Військовий Антон "Меч" Бондаренко заявив про рейдерське захоплення землі "Інституту українознавства" у Києві
Військовослужбовець Збройних сил України Антон Бондаренко з позивним «Меч», який у цивільному житті обіймає посаду заступника директора Науково-дослідного інституту українознавства КНУ імені Тараса Шевченка, публічно звернувся до міністра освіти і науки України Оксена Лісового із заявою про фактичне знищення інституту шляхом примусового виселення.
За його словами, колектив НДІ українознавства змушують залишити займані приміщення та переїхати у прибудову студентського гуртожитку, яка фізично не пристосована для здійснення наукової діяльності.
«У приміщенні гуртожитка немає ані достатньої площі для науково-дослідних робіт, ані можливості розмістити архіви, бібліотеку, наукові фонди. Це не реорганізація — це ліквідація через створення умов, у яких робота неможлива», — наголошує Бондаренко.
Інститут українознавства є міжгалузевою науковою установою, що об’єднує історію, етнологію, етнографію, фольклористику та літературознавство. За визначенням самого військового, українознавство — це не лише академічна дисципліна, а «світогляд і коріння української ідентичності».
Антон Бондаренко нагадує, що подібна спроба знищення інституту вже відбувалася у 2011–2013 роках за часів міністра освіти Дмитра Табачника, якого наукове середовище відкрито вважало провідником проросійської гуманітарної політики. Тоді, за словами Бондаренка, інститут вдалося врятувати лише завдяки подіям Революції Гідності.
«У 2014 році Інститут українознавства відродився. І тепер, у 2026-му, під час повномасштабної війни, ми знову спостерігаємо спробу його ліквідації, тільки вже під виглядом “оптимізації”», — зазначає він.
Особливий резонанс звернення викликав через те, що його автор нині проходить військову службу. У зверненні до міністра освіти Бондаренко наголошує, що кремлівська війна проти України має не лише військовий, а й світоглядний, ідеологічний характер.
«Росія веде війну на знищення — знищення мови, пам’яті, ідентичності. У цих умовах українознавство є не другорядною гуманітарною галуззю, а елементом національної безпеки», — підкреслює військовий.
Він ставить перед міністром три принципові питання:
• чому під час війни інститут не розширюється, а навпаки — скорочується;
• чи усвідомлює керівництво МОН, що нищення українознавства вигідне кремлівському режиму;
• хто саме стоїть за примусовим переміщенням і які інтереси приховані за цим рішенням.
Окремо Бондаренко вказує на можливу корупційну складову ситуації, називаючи події навколо інституту «рейдерською схемою», пов’язаною з інтересом до землі та приміщень у центрі Києва.
«Коли в умовах війни наукову установу, яка займається українською ідентичністю, фактично виштовхують у підвал гуртожитка — це не управлінська помилка. Це виглядає як ідеологічна диверсія», — заявляє він.
За словами військового, тиждень тому він уже надсилав детальний лист на офіційну електронну адресу міністра освіти, однак відповіді досі не отримав.
Звернення Антона Бондаренка викликало активну дискусію в науковому середовищі та серед ветеранських спільнот. Дослідники та військові сходяться на думці: питання збереження Інституту українознавства виходить далеко за межі академічної сфери і безпосередньо стосується гуманітарного фронту війни.
У ситуації, коли Україна бореться не лише за території, а й за право на власну історію, пам’ять і суб’єктність, доля українознавства стає питанням стратегічного масштабу.
#українознавство #національнаідентичність #гуманітарнийфронт #наука #міністерствоосвіти #інформаційнавійна #культура #антиколоніалізм #українськадержава #війна #національнабезпека #антонмеч #антонбондаренко #меч
В Україні розкрито одразу вісім масштабних схем ухиляння від мобілізації, які діяли в різних регіонах та залучали сотні людей. За даними слідства, організатори пропонували незаконні способи уникнути служби — від підробки медичних документів до фіктивних виїздів за кордон.
Унаслідок масованого комбінованого обстрілу України в ніч на 2 червня загинули 13 людей, понад 100 - постраждали. Найбільше руйнувань цивільної інфраструктури зафіксовано у Києві, Дніпрі та Харкові.
Внаслідок атаки загинули 13 людей та понад 100 поранено. У Києві, Дніпрі та Харкові зруйновано житлові будинки, лікарні та об'єкти інфраструктури.
Під завалами зруйнованого чотириповерхового будинку, за даними ДСНС, можуть перебувати люди.
Протиповітряною обороною збито/подавлено 642 цілі росіян - 40 ракет та 602 безпілотники різних типів.
Мер Харкова Ігор Терехов повідомив про масштабні руйнування та жертви після російського удару по місту, наголосивши, що атака була спрямована проти цивільного населення, а рятувальники досі шукають людей під завалами.
Юридична компанія AVER LEX, старшим партнером якої є адвокат експрезидента-втікача Віктора Януковича Віталій Сердюк, опинилася у центрі ще одного гучного скандалу.
За даними правоохоронців, група посадовців та бізнесменів організувала схему завищення цін і фіктивних постачань, що призвело до втрати десятків мільйонів гривень, призначених для армії.
У нічній атаці на Москву російські сили протиповітряної оборони допустили фатальну помилку: переслідуючи українські дрони, вони збили власний військовий гелікоптер. Інцидент стався на тлі масованого удару безпілотників, який спричинив хаос у небі над столицею та вкотре продемонстрував слабкість російської системи ППО.
У Києві ошукали колишнього прем’єр-міністра України Валерія Пустовойтенка, який очолював уряд у 1997–1999 роках. Двоє шахраїв, видаючи себе за працівника СБУ та слідчу поліції, переконали 79-річного політика, що проти нього відкрито кримінальне провадження за нібито фінансування держави-агресора.
В Україні розкрито одразу вісім масштабних схем ухиляння від мобілізації, які діяли в різних регіонах та залучали сотні людей. За даними слідства, організатори пропонували незаконні способи уникнути служби — від підробки медичних документів до фіктивних виїздів за кордон.
Унаслідок масованого комбінованого обстрілу України в ніч на 2 червня загинули 13 людей, понад 100 - постраждали. Найбільше руйнувань цивільної інфраструктури зафіксовано у Києві, Дніпрі та Харкові.
Внаслідок атаки загинули 13 людей та понад 100 поранено. У Києві, Дніпрі та Харкові зруйновано житлові будинки, лікарні та об'єкти інфраструктури.
Під завалами зруйнованого чотириповерхового будинку, за даними ДСНС, можуть перебувати люди.