Суд заочно заарештував Януковича у справі про розстріли на Майдані
Печерський райсуд Києва задовольнив клопотання прокурорів про обрання запобіжного заходу експрезиденту Віктору Януковичу у вигляді тримання під вартою без права внесення застави. Януковича підозрюють в організації насильницьких злочинів проти мітингувальників 18-20 лютого 2014 року.
Рішення про заочний арешт втікача зачитав на засіданні суддя Олексій Соколов. Про це повідомляє УНІАН у вівторок, 12 травня.
"Клопотання задовольнити, застосувати до підозрюваного Януковича Віктора Федоровича... запобіжний захід у вигляді тримання під вартою", - зазначив суддя.
Янукович підозрюється в організації шляхом перевищення влади переслідувань та вбивств учасників масових акцій протесту 18-20 лютого 2014 року у Києві та інших містах України. Зокрема, за ч. 3 ст. 28 (вчинення злочину групою осіб або злочинною організацією за попередньою змовою); ч. 2 ст.115 (умисне вбивство двох і більше осіб способом, небезпечним для багатьох осіб за попередньою змовою у складі організованої групи); ст. 340 (незаконне перешкоджання організації або проведенню зборів, мітингів, демонстрацій); ч. 3 ст. 365 (перевищення влади або службових повноважень); ч. 2 ст. 121 (умисне тяжке тілесне ушкодження).
Нагадаємо, 24 січня 2019 року Оболонський райсуд Києва заочно визнав Януковича винним у державній зраді та пособництві у веденні агресивної війни, засудивши його до 13 років позбавлення волі. Разом з тим суд не визнав доведеною провину експрезидента в посяганні на територіальну цілісність України. Янукович не брав участі у судовому процесі. Після втечі з України в лютому 2014 року він проживає в Росії. Експрезидент є фігурантом ще кількох проваджень. Пізніше Київський апеляційний суд розпочав розгляд апеляційної скарги захисників на вирок суду першої інстанції у справі про державну зраду експрезидента України Віктора Януковича.
4 травня 2020 року Печерський райсуд Києва обрав Януковичу запобіжний захід у вигляді тримання під вартою у кримінальному провадженні від 7 листопада 2017 року за фактом захоплення державної влади (ч. 1 ст. 109 Кримінального кодексу України). У вказаному кримінальному провадженні розслідуються обставини захоплення Януковичем у вересні-жовтні 2010 року державної влади шляхом вчинення дій, спрямованих на незаконне збільшення обсягу його владних повноважень як президента України. Тоді Конституційний суд відновив дію Основного Закону в редакції 1996 року, визнавши порушення процедури при внесенні парламентом змін до Конституції 8 грудня 2004 року. 22 лютого 2014 року Верховна Рада своєю постановою відновила дію Конституції 2004 року.
У Кременчуці поліцейські затримали 37-річного мешканця Кременчуцького району, якого підозрюють в умисному вбивстві двох людей. Чоловік переховувався від слідства, а встановити його місцеперебування вдалося завдяки масштабним оперативно-розшуковим заходам та інформації, яку надали громадяни.
Росія продовжує змінювати підхід до повітряних атак по Україні, роблячи їх більш складними та комбінованими, аби перевантажити українську систему протиповітряної оборони.
Російська атака по Києву 15 червня призвела до пошкодження одного з головних духовних символів України — Успенського собору Києво-Печерської лаври.
Речник Повітряних сил ЗСУ Юрій Ігнат заявив, що Росія поширює дезінформацію щодо нічної атаки на Київ і пошкодження Києво-Печерської лаври, намагаючись перекласти відповідальність за наслідки ударів та використовуючи уламки збитих ракет для створення пропагандистських версій подій.
Київська область пережила одну з чергових масштабних повітряних атак Росії — ворог застосував комбінований удар із використанням безпілотників та ракетного озброєння. Внаслідок обстрілу в регіоні зафіксовані пошкодження житлових будинків, автомобілів і цивільних об’єктів, а серед постраждалих є дитина.
Російський обстріл завдав значної шкоди логістичній інфраструктурі України — під удар потрапив один із найсучасніших терміналів компанії Нова пошта, який був важливою частиною масштабної системи обробки та доставки відправлень.
Російські війська вкотре намагалися завдати масованого удару по Україні, використовуючи комбіновану тактику із застосуванням безпілотників та ракетного озброєння.
Російські війська вночі завдали чергового масованого комбінованого удару по Україні, використовуючи різні типи ракетного озброєння та ударні безпілотники. Атака стала черговою спробою ворога перевантажити українську систему протиповітряної оборони та завдати шкоди цивільній інфраструктурі.
Наслідки обстрілу вкотре показали, що під прицілом армії РФ опиняються не лише військові цілі, а й освітні установи та об’єкти, які забезпечують нормальне життя міста.
Російський удар по Києву завдав шкоди одному з найважливіших духовних і культурних символів України — території Києво-Печерської лаври. Після влучання та пожежі працівники й духовенство були змушені терміново організувати евакуацію стародавніх ікон, богослужбових предметів та інших святинь, аби врятувати їх від знищення.
У Кременчуці поліцейські затримали 37-річного мешканця Кременчуцького району, якого підозрюють в умисному вбивстві двох людей. Чоловік переховувався від слідства, а встановити його місцеперебування вдалося завдяки масштабним оперативно-розшуковим заходам та інформації, яку надали громадяни.
Росія продовжує змінювати підхід до повітряних атак по Україні, роблячи їх більш складними та комбінованими, аби перевантажити українську систему протиповітряної оборони.
Російська атака по Києву 15 червня призвела до пошкодження одного з головних духовних символів України — Успенського собору Києво-Печерської лаври.
Речник Повітряних сил ЗСУ Юрій Ігнат заявив, що Росія поширює дезінформацію щодо нічної атаки на Київ і пошкодження Києво-Печерської лаври, намагаючись перекласти відповідальність за наслідки ударів та використовуючи уламки збитих ракет для створення пропагандистських версій подій.