic.twitter.com/ipbKFzL8Wt
— بُت شکن (@QAD_North) December 22, 2019
Президент США Дональд Трамп пообіцяв знову повернутися до питання санкцій проти Росії та запевнив у продовженні підтримки України, що у Києві розцінили як важливий сигнал для Кремля.
Єврокомісар з питань оборони та космосу Андрюс Кубілюс заявив, що Україна має одну з найсильніших армій сучасної Європи та повинна стати невід’ємною частиною майбутньої європейської системи безпеки.
Генеральний секретар НАТО Марк Рютте заявив, що міністр оборони США Піт Гегсет залишив зустріч глав оборонних відомств Альянсу раніше не через політичні розбіжності чи небажання зустрічатися з президентом України Володимиром Зеленським, а через заздалегідь заплановані зобов’язання.
Президент Фінляндії Александр Стубб заявив, що головна мета Росії полягає не у прямому нападі на країни НАТО, а у спробі послабити Європу, створити атмосферу страху та змусити союзників України сумніватися у власній стійкості.
Помічник Володимира Путіна Юрій Ушаков заявив, що європейські лідери нібито намагалися змінити позицію президента США Дональда Трампа щодо війни в Україні під час саміту «Групи семи» у Франції, назвавши їхні аргументи «некорисними» для Москви.
Голова Європейської ради Антоніу Кошта двічі проводив непублічні контакти з представниками Кремля щодо війни Росії проти України, намагаючись з’ясувати можливі дипломатичні шляхи завершення бойових дій.
Американські демократи заявили, що після перемоги на виборах мають намір відновити тіснішу координацію зі своїми європейськими партнерами щодо підтримки України та закликали не списувати їх із політичної гри.
Генеральний секретар НАТО Марк Рютте заявив, що Китай відіграє важливу роль у підтримці російської військової машини, допомагаючи Москві обходити міжнародні обмеження, і закликав Пекін врахувати наслідки такої політики.
Президент Росії Володимир Путін провів телефонну розмову з президентом США Дональдом Трампом, під час якої, за повідомленнями ЗМІ, порушував тему війни проти України та намагався представити власне бачення ситуації на фронті.
Президент США Дональд Трамп і російський лідер Володимир Путін опинилися у ситуації, коли вихід із розпочатих ними криз стає дедалі складнішим. Оглядач The Washington Post Девід Ігнатіус заявив, що обидва політики потрапили у «пастку влади», де визнання помилок може коштувати їм політичного впливу.
Президент США Дональд Трамп пообіцяв знову повернутися до питання санкцій проти Росії та запевнив у продовженні підтримки України, що у Києві розцінили як важливий сигнал для Кремля.
Єврокомісар з питань оборони та космосу Андрюс Кубілюс заявив, що Україна має одну з найсильніших армій сучасної Європи та повинна стати невід’ємною частиною майбутньої європейської системи безпеки.
Генеральний секретар НАТО Марк Рютте заявив, що міністр оборони США Піт Гегсет залишив зустріч глав оборонних відомств Альянсу раніше не через політичні розбіжності чи небажання зустрічатися з президентом України Володимиром Зеленським, а через заздалегідь заплановані зобов’язання.
Президент Фінляндії Александр Стубб заявив, що головна мета Росії полягає не у прямому нападі на країни НАТО, а у спробі послабити Європу, створити атмосферу страху та змусити союзників України сумніватися у власній стійкості.