Військовий Антон "Меч" Бондаренко заявив про рейдерське захоплення землі "Інституту українознавства" у Києві
Військовослужбовець Збройних сил України Антон Бондаренко з позивним «Меч», який у цивільному житті обіймає посаду заступника директора Науково-дослідного інституту українознавства КНУ імені Тараса Шевченка, публічно звернувся до міністра освіти і науки України Оксена Лісового із заявою про фактичне знищення інституту шляхом примусового виселення.
За його словами, колектив НДІ українознавства змушують залишити займані приміщення та переїхати у прибудову студентського гуртожитку, яка фізично не пристосована для здійснення наукової діяльності.
«У приміщенні гуртожитка немає ані достатньої площі для науково-дослідних робіт, ані можливості розмістити архіви, бібліотеку, наукові фонди. Це не реорганізація — це ліквідація через створення умов, у яких робота неможлива», — наголошує Бондаренко.
Інститут українознавства є міжгалузевою науковою установою, що об’єднує історію, етнологію, етнографію, фольклористику та літературознавство. За визначенням самого військового, українознавство — це не лише академічна дисципліна, а «світогляд і коріння української ідентичності».
Антон Бондаренко нагадує, що подібна спроба знищення інституту вже відбувалася у 2011–2013 роках за часів міністра освіти Дмитра Табачника, якого наукове середовище відкрито вважало провідником проросійської гуманітарної політики. Тоді, за словами Бондаренка, інститут вдалося врятувати лише завдяки подіям Революції Гідності.
«У 2014 році Інститут українознавства відродився. І тепер, у 2026-му, під час повномасштабної війни, ми знову спостерігаємо спробу його ліквідації, тільки вже під виглядом “оптимізації”», — зазначає він.
Особливий резонанс звернення викликав через те, що його автор нині проходить військову службу. У зверненні до міністра освіти Бондаренко наголошує, що кремлівська війна проти України має не лише військовий, а й світоглядний, ідеологічний характер.
«Росія веде війну на знищення — знищення мови, пам’яті, ідентичності. У цих умовах українознавство є не другорядною гуманітарною галуззю, а елементом національної безпеки», — підкреслює військовий.
Він ставить перед міністром три принципові питання:
• чому під час війни інститут не розширюється, а навпаки — скорочується;
• чи усвідомлює керівництво МОН, що нищення українознавства вигідне кремлівському режиму;
• хто саме стоїть за примусовим переміщенням і які інтереси приховані за цим рішенням.
Окремо Бондаренко вказує на можливу корупційну складову ситуації, називаючи події навколо інституту «рейдерською схемою», пов’язаною з інтересом до землі та приміщень у центрі Києва.
«Коли в умовах війни наукову установу, яка займається українською ідентичністю, фактично виштовхують у підвал гуртожитка — це не управлінська помилка. Це виглядає як ідеологічна диверсія», — заявляє він.
За словами військового, тиждень тому він уже надсилав детальний лист на офіційну електронну адресу міністра освіти, однак відповіді досі не отримав.
Звернення Антона Бондаренка викликало активну дискусію в науковому середовищі та серед ветеранських спільнот. Дослідники та військові сходяться на думці: питання збереження Інституту українознавства виходить далеко за межі академічної сфери і безпосередньо стосується гуманітарного фронту війни.
У ситуації, коли Україна бореться не лише за території, а й за право на власну історію, пам’ять і суб’єктність, доля українознавства стає питанням стратегічного масштабу.
#українознавство #національнаідентичність #гуманітарнийфронт #наука #міністерствоосвіти #інформаційнавійна #культура #антиколоніалізм #українськадержава #війна #національнабезпека #антонмеч #антонбондаренко #меч
Поліцейські Полтавщини викрили групу жителів Миргородського району, які організували незаконну лісозаготівлю та збували деревину підприємствам. За висновками експертів, державі завдано майже 3 мільйони гривень матеріальних збитків.
Нічна ракетно-дронова атака Росії по Києву завдала серйозного удару не лише по житловій та критичній інфраструктурі, а й по українському бізнесу. Одразу кілька відомих компаній повідомили про руйнування складів, виробничих приміщень і втрату майна, наголосивши, що попри значні збитки продовжать роботу та відновлюватимуть пошкоджені об'єкти.
Російський ракетний удар по іноземному торговельному судну поблизу Одеси забрав життя десяти людей, серед яких — український лоцман, який супроводжував судно під час виходу з українського порту.
Масована атака безпілотників вранці дісталася російського Татарстану, де під ударом опинилася промислова зона Нижньокамська з одним із найбільших нафтопереробних комплексів країни.
На Одещині перевірка документів закінчилася вибухом гранати після того, як 52-річний чоловік, який перебував у статусі самовільного залишення військової частини (СЗЧ), дістав боєприпас під час спілкування з правоохоронцями. Унаслідок інциденту поранення отримали двоє поліцейських і сам чоловік, а на місці події розпочали роботу слідчі та вибухотехніки.
Російська масована атака на Київ знищила один із гуманітарних складів Українського Червоного Хреста, де зберігалися сотні тисяч одиниць життєво необхідної допомоги для населення.
Минуло менше пів року з моменту гучного закриття нелегального казино в елітному одеському готелі NEMO Hotel Resort & SPA, після чого правоохоронці запевняли, що заклад більше не працюватиме. Однак, за інформацією, яка надходить до редакції АСПІ, під час літнього сезону казино знову розпочало активну діяльність.
Інформаційне агентство АСПІ продовжує домагатися належної правової оцінки інформації, отриманої під час журналістського розслідування щодо діяльності групи компаній «Ювента» та її засновника Григорія Чижа. Після направлення заяви до Служби безпеки України редакція також звернулася до Офісу Президента України та керівництва Національної поліції України.
Українські Сили оборони завдали нового далекобійного удару по одному з найбільших нафтопереробних підприємств Росії.
Українська протиповітряна оборона відбила одну з наймасштабніших комбінованих атак Росії, знищивши десятки крилатих і балістичних ракет, а також сотні ударних безпілотників.
Поліцейські Полтавщини викрили групу жителів Миргородського району, які організували незаконну лісозаготівлю та збували деревину підприємствам. За висновками експертів, державі завдано майже 3 мільйони гривень матеріальних збитків.
Нічна ракетно-дронова атака Росії по Києву завдала серйозного удару не лише по житловій та критичній інфраструктурі, а й по українському бізнесу. Одразу кілька відомих компаній повідомили про руйнування складів, виробничих приміщень і втрату майна, наголосивши, що попри значні збитки продовжать роботу та відновлюватимуть пошкоджені об'єкти.
Російський ракетний удар по іноземному торговельному судну поблизу Одеси забрав життя десяти людей, серед яких — український лоцман, який супроводжував судно під час виходу з українського порту.
Масована атака безпілотників вранці дісталася російського Татарстану, де під ударом опинилася промислова зона Нижньокамська з одним із найбільших нафтопереробних комплексів країни.