Венедиктова розповіла, за яких обставин Порошенка можуть примусово доставити на допит
Генпрокурор Ірина Венедиктова заявила, що не заперечуватиме, якщо СБУ звернеться від примусового приводу Порошенка на допит. Вона повідомила, що поки п'ятий президент України у справі Медведчука проходить як свідок.
Про це вона розповіла в ефірі "1+1" в ток-шоу "Право на владу". Вона також зазначила, що не може сьогодні точно сказати про винність Петра Порошенка, однак відповідь буде все одно отримана.
"П'ятий президент Порошенко в цьому провадженні - свідок. Зараз ми всі обурені. Суспільство хоче відповіді. І ми професійно до відповіді та до правди дійдемо. Я не можу зараз сказати, винен він чи ні. Тому що вийде так, що справу з кримінально-процесуальної площини ми переведемо в політичну", - розповіла генпрокурор.
Раніше Служба безпеки України викликала п'ятого президента України, лідера партії "Європейська Солідарність" Петра Порошенка на допит 31 травня у справі про держзраду нардепа ОПЗЖ Віктора Медведчука. Однак слідчу дію було перенесено.
Як відомо, Петра Порошенка хотіли заслухати правоохоронці. П'ятого президента викликали на допит 31 травня.
Уповноважений Верховної Ради з прав людини Дмитро Лубінець заявив про необхідність всебічного та неупередженого розслідування обставин смерті чоловіка в одній із київських лікарень після його мобілізації.
Тимчасово окупований Крим у ніч на 11 червня опинився під однією з наймасштабніших хвиль повітряних атак останніх тижнів. У різних районах півострова пролунали вибухи, місцеві жителі повідомляли про роботу протиповітряної оборони, польоти безпілотників та пожежі, а в окремих районах після ударів виникли перебої з електропостачанням.
Колишній працівник територіального центру комплектування, історія якого набула широкого розголосу після заяв про жорстоке поводження в слідчому ізоляторі, став фігурантом нового кримінального провадження.
Служба безпеки України розкрила перші результати розслідування російської атаки на Централізоване сховище відпрацьованого ядерного палива поблизу Чорнобильської АЕС.
В Україні розкрито одразу вісім масштабних схем ухиляння від мобілізації, які діяли в різних регіонах та залучали сотні людей. За даними слідства, організатори пропонували незаконні способи уникнути служби — від підробки медичних документів до фіктивних виїздів за кордон.
Унаслідок масованого комбінованого обстрілу України в ніч на 2 червня загинули 13 людей, понад 100 - постраждали. Найбільше руйнувань цивільної інфраструктури зафіксовано у Києві, Дніпрі та Харкові.
Внаслідок атаки загинули 13 людей та понад 100 поранено. У Києві, Дніпрі та Харкові зруйновано житлові будинки, лікарні та об'єкти інфраструктури.
Під завалами зруйнованого чотириповерхового будинку, за даними ДСНС, можуть перебувати люди.
Протиповітряною обороною збито/подавлено 642 цілі росіян - 40 ракет та 602 безпілотники різних типів.
Мер Харкова Ігор Терехов повідомив про масштабні руйнування та жертви після російського удару по місту, наголосивши, що атака була спрямована проти цивільного населення, а рятувальники досі шукають людей під завалами.
Уповноважений Верховної Ради з прав людини Дмитро Лубінець заявив про необхідність всебічного та неупередженого розслідування обставин смерті чоловіка в одній із київських лікарень після його мобілізації.
Тимчасово окупований Крим у ніч на 11 червня опинився під однією з наймасштабніших хвиль повітряних атак останніх тижнів. У різних районах півострова пролунали вибухи, місцеві жителі повідомляли про роботу протиповітряної оборони, польоти безпілотників та пожежі, а в окремих районах після ударів виникли перебої з електропостачанням.
Колишній працівник територіального центру комплектування, історія якого набула широкого розголосу після заяв про жорстоке поводження в слідчому ізоляторі, став фігурантом нового кримінального провадження.
Служба безпеки України розкрила перші результати розслідування російської атаки на Централізоване сховище відпрацьованого ядерного палива поблизу Чорнобильської АЕС.