15 років за ґратами проведе зрадниця, яку ДБР затримало під час деокупації Ізюма
Ленінський районний суд Харкова засудив до 15 років позбавлення волі з конфіскацією майна колишню правоохоронницю з Харківщини, яку працівники ДБР затримали під час деокупації міста Ізюм.
У березні 2022 року вона почала співпрацювати з окупаційною владою. Для того, аби полегшити завдання військовим рф, зрадниця зустрічала колони загарбників в центрі Ізюма і вказували їм де розташовані всі державні органи.
За активну допомогу зрадниця отримала посаду слідчої в новоствореній «народній міліції». Під час роботи на ворога жінка проводила слідчі дії за законами рф, патрулювала вулиці, у тому числі й місцевий ринок. А через те, що російської форми для неї не вистачило, на роботу вона виходила в цивільному одязі з білою пов’язкою на рукаві.
Працівники ДБР затримали фігурантку під час звільнення Ізюму, коли вона намагалася втекти до рф.
Рішенням суду жінку визнано винною у державній зраді та добровільному зайнятті посади в незаконному правоохоронному органі, створеному на тимчасово окупованій території (ч. 2 ст. 111, ч. 7 ст. 111-1 КК України).
Процесуальне керівництво здійснювала Харківська обласна прокуратура.
Уповноважений Верховної Ради з прав людини Дмитро Лубінець заявив про необхідність всебічного та неупередженого розслідування обставин смерті чоловіка в одній із київських лікарень після його мобілізації.
Тимчасово окупований Крим у ніч на 11 червня опинився під однією з наймасштабніших хвиль повітряних атак останніх тижнів. У різних районах півострова пролунали вибухи, місцеві жителі повідомляли про роботу протиповітряної оборони, польоти безпілотників та пожежі, а в окремих районах після ударів виникли перебої з електропостачанням.
Колишній працівник територіального центру комплектування, історія якого набула широкого розголосу після заяв про жорстоке поводження в слідчому ізоляторі, став фігурантом нового кримінального провадження.
Служба безпеки України розкрила перші результати розслідування російської атаки на Централізоване сховище відпрацьованого ядерного палива поблизу Чорнобильської АЕС.
В Україні розкрито одразу вісім масштабних схем ухиляння від мобілізації, які діяли в різних регіонах та залучали сотні людей. За даними слідства, організатори пропонували незаконні способи уникнути служби — від підробки медичних документів до фіктивних виїздів за кордон.
Унаслідок масованого комбінованого обстрілу України в ніч на 2 червня загинули 13 людей, понад 100 - постраждали. Найбільше руйнувань цивільної інфраструктури зафіксовано у Києві, Дніпрі та Харкові.
Внаслідок атаки загинули 13 людей та понад 100 поранено. У Києві, Дніпрі та Харкові зруйновано житлові будинки, лікарні та об'єкти інфраструктури.
Під завалами зруйнованого чотириповерхового будинку, за даними ДСНС, можуть перебувати люди.
Протиповітряною обороною збито/подавлено 642 цілі росіян - 40 ракет та 602 безпілотники різних типів.
Мер Харкова Ігор Терехов повідомив про масштабні руйнування та жертви після російського удару по місту, наголосивши, що атака була спрямована проти цивільного населення, а рятувальники досі шукають людей під завалами.
Уповноважений Верховної Ради з прав людини Дмитро Лубінець заявив про необхідність всебічного та неупередженого розслідування обставин смерті чоловіка в одній із київських лікарень після його мобілізації.
Тимчасово окупований Крим у ніч на 11 червня опинився під однією з наймасштабніших хвиль повітряних атак останніх тижнів. У різних районах півострова пролунали вибухи, місцеві жителі повідомляли про роботу протиповітряної оборони, польоти безпілотників та пожежі, а в окремих районах після ударів виникли перебої з електропостачанням.
Колишній працівник територіального центру комплектування, історія якого набула широкого розголосу після заяв про жорстоке поводження в слідчому ізоляторі, став фігурантом нового кримінального провадження.
Служба безпеки України розкрила перші результати розслідування російської атаки на Централізоване сховище відпрацьованого ядерного палива поблизу Чорнобильської АЕС.