Парламент Македонии проголосует за переименование страны
Если решение поддержат, это станет началом конституционных изменений, которые переименуют государство в "Республику Северная Македония".
Процедура продлится три месяца, во время которых состоятся еще два голосования. Второй раз для утверждения необходимы будут голоса простого большинства, то есть 61 депутата. В то же время третий раунд требует 2\3 голосов.
За переименование страны выступает премьер-министр и лидер коалиции в парламенте Зоран Заев. Они имеют 72 из 120 мест, в то же время для утверждения изменений необходимо 80 голосов. Коалиция надеется, что оппозиция, которая выступает против изменения названия, поддержит решение.
"Альтернативы нет. Любое другое предложение означает изоляцию. Македония принадлежит к западноевропейскому миру, даже если [лидер оппозиционной партии VMRO-DPMNE] Христиан Мицкоски имеет с этим проблемы", - сказал лидер социал-демократической парламентской группы Томислав Тунтев, пишет Balkan Insight .
Изменение название страны открывает Македонии путь к вступлению в НАТО и ЕС, который до этого годами блокировала Греция. Споры о названии ведутся между государствами еще со времен распада Югославии: Афины требуют переименования, чтобы избежать путаницы с исторически греческим регионом Македония. Оппозиция, однако, выступает против.
"Соглашение об изменении названия страны законодательно и политически мертвое. Пустые дебаты в парламенте являются непродуктивными и нарушают волю народа", - заявила партия во вторник, сообщает издание.
В конце сентября в Македонии состоялся всенародный референдум по этому вопросу. Однако его признали несостоявшимся из-за недостаточной явки избирателей: на участках проголосовало лишь 36,84% населения при необходимых 50%. В то же время из тех, кто принял участие в референдуме, 91,46% поддержали изменение названия.
У європейських столицях зростає страх перед можливими провокаціями з боку Росії проти НАТО. Лідери та експерти попереджають, що Кремль може вдатися до гібридних атак чи інцидентів, аби перевірити готовність альянсу до колективної відповіді.
Фрідріх Мерц відреагував на заяви Дональда Трампа про можливе скорочення американської військової присутності в країні. Він наголосив, що подібні погрози лунали й раніше, але Німеччина й надалі розраховує на союзницькі зобов’язання США та спільну роботу в рамках НАТО.
Напередодні президентських виборів у США план Дональда Трампа щодо виведення американських військ із Німеччини стикається з серйозними перешкодами. У Конгресі та серед союзників по НАТО зростає занепокоєння, що такий крок може підірвати європейську безпеку та послабити трансатлантичні зв’язки.
Напередодні президентських виборів у Росії рівень схвалення дій Володимира Путіна знизився, що викликає тривогу серед його оточення. Кремль намагається приховати масштаби проблеми, але дані опитувань свідчать: суспільна підтримка вже не є такою монолітною, як раніше.
Руді Джуліані, колишній адвокат президента США Дональда Трампа та ексмер Нью-Йорка, госпіталізований у критичному стані. Його соратники запевняють, що він бореться з недугою з незламною силою, а Трамп публічно підтримав його, назвавши «воїном» і «найкращим мером Америки».
Президент США Дональд Трамп оголосив, що розглядає можливість силових дій проти Куби, викликавши занепокоєння у світі та дискусії про новий фронт американської політики.
Дмитро Медведєв заявив, що після телефонного контакту Путіна з Дональдом Трампом Росія готує нову стратегію щодо України, що аналітики розцінюють як сигнал про можливе загострення війни.
Президент США Дональд Трамп оголосив, що війна в Ірані завершена його рішеннями, дорікнув союзникам за відсутність підтримки та заявив, що Америка більше не витрачатиме ресурси на чужі конфлікти.
Канцлер Німеччини Фрідріх Мерц заявив, що впевнений у своїх відносинах із президентом США Дональдом Трампом, попри його критичні висловлювання. Він наголосив, що між ними триває конструктивний діалог, а особисті стосунки залишаються добрими.
Дональд Трамп різко розкритикував канцлера Німеччини Олафа Мерца, назвавши його «абсолютно неефективним» та порадивши зосередитися на Україні. Американський президент заявив, що саме підтримка Києва має бути пріоритетом для Берліна, а не внутрішні політичні маневри.
У європейських столицях зростає страх перед можливими провокаціями з боку Росії проти НАТО. Лідери та експерти попереджають, що Кремль може вдатися до гібридних атак чи інцидентів, аби перевірити готовність альянсу до колективної відповіді.
Фрідріх Мерц відреагував на заяви Дональда Трампа про можливе скорочення американської військової присутності в країні. Він наголосив, що подібні погрози лунали й раніше, але Німеччина й надалі розраховує на союзницькі зобов’язання США та спільну роботу в рамках НАТО.
Напередодні президентських виборів у США план Дональда Трампа щодо виведення американських військ із Німеччини стикається з серйозними перешкодами. У Конгресі та серед союзників по НАТО зростає занепокоєння, що такий крок може підірвати європейську безпеку та послабити трансатлантичні зв’язки.
Напередодні президентських виборів у Росії рівень схвалення дій Володимира Путіна знизився, що викликає тривогу серед його оточення. Кремль намагається приховати масштаби проблеми, але дані опитувань свідчать: суспільна підтримка вже не є такою монолітною, як раніше.