На Дніпропетровщині помер колишній боєць УПА Василь Цапик
Василь Цапик, ветеран ОУН-УПА, помер на Дніпропетровщині 19 жовтня. Колишньому політв’язню було 87 років.
Прощання з героєм відбудеться, за попередньою інформацією, 21 жовтня. Про це 20 жовтня повідомило "Радіо Свобода".
Василь Цапик народився на Тернопільщині. Після закінчення навчання у школі він став членом місцевої підпільної молодіжної організації ОУН. Він з ранніх років вже намагався брати участь у визвольній боротьбі за права та свободи українського народу.
У 1953 році усіх членів його групи заарештували комуністи. Військовий трибунал розглянув звинувачення. В СРСР засудили кожного українця до 25 років позбавлення волі в трудових таборах суворого режиму з конфіскацією майна.
Василь Цапик у 90-х роках брав активну участь у громадсько-політичній роботі. Патріот багато уваги приділяв висвітленню правдивої історії національно-визвольного руху. У 2018 році в Україні влада оцінили його діяльність та нагородила орденом "За заслуги" ІІІ ступеню.
Раніше ASPI news повідомляло, що на території Івано-Франківщині знайдені невідомі документи УПА. Також стало відомо, воїнів ОУН-УПА в Україні визнали учасниками бойових дій.
Уповноважений Верховної Ради з прав людини Дмитро Лубінець заявив про необхідність всебічного та неупередженого розслідування обставин смерті чоловіка в одній із київських лікарень після його мобілізації.
Тимчасово окупований Крим у ніч на 11 червня опинився під однією з наймасштабніших хвиль повітряних атак останніх тижнів. У різних районах півострова пролунали вибухи, місцеві жителі повідомляли про роботу протиповітряної оборони, польоти безпілотників та пожежі, а в окремих районах після ударів виникли перебої з електропостачанням.
Колишній працівник територіального центру комплектування, історія якого набула широкого розголосу після заяв про жорстоке поводження в слідчому ізоляторі, став фігурантом нового кримінального провадження.
Служба безпеки України розкрила перші результати розслідування російської атаки на Централізоване сховище відпрацьованого ядерного палива поблизу Чорнобильської АЕС.
В Україні розкрито одразу вісім масштабних схем ухиляння від мобілізації, які діяли в різних регіонах та залучали сотні людей. За даними слідства, організатори пропонували незаконні способи уникнути служби — від підробки медичних документів до фіктивних виїздів за кордон.
Унаслідок масованого комбінованого обстрілу України в ніч на 2 червня загинули 13 людей, понад 100 - постраждали. Найбільше руйнувань цивільної інфраструктури зафіксовано у Києві, Дніпрі та Харкові.
Внаслідок атаки загинули 13 людей та понад 100 поранено. У Києві, Дніпрі та Харкові зруйновано житлові будинки, лікарні та об'єкти інфраструктури.
Під завалами зруйнованого чотириповерхового будинку, за даними ДСНС, можуть перебувати люди.
Протиповітряною обороною збито/подавлено 642 цілі росіян - 40 ракет та 602 безпілотники різних типів.
Мер Харкова Ігор Терехов повідомив про масштабні руйнування та жертви після російського удару по місту, наголосивши, що атака була спрямована проти цивільного населення, а рятувальники досі шукають людей під завалами.
Уповноважений Верховної Ради з прав людини Дмитро Лубінець заявив про необхідність всебічного та неупередженого розслідування обставин смерті чоловіка в одній із київських лікарень після його мобілізації.
Тимчасово окупований Крим у ніч на 11 червня опинився під однією з наймасштабніших хвиль повітряних атак останніх тижнів. У різних районах півострова пролунали вибухи, місцеві жителі повідомляли про роботу протиповітряної оборони, польоти безпілотників та пожежі, а в окремих районах після ударів виникли перебої з електропостачанням.
Колишній працівник територіального центру комплектування, історія якого набула широкого розголосу після заяв про жорстоке поводження в слідчому ізоляторі, став фігурантом нового кримінального провадження.
Служба безпеки України розкрила перші результати розслідування російської атаки на Централізоване сховище відпрацьованого ядерного палива поблизу Чорнобильської АЕС.