Заворушення в Індії через закон Про громадянство:у поліції повідомили про 26 жертв
По всій Індії прокотилася хвиля протестів: суспільство вимагає скасування нового закону про громадянство.
Про останні події в країні повідомляє іноземна преса, в якій наголошується, що індійська поліція повідомила про нові зіткнення і випадки насильства.
26 dead in India as protests grip nation https://t.co/GtxW0zZHg0 pic.twitter.com/eZ3mPFB7zw
— ANADOLU AGENCY (ENG) (@anadoluagency) December 22, 2019
Минулої неділі, 22 грудня кількість загиблих в результаті протестів по всій Індії зросла до 26 осіб, повідомляє поліція.
Центром протестів є північний штат Уттар-Прадеш (UP), де проживає велика мусульманська меншість.
Уряд штату заявив, що 6 осіб, пов'язані з ісламськими угрупованнями, заарештовані.
Поліція звинувачує заарештованих у застосуванні насильства під час демонстрацій.
У кількох загиблих і поранених, в тому числі у поліціянтів, зафіксовані вогнепальні поранення.
При цьому представник поліції заявив, що правоохоронці використовували водомети, кийки та сльозогінний газ, але не стріляли в демонстрантів.
У ряді районів Уттар-Прадеша, в тому числі в столиці Лакхнау, обмежена робота інтернету і мобільного зв'язку.
Закон про поправки до громадянства, прийнятий минулого тижня надає право громадянства нелегальним іммігрантам – немусульман з Афганістану, Бангладеш і Пакистану – буддистів, християн, індуїстів, джайнам, парсам і сикхам, які залишили ці три країни до 2015 року.
Протестувальники вважають закон дискримінаційним.
#India: Massive protests rage across the country after Modi's govt passed a discriminatory law that violates the nation’s secular Constitution by making religion a criterion for Indian citizenship.
— Minh Ngo (@minhtngo) December 22, 2019
Twenty-three people have been killed in protests since the CAA's passage Dec. 11. pic.twitter.com/YnDTNTPCpY
An OCEAN of people in Hyderabad protest against the #CAA and the Modi regime.
— Khaled Beydoun (@KhaledBeydoun) December 22, 2019
This must be at least 200,000 people, if not more. When will the regime, and the world, listen?
Source:@bemusedlawyer #India pic.twitter.com/0NxR9D0M80
Police in #Rajhistan #India using abrupt force against peaceful protesters, women, demanding end of discrimination by the India as a state due to thier religious identity as India passes law to snatch identity from #Muslims#CAA_NRC_Protest#Muzaffarnagar @legsidelizzy pic.twitter.com/NLfowQ5cxk
— بُت شکن (@QAD_North) December 22, 2019
Situation is slipping out of #BJP hands in India, #CAA_NRC_Protest being reported all across #India, #Muslims other non hindu & secular Hindu community protesting against identity snatching law got approved by Extremists, #Muzaffarnagar under RSS agression can be last thing 4 BJP pic.twitter.com/ipbKFzL8Wt
— بُت شکن (@QAD_North) December 22, 2019
Президент Росії Володимир Путін провів телефонну розмову з президентом США Дональдом Трампом, під час якої, за повідомленнями ЗМІ, порушував тему війни проти України та намагався представити власне бачення ситуації на фронті.
Президент США Дональд Трамп і російський лідер Володимир Путін опинилися у ситуації, коли вихід із розпочатих ними криз стає дедалі складнішим. Оглядач The Washington Post Девід Ігнатіус заявив, що обидва політики потрапили у «пастку влади», де визнання помилок може коштувати їм політичного впливу.
Російський лідер Володимир Путін знову підписав указ про збільшення штатної чисельності Збройних сил РФ, що стало вже другим таким рішенням із початку 2026 року. Нове розширення російської армії відбувається на тлі триваючої війни проти України та зростання військових потреб Кремля.
Колишній командувач Об’єднаного оперативного командування Канади Крістофер Коутс заявив, що завершення війни Росії проти України потребує не лише дипломатичних зусиль, а й зміни політичної реальності в Москві. За його словами, стабільний мир неможливий, поки Путін залишається при владі.
Майбутнє завершення війни Росії проти України стане не фіналом великого геополітичного протистояння, а початком масштабної перебудови всієї системи безпеки на континенті.
Росія усвідомлює, що спроба військової агресії проти Естонії або будь-якої іншої країни Північноатлантичного альянсу приречена на провал.
Лід: Президент США Дональд Трамп та його союзники в Республіканській партії обговорюють можливість ухвалення в Конгресі резолюції, яка мала б анулювати або “стерти” два імпічменти, оголошені Трампу під час його першого президентського терміну.
Верховна представниця Європейського Союзу із закордонних справ і політики безпеки
Президент США Дональд Трамп і російський лідер Володимир Путін дедалі більше ризикують опинитися в пастці власних уявлень про світ, що ускладнює ухвалення рішень щодо війни в Україні та міжнародної безпеки.
Європейські союзники України розробляють нову дипломатичну стратегію, покликану залучити президента США Дональда Трампа до спільного плану щодо можливих переговорів із Росією.
Президент Росії Володимир Путін провів телефонну розмову з президентом США Дональдом Трампом, під час якої, за повідомленнями ЗМІ, порушував тему війни проти України та намагався представити власне бачення ситуації на фронті.
Президент США Дональд Трамп і російський лідер Володимир Путін опинилися у ситуації, коли вихід із розпочатих ними криз стає дедалі складнішим. Оглядач The Washington Post Девід Ігнатіус заявив, що обидва політики потрапили у «пастку влади», де визнання помилок може коштувати їм політичного впливу.
Російський лідер Володимир Путін знову підписав указ про збільшення штатної чисельності Збройних сил РФ, що стало вже другим таким рішенням із початку 2026 року. Нове розширення російської армії відбувається на тлі триваючої війни проти України та зростання військових потреб Кремля.
Колишній командувач Об’єднаного оперативного командування Канади Крістофер Коутс заявив, що завершення війни Росії проти України потребує не лише дипломатичних зусиль, а й зміни політичної реальності в Москві. За його словами, стабільний мир неможливий, поки Путін залишається при владі.