Суд заочно заарештував Януковича у справі про розстріли на Майдані
Печерський райсуд Києва задовольнив клопотання прокурорів про обрання запобіжного заходу експрезиденту Віктору Януковичу у вигляді тримання під вартою без права внесення застави. Януковича підозрюють в організації насильницьких злочинів проти мітингувальників 18-20 лютого 2014 року.
Рішення про заочний арешт втікача зачитав на засіданні суддя Олексій Соколов. Про це повідомляє УНІАН у вівторок, 12 травня.
"Клопотання задовольнити, застосувати до підозрюваного Януковича Віктора Федоровича... запобіжний захід у вигляді тримання під вартою", - зазначив суддя.
Янукович підозрюється в організації шляхом перевищення влади переслідувань та вбивств учасників масових акцій протесту 18-20 лютого 2014 року у Києві та інших містах України. Зокрема, за ч. 3 ст. 28 (вчинення злочину групою осіб або злочинною організацією за попередньою змовою); ч. 2 ст.115 (умисне вбивство двох і більше осіб способом, небезпечним для багатьох осіб за попередньою змовою у складі організованої групи); ст. 340 (незаконне перешкоджання організації або проведенню зборів, мітингів, демонстрацій); ч. 3 ст. 365 (перевищення влади або службових повноважень); ч. 2 ст. 121 (умисне тяжке тілесне ушкодження).
Нагадаємо, 24 січня 2019 року Оболонський райсуд Києва заочно визнав Януковича винним у державній зраді та пособництві у веденні агресивної війни, засудивши його до 13 років позбавлення волі. Разом з тим суд не визнав доведеною провину експрезидента в посяганні на територіальну цілісність України. Янукович не брав участі у судовому процесі. Після втечі з України в лютому 2014 року він проживає в Росії. Експрезидент є фігурантом ще кількох проваджень. Пізніше Київський апеляційний суд розпочав розгляд апеляційної скарги захисників на вирок суду першої інстанції у справі про державну зраду експрезидента України Віктора Януковича.
4 травня 2020 року Печерський райсуд Києва обрав Януковичу запобіжний захід у вигляді тримання під вартою у кримінальному провадженні від 7 листопада 2017 року за фактом захоплення державної влади (ч. 1 ст. 109 Кримінального кодексу України). У вказаному кримінальному провадженні розслідуються обставини захоплення Януковичем у вересні-жовтні 2010 року державної влади шляхом вчинення дій, спрямованих на незаконне збільшення обсягу його владних повноважень як президента України. Тоді Конституційний суд відновив дію Основного Закону в редакції 1996 року, визнавши порушення процедури при внесенні парламентом змін до Конституції 8 грудня 2004 року. 22 лютого 2014 року Верховна Рада своєю постановою відновила дію Конституції 2004 року.
В Україні викрили шахрайський кол-центр, який виманював гроші у військових та їхніх родин, прикриваючись фінансовими послугами. Міністр внутрішніх справ Ігор Клименко заявив, що організатори діяли за відпрацьованою схемою й нестимуть сувору відповідальність за свої злочини.
Генеральний штаб України повідомив про третє успішне ураження нафтопереробного заводу в російському Туапсе. Удар по стратегічному об’єкту став черговим доказом здатності українських сил знищувати критичну інфраструктуру ворога на глибині його території.
Британське видання The Sunday Times оприлюднило матеріали української розвідки, які свідчать про випадки канібалізму серед російських військових на сході України. Зафіксовано щонайменше п’ять інцидентів, спричинених критичним браком продовольства, що підкреслює глибоку кризу в армії РФ.
Генеральний прокурор України Руслан Кравченко повідомив, що слідство встановило повну хронологію теракту в Києві, який стався 18 квітня та забрав життя семи людей.
Під Луцьком стався інцидент за участю військового територіального центру комплектування, який скинув чоловіка з даху під час конфлікту. Подія викликала широкий резонанс, адже вона вкотре порушує питання про методи роботи мобілізаційних органів та ставлення до цивільних.
У Києві після теракту оприлюднено записи з бодікамер поліцейських, які показують перші хвилини роботи правоохоронців на місці трагедії.
Міністр внутрішніх справ Ігор Клименко повідомив, що після теракту у Голосіївському районі Києва було ухвалено радикальні кадрові рішення – з посад зняли всю вертикаль патрульної поліції столиці.
Російські окупанти намагалися здійснити замах на радника міністра оборони України Сергія Флеша. За повідомленнями, нападники планували ліквідувати високопосадовця, проте спроба виявилася невдалою.
У Києві завершилася кривава операція зі знешкодження нападника, який влаштував теракт у супермаркеті. Спецпідрозділ КОРД розкрив деталі ліквідації: бійці діяли в умовах хаосу, серед заручників і поранених, але змогли нейтралізувати злочинця без додаткових жертв.
У Києві розкрили біографію нападника, який влаштував кривавий теракт у Голосіївському районі: журналістські розслідування показали, що його минуле ще страшніше, ніж сам напад.
В Україні викрили шахрайський кол-центр, який виманював гроші у військових та їхніх родин, прикриваючись фінансовими послугами. Міністр внутрішніх справ Ігор Клименко заявив, що організатори діяли за відпрацьованою схемою й нестимуть сувору відповідальність за свої злочини.
Генеральний штаб України повідомив про третє успішне ураження нафтопереробного заводу в російському Туапсе. Удар по стратегічному об’єкту став черговим доказом здатності українських сил знищувати критичну інфраструктуру ворога на глибині його території.
Британське видання The Sunday Times оприлюднило матеріали української розвідки, які свідчать про випадки канібалізму серед російських військових на сході України. Зафіксовано щонайменше п’ять інцидентів, спричинених критичним браком продовольства, що підкреслює глибоку кризу в армії РФ.
Генеральний прокурор України Руслан Кравченко повідомив, що слідство встановило повну хронологію теракту в Києві, який стався 18 квітня та забрав життя семи людей.