В ОАСК надійшов позов від Максима Нефьодова про його поновлення на посаді голови митниці
Окружний адміністративний суд міста Києва (ОАСК) повідомив про реєстрацію позовної заяви від колишнього керівника Державної митної служби Максима Нефьодова. Про це повідомила пресслужба суду в середу, 20 травня.
Повідомляється, що Максим Нефьодов просить суд поновити його на посаді Голови Державної митної служби. Нефьодов у своїй заяві просить визнати його звільнення розпорядженням Кабміну протиправним та просить відновити його в зазначеній посаді. Йдеться про Розпорядження Кабінету Міністрів України від 24 квітня 2020 року "Про звільнення Нефьодова Максима Євгеновича з посади Голови Державної митної служби України".
Крім того, Нефьодов просить суддівську колегію ОАСК стягнути на його користь суму середнього заробітку за час вимушеного прогулу, виходячи з розміру його середньоденної (годинної) заробітної плати. Станом на 20 травня в суді вирішувалося питання про відкриття провадження за даним адміністративним позовом.
Раніше прем'єр-міністр України Денис Шмигаль повідомив, що звільнення голови податкової служби Сергія Верланова і голови митниці Максима Нефьодова пов'язано з низькими показниками їх роботи. За словами Шмигаля, робота цих двох служб є питанням економічної безпеки держави.
Також ASPI news повідомляло, що міністр фінансів Сергій Марченко заявив, що, на його думку, є підстави для розслідування правоохоронними органами діяльності звільнених глави Державної митної служби Максима Нефьодова і глави Державної податкової служби Сергія Верланова.
Колишній працівник територіального центру комплектування, історія якого набула широкого розголосу після заяв про жорстоке поводження в слідчому ізоляторі, став фігурантом нового кримінального провадження.
Служба безпеки України розкрила перші результати розслідування російської атаки на Централізоване сховище відпрацьованого ядерного палива поблизу Чорнобильської АЕС.
В Україні розкрито одразу вісім масштабних схем ухиляння від мобілізації, які діяли в різних регіонах та залучали сотні людей. За даними слідства, організатори пропонували незаконні способи уникнути служби — від підробки медичних документів до фіктивних виїздів за кордон.
Унаслідок масованого комбінованого обстрілу України в ніч на 2 червня загинули 13 людей, понад 100 - постраждали. Найбільше руйнувань цивільної інфраструктури зафіксовано у Києві, Дніпрі та Харкові.
Внаслідок атаки загинули 13 людей та понад 100 поранено. У Києві, Дніпрі та Харкові зруйновано житлові будинки, лікарні та об'єкти інфраструктури.
Під завалами зруйнованого чотириповерхового будинку, за даними ДСНС, можуть перебувати люди.
Протиповітряною обороною збито/подавлено 642 цілі росіян - 40 ракет та 602 безпілотники різних типів.
Мер Харкова Ігор Терехов повідомив про масштабні руйнування та жертви після російського удару по місту, наголосивши, що атака була спрямована проти цивільного населення, а рятувальники досі шукають людей під завалами.
Юридична компанія AVER LEX, старшим партнером якої є адвокат експрезидента-втікача Віктора Януковича Віталій Сердюк, опинилася у центрі ще одного гучного скандалу.
За даними правоохоронців, група посадовців та бізнесменів організувала схему завищення цін і фіктивних постачань, що призвело до втрати десятків мільйонів гривень, призначених для армії.
Колишній працівник територіального центру комплектування, історія якого набула широкого розголосу після заяв про жорстоке поводження в слідчому ізоляторі, став фігурантом нового кримінального провадження.
Служба безпеки України розкрила перші результати розслідування російської атаки на Централізоване сховище відпрацьованого ядерного палива поблизу Чорнобильської АЕС.
В Україні розкрито одразу вісім масштабних схем ухиляння від мобілізації, які діяли в різних регіонах та залучали сотні людей. За даними слідства, організатори пропонували незаконні способи уникнути служби — від підробки медичних документів до фіктивних виїздів за кордон.
Унаслідок масованого комбінованого обстрілу України в ніч на 2 червня загинули 13 людей, понад 100 - постраждали. Найбільше руйнувань цивільної інфраструктури зафіксовано у Києві, Дніпрі та Харкові.