СБУ перевірить депутатів, які підтримали 11 років тому ратифікацію Харківських угод
236 народних депутатів, які в цілому підтримали 27 квітня 2010 року законопроєкт № 0165 "Про ратифікацію угоди між Україною та Російською Федерацією з питань перебування Чорноморського флоту Російської Федерації на території України", може потрапити під перевірку СБУ. В РНБО дали доручення СБУ перевірити нардепів, які віддали свої голоси за прийняття даного документа.
Відомо, що в день голосування в парламенті були присутні 238 парламентаріїв. Для прийняття законопроєкту були потрібні голоси 226 депутатів.
Згідно з інформацією про голосування, 11 років тому практично в повному складі документ підтримали члени фракції Партії регіонів (1 людина не голосувала), повністю підтримали ратифікацію комуністи та блок Литвина. Також у фракції ВО "Батьківщина" знайшлося 9 голосів за даний проєкт закону. Ще 7 депутатів проголосували "за" від фракції "Наша Україна - Народна самооборона" (загальна кількість членів фракції - 72). Також законопроєкт підтримали 13 позафракційних нардепів.
Як приймали Харківські угоди у Верховній Раді 11 років тому:
Як відомо, Рада національної безпеки та оборони (РНБО) прийняла рішення про перевірку 236 депутатів. Нардепи підтримали у 2010 році "Харківські угоди", пише ASPI news. Народні депутати могли підтримати рішення з метою вчинити державну зраду. Про це 11 березня повідомив на брифінгу секретар РНБО Олексій Данилов.
Раніше ASPI news повідомляло, що колишньому президенту Віктору Януковичу повідомили про підозру у державній зраді. Також у парламенті вимагають відкрити на депутата Олега Волошина справу про держзраду.
Служба безпеки України розкрила перші результати розслідування російської атаки на Централізоване сховище відпрацьованого ядерного палива поблизу Чорнобильської АЕС.
В Україні розкрито одразу вісім масштабних схем ухиляння від мобілізації, які діяли в різних регіонах та залучали сотні людей. За даними слідства, організатори пропонували незаконні способи уникнути служби — від підробки медичних документів до фіктивних виїздів за кордон.
Унаслідок масованого комбінованого обстрілу України в ніч на 2 червня загинули 13 людей, понад 100 - постраждали. Найбільше руйнувань цивільної інфраструктури зафіксовано у Києві, Дніпрі та Харкові.
Внаслідок атаки загинули 13 людей та понад 100 поранено. У Києві, Дніпрі та Харкові зруйновано житлові будинки, лікарні та об'єкти інфраструктури.
Під завалами зруйнованого чотириповерхового будинку, за даними ДСНС, можуть перебувати люди.
Протиповітряною обороною збито/подавлено 642 цілі росіян - 40 ракет та 602 безпілотники різних типів.
Мер Харкова Ігор Терехов повідомив про масштабні руйнування та жертви після російського удару по місту, наголосивши, що атака була спрямована проти цивільного населення, а рятувальники досі шукають людей під завалами.
Юридична компанія AVER LEX, старшим партнером якої є адвокат експрезидента-втікача Віктора Януковича Віталій Сердюк, опинилася у центрі ще одного гучного скандалу.
За даними правоохоронців, група посадовців та бізнесменів організувала схему завищення цін і фіктивних постачань, що призвело до втрати десятків мільйонів гривень, призначених для армії.
У нічній атаці на Москву російські сили протиповітряної оборони допустили фатальну помилку: переслідуючи українські дрони, вони збили власний військовий гелікоптер. Інцидент стався на тлі масованого удару безпілотників, який спричинив хаос у небі над столицею та вкотре продемонстрував слабкість російської системи ППО.
Служба безпеки України розкрила перші результати розслідування російської атаки на Централізоване сховище відпрацьованого ядерного палива поблизу Чорнобильської АЕС.
В Україні розкрито одразу вісім масштабних схем ухиляння від мобілізації, які діяли в різних регіонах та залучали сотні людей. За даними слідства, організатори пропонували незаконні способи уникнути служби — від підробки медичних документів до фіктивних виїздів за кордон.
Унаслідок масованого комбінованого обстрілу України в ніч на 2 червня загинули 13 людей, понад 100 - постраждали. Найбільше руйнувань цивільної інфраструктури зафіксовано у Києві, Дніпрі та Харкові.
Внаслідок атаки загинули 13 людей та понад 100 поранено. У Києві, Дніпрі та Харкові зруйновано житлові будинки, лікарні та об'єкти інфраструктури.