Артур Прузовський про реакцію Польщі на референдум в Каталонії
«Політичні лідери країн Європи побоюються, що референдум в Каталонії запустить так звану « ланцюгову реакцію », що загрожує порушенням мирного життя і нестабільністю економічної ситуації», - зазначає Артур Прузовський.
Він стверджує, що влада Польщі, так само, як і інші країни ЄС зацікавлена в мирному вирішенні питання, оскільки вже видно тривожні знаки, які будуть мати негативні наслідки: «Польща так само зацікавлена в тому, щоб Каталонія відокремлювалася від іспанської системи радикальним чином , тому, підтримуючи Європу, хотіла б спостерігати довгий переговорний процес на основі Конституції Іспанії: «найважливіше зараз - це уникнути потенційно небезпечних необдуманих ситуацій», - каже Прузовський.
За його словами, Польща найбільше боїться, що ситуація в Каталонії може розбудити конфлікти і в їхній країні, де і так все не дуже добре, через відносно недавній вихід з економічної кризи і мітинги через судову реформу.
Прузовський також зазначає, що ситуація в Польщі і Іспанії кардинально відрізняється, однак, цитуючи главу МВС Польщі Маріуша Блащака: «Варшаві необхідно звернути увагу на причинно-наслідкові зв'язки, що призвели до референдуму про відділення Каталонії, зараз ми маємо справу з наслідками політики каталонської влади, заснованої на поділі і сепаратизмі, а з боку Мадрида - політики дозволу. Це також застереження для Польщі, де існує рух, в назві якого є слово «автономія». Це «Рух Автономії Сілезії».
"Польщу, як і все європейське суспільство найбільше турбує « ланцюгова реакція ». Але, в будь-якому випадку, громадяни Іспанії повинні самостійно визначати статус Каталонії», - коментує поляк.
Відзначимо, що в ЄС також порівнюють події на Донбасі з подіями в Каталонії.
«Швидше за все, Каталонію в цьому випадку доведеться порівнювати з Україною, а Іспанію - з Росією. Жителів Каталонії довгий час не визнають окремою нацією, так само, як і каталонська мова », - проаналізував Прузовський.
Нагадаємо, в неділю, 1 жовтня, в Каталонії відкрилися і працювали 73% виборчих дільниць. У деяких з них відбувалися зіткнення прихильників референдуму з правоохоронцями. Іспанська поліція в ході зіткнень застосувала гумові кулі для розгону людей, що зібралися в Барселоні для голосування на референдумі. Станом на ранок 3 жовтня, кількість постраждалих в ході зіткнень з поліцією збільшилася до 893 осіб. Також, МВС Іспанії оприлюднило кількість постраждалих правоохоронців, що за останніми даними становить 19 поліцейських і 14 співробітників цивільної гвардії.
Поліцейські Полтавщини викрили групу жителів Миргородського району, які організували незаконну лісозаготівлю та збували деревину підприємствам. За висновками експертів, державі завдано майже 3 мільйони гривень матеріальних збитків.
Нічна ракетно-дронова атака Росії по Києву завдала серйозного удару не лише по житловій та критичній інфраструктурі, а й по українському бізнесу. Одразу кілька відомих компаній повідомили про руйнування складів, виробничих приміщень і втрату майна, наголосивши, що попри значні збитки продовжать роботу та відновлюватимуть пошкоджені об'єкти.
Російський ракетний удар по іноземному торговельному судну поблизу Одеси забрав життя десяти людей, серед яких — український лоцман, який супроводжував судно під час виходу з українського порту.
Масована атака безпілотників вранці дісталася російського Татарстану, де під ударом опинилася промислова зона Нижньокамська з одним із найбільших нафтопереробних комплексів країни.
На Одещині перевірка документів закінчилася вибухом гранати після того, як 52-річний чоловік, який перебував у статусі самовільного залишення військової частини (СЗЧ), дістав боєприпас під час спілкування з правоохоронцями. Унаслідок інциденту поранення отримали двоє поліцейських і сам чоловік, а на місці події розпочали роботу слідчі та вибухотехніки.
Російська масована атака на Київ знищила один із гуманітарних складів Українського Червоного Хреста, де зберігалися сотні тисяч одиниць життєво необхідної допомоги для населення.
Минуло менше пів року з моменту гучного закриття нелегального казино в елітному одеському готелі NEMO Hotel Resort & SPA, після чого правоохоронці запевняли, що заклад більше не працюватиме. Однак, за інформацією, яка надходить до редакції АСПІ, під час літнього сезону казино знову розпочало активну діяльність.
Інформаційне агентство АСПІ продовжує домагатися належної правової оцінки інформації, отриманої під час журналістського розслідування щодо діяльності групи компаній «Ювента» та її засновника Григорія Чижа. Після направлення заяви до Служби безпеки України редакція також звернулася до Офісу Президента України та керівництва Національної поліції України.
Українські Сили оборони завдали нового далекобійного удару по одному з найбільших нафтопереробних підприємств Росії.
Українська протиповітряна оборона відбила одну з наймасштабніших комбінованих атак Росії, знищивши десятки крилатих і балістичних ракет, а також сотні ударних безпілотників.
Поліцейські Полтавщини викрили групу жителів Миргородського району, які організували незаконну лісозаготівлю та збували деревину підприємствам. За висновками експертів, державі завдано майже 3 мільйони гривень матеріальних збитків.
Нічна ракетно-дронова атака Росії по Києву завдала серйозного удару не лише по житловій та критичній інфраструктурі, а й по українському бізнесу. Одразу кілька відомих компаній повідомили про руйнування складів, виробничих приміщень і втрату майна, наголосивши, що попри значні збитки продовжать роботу та відновлюватимуть пошкоджені об'єкти.
Російський ракетний удар по іноземному торговельному судну поблизу Одеси забрав життя десяти людей, серед яких — український лоцман, який супроводжував судно під час виходу з українського порту.
Масована атака безпілотників вранці дісталася російського Татарстану, де під ударом опинилася промислова зона Нижньокамська з одним із найбільших нафтопереробних комплексів країни.